61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
22.05.2017р. Справа №905/750/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі
регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь
про стягнення штрафу в сумі 33090,00 грн.
Суддя Г.В. Левшина
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь, про стягнення штрафу в сумі 33090,00 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничну накладну №51739142 від 20.10.2016р., комерційний акт РА №015117/948 від 20.10.2016р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву, заперечень по суті позовних вимог не надав.
26.04.2017р. до суду надійшло клопотання №2504ю-1 від 25.04.2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь, згідно якого останнім заявлено про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу до 1 провізної плати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
У жовтні 2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь на адресу ДТЕК Запорізька ТЕС зі станції Легендарна Донецької залізниці на станцію Енергодар Донецької залізниці відвантажено за залізничною накладною №51739142 у вагоні №67894279 вантаж - вугілля кам'яне.
При оформленні залізничної накладної №51739142 у вагоні №67894279 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 62000 кг.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150-ти тонних вагонних вагах.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
За результатами контрольної перевірки станцією Енергодар Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №015117/948 від 20.10.2016р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №67894279 на 100 тонних вагонних вагах №0213(перевірені згідні тех.паспорту 14/09-2016р.) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 82700 кг., тара 22600 кг., нетто 60100 кг., що менше ваги зазначеної відправником в документі на 1900 кг.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що при комерційному огляді даного вагона, було виявлено навантаження навалом, нижче бортів на 10 см. Вантаж маркований вапняком, без виїмок та поглиблень. Двері люка зачинені, течі вантажу не має. У технічному відношенні вагон справний. Відсутній вантаж вміститися міг.
Згідно з перевізним документом в графі 20 зазначено: навантаження нижче бортів вагона, марковане вапняним розчином, по всій довжині вагона. Вагон у технічному стані справний, люка, двері зачинені.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт РА №015117/948 від 20.10.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Згідно технічного паспорту зввт №0213 станції Енергодар - Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 13.07.2003р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 (двенадцять) місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 (шість) місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 14.09.2016р.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи “Маса вантажу, визначена відправником, “кг” та “Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом РА №015117/948 від 20.10.2016р.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Як встановлено, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 33090,00 грн., розрахунок суми якого проведений позивачем виходячи з розміру провізної плати в сумі 6618,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь в заяві від 25.04.2017р. №2504ю-1 заявлене клопотання на підставі п.3 ч.1 ст.83, ст.233 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати.
В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на відсутність у позивача жодних збитків внаслідок дій відповідача, знаходження останнього на території проведення антитерористичної операції, складне матеріальне становище.
Суд, розглянувши вказане клопотання, виходить з наступного:
Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд приймає до уваги, що ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Доказів того, що неправильне зазначення відповідачем у даному випадку ваги вантажу спричинило збитки для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, матеріали справи не містять.
Судом також враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач.
При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв'язку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз застосування ст.83 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зменшувати розмір штрафу є виключно правом суду, а обставини для застосування вказаної норми є оціночними.
Як встановлено судом, фактична маса вантажу у вагоні №67894279 менше ваги ніж зазначено в документі. Отже, підвищеного навантаження на рухомий склад не було.
Приймаючи до уваги викладені вище обставини, відсутність доказів наявності негативних наслідків від неправильного зазначення відповідачем ваги вантажу у перевізному документі, суд вважає за можливе, користуючись правом наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір штрафу до двох провізних плат, а саме, до 13236,00 грн., внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь про стягнення штрафу в сумі 33090,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Добре тепло" (85670 Донецька область, м.Маріуполь, р/р 260038454 ПАТ «Пумб» у м.Київ, МФО334851 ЄДРПОУ 39354373) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м.Київ, вул.Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602 м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 108, р/р 26002301527468 в філії -Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 40081237) штраф у сумі 13236 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 22.05.2017р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.В. Левшина