61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
22.05.2017р. Справа №905/741/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»,
м.Маріуполь
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі
Регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман
про стягнення збитків в сумі 11622,39 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман, про стягнення збитків в розмірі 11622,39 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничну накладну №51820629 від 20.10.2016р., комерційний акт AQ 650076/1127 від 25.10.2016р., акт приймання-передачі продукції №44648 від 20.10.2016р., рахунок №44648 від 20.10.2016р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №2022/427 від 24.04.2017р. проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем факту наявності збитків внаслідок відсутності належних доказів на підтвердження оплати вантажу та документів вантажовідправника щодо вартості вантажу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
24.11.2014р. між Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь»-металургійний завод» (надалі - Продавець) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №30246дс, на підставі якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію, на умовах, передбачених договором. Кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до даного договору, що є його невід'ємною складовою.
Додатковою угодою від 23.06.2016р. до вказаного договору змінено найменування ОСОБА_1 акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь.
Як вбачається з матеріалів справи, право відвантаження на адресу позивача вантажу за залізничною накладною №51820595 від 20.10.2016р. у межах договору №30246ДС від 24.11.2014р. делеговано Приватному акціонернему товариству "Донецьксталь" - металургійний завод" ПрАТ "Макіївкокс".
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Як встановлено, за накладною №51820629 від 20.10.2016р. Приватне акціонерне товариство «Макіївкокс» (надалі - вантажовідправник) зі станції відправлення Кринична Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відвантажило на адресу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - Вантажоотримувач) у вагоні №60908704 вантаж - кокс доменний.
При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні №60908704 - нетто 40800 кг.
На станції Сартана Донецької залізниці був складений комерційний акт AQ 650076/1127 від 25.10.2016р., згідно з яким вагон комісійно перевантажений на справних 150-тонних вагах вантажоотримувача. В залізничній накладній значиться: брутто - не вказано, тара - 21900 кг., нетто - 40800 кг. Фактично вага брутто після перевірки складає - 59900 кг., тара - 21900 кг., нетто - 38000 кг., що на 2800 кг. менше зазначеного в залізничній накладній. За описом перевірки встановлено, що погрузка вантажу у вагоні навалом, вище бортів на 30 см., шапкою, вантаж маркований вапном, по ходу поїзда є виїмка на всю довжину вагону длиною 800 см., шириною 280 см., в глиб 30 см., в районі виїмки маркування відсутнє.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт AQ 650076/1127 від 25.10.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Згідно із ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Ст.23 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.
Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом AQ 650076 від 25.10.2016р.
Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В матеріалах справи наявні рахунок-фактура Приватного акціонерного товариства «Донецьсталь» - металургійний завод» (постачальник вантажу) №44648 від 20.10.2016р., щодо вартості кокса доменного в розмірі 5858,06 грн. з ПДВ за 1 т., а також банківська виписка від 15.11.2016р. про сплату вартості цього товару.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції №862/5083 від 24.11.2000р., у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження для визначення маси нетто) для брухту сталевого становить: 1% маси, зазначеної в перевізних документах.
Недостача згідно вищезазначеного комерційного акту складає у вагоні №60908704 - 2800 кг.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 11622,39 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином, за висновками суду, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження вантажу.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність належних доказів на підтвердження наявності збитків, оскільки, в матеріалах справи містяться оригінал відповідного комерційного акту, яким зафіксовано факт недостачі, та банківська виписка від 15.11.2016р. про сплату рахунку №44648 від 20.10.2016р., що підтверджує оплату вартості вантажу, кількість якого зазначена у залізничній накладній №51820629 від 20.10.2016р.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості недостачі вантажу в сумі 11622,39 грн. підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман про стягнення збитків в розмірі 11622,39 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680 м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400 Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, буд.22, ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500 Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1, ЄДРПОУ 00191158) збитки у сумі 11622,39 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 22.05.2017р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.В. Левшина