61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
17.05.2017 Справа № 905/521/17
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», м. Чернівці
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ
про: стягнення 3% річних у розмірі 18426,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 512569,79 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», м. Чернівці, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 3% річних у розмірі 18426,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 512569,79 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №15/3742 від 18.09.2013р., рішення господарського суду Донецької області №905/2743/15 від 26.11.2015р., наказу господарського суду Донецької області від 22.12.2015р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції.
Відповідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Мальцеву М.Ю.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.03.2017р. суд порушив провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.03.2017р. Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.03.2017р. розгляд справи відкладено на 13.04.2017р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 24.04.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Мальцева М.Ю. у відпустці з 18.04.2017р. по 12.05.2017р. включно та наявності підстав, що може мати наслідком порушення строків вирішення спору, справу №905/521/17 передано на розгляд судді Бойко І.А.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання від 24.04.2017р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Також, через канцелярію суду надав пояснення від 16.05.2017р., в якому заперечує проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, у зв'язку з тим, що це не виключні обставини для того, що надавати відповідачу розстрочку та тривалого невиконання рішення господарського суду Донецької області №905/2743/15 від 26.11.2015р.. Також, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду 20.03.2017р. надав заяву про розстрочку виконання рішення, в якій просить розстрочити виконання рішення суду, відповідно до графіку, наданого до суду.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/2743/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», м. Чернівці до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про на загальну суму 590487,00 грн., у тому числі 523088,16 грн. -основного боргу, 39963,94 грн. - пені, 27434,00 грн. - 3% річних.
Відповідно ч.3. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, під час розгляду цієї справи не доказується знову факт порушення відповідачем грошових зобов'язань на суму 590487,00 грн. при виконанні умов договору №15/3742 від 18.09.2013р.
У даній справі підлягає доведенню обставини пов'язані з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2015р. по справі №905/2743/15 та підлягає перевірці правильність здійсненого позивачем розрахунку ціни позову.
Як вже було встановлено судом, 18.09.2013р. між ТОВ ВКП «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» та ПАТ «Енергомашспецсталь» було укладено договір поставки, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця продукцію, а останній - прийняти та оплатити вартість цього товару.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати вартості виконаних робіт позивачем, невиконання рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2015р., позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.
Статтею 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №15/3742 від 18.09.2013р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Відповідно до ч.1. ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати за поставлену продукцію на протязі строку, вказаного в Специфікації.
Відповідач на виконання умов договору №15/3742 від 18.09.2013р., рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2015р. оплату заборгованості здійснив не в повному обсязі.
Так, відповідно до Закону України «Про примусове провадження» з примусового виконання рішення суду з відповідача було стягнуто та перераховано на користь позивача суму заборгованості у розмірі: 150000,00 грн. від 20.10.2016р., 100000,00 грн. від 19.12.2016р., що разом становить 250000,00 грн., що підтверджується звітами о дебіторських та кредиторських операціях, належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи.
Приписи ч.7. ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 ЦК України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Відповідач не надав до суду інших доказів на підтвердження оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 308779,99 грн., а матеріали справи таких не містять.
За таких обставин, Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» не доведений факт оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 308779,99 грн.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 18426,00 грн. за періоди: з 02.10.2015р. по 19.10.2016р., з 21.10.2016р. по 18.12.2016р., з 20.12.2016р. по 28.12.2016р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.
Заявлені до стягнення інфляційних витрат у розмірі 512569,79 грн. грн. за періоди: з 03.03.2014р. по 19.10.2016р., з 21.10.2016р. по 18.12.2016р., з 20.12.2016р. по 28.12.2016р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за періоди: з 03.03.2014р. по 19.10.2016р., з 21.10.2016р. по 18.12.2016р., з 20.12.2016р. по 28.12.2016р. становить 510112,17 грн.
В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 2457,79 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду по справі №905/521/17, встановлено наступне.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, наявність надзвичайних подій. Крім того, відповідач зазначає, що отримання відстрочки надасть боржнику можливість здійснення погашення заборгованості без негативного впливу на експлуатаційну діяльність та фінансовий стан підприємства.
При наявності перелічених обставин, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення по справі №905/521/17 строком з 30.04.2017р. до 31.03.2018р.
За приписами п.6. ч.1. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно п.7.2. Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно п.10 Постанови Пленуму ВГСУ «Про судове рішення» №6 від 23.03.2012р. результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 83, 121 ГПК).
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів сторін, зокрема, інфляційні процесі в економіці держави із знецінення грошових коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача в даній справі впродовж запропонованого боржником значного строку розстрочення, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 7604,13 грн.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 216-218, 265, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів», м. Чернівці до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 3% річних у розмірі 18426,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 512569,79 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» (58000, м. Чернівці, вул. Заводська, буд. 41; код ЄДРПОУ 00292818) заборгованість 3% річних у розмірі 18426,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 510112,17 грн., судовий збір у розмірі 7604,13 грн.
В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 2457,79 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99