Справа № 177/338/17
Провадження № 2-а/177/20/17
Іменем України
16 травня 2017 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіна С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
позивача ОСОБА_1,
представника
свіввідповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Собченко Вікторії Олександрівни, Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач 28.02.2017 звернувся до суду з указаним адміністративним позовом, відповідно до якого прохав суд визнати дії інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Собченко Валерії Олександрівни зі складання постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР 796523 від 17.02.2017 за ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірними, скасувати вказану постанову та закриттям справу про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу правопорушення.
В обґрунтування позову вказав, що 17.02.2017 відповідачем винесено оскаржувану постанову серії АР № 796523 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
З даною постановою позивач не згоден та вважає її такою, що винесена всупереч вимогам законодавства України, що регулює відносини в сфері дорожнього руху, без всебічного та повного з'ясування всіх обставин справи, які потрібні для об'єктивного розгляду справи, оскільки правил дорожнього руху він не порушував.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, вказував, що правопорушення не вчиняв, проїзд перехрестя вулиць Ракітіна - М. Зінчевського - Симбвірцева здійснив у відповідності до вимог ПДР України, в т.ч. й п. 16.8, за яким, водій, що виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, надав до суду письмове заперечення, відповідно до якого, вважає дії Відповідача такими, що відповідають вимогам закону, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови, де чітко описане правопорушення, останній керувався ПДР України та КУпАП, через що не порушував норм процесуального права. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, настає в разі проїзду на заборонений сигнал світлофора, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підтвердження правомірності своїх дій відповідачем надано суду копію відеозапису з автомобільного реєстратора, на якому, на думку Відповідача, зафіксовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Повно, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, вислухавши думку сторін по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 17.02.2017 інспектором 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Собченко В. О. в м. Кривий Ріг до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф, у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 796523 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до постанови ОСОБА_1, керуючи автомобілем Фольксваген Туран, р/н НОМЕР_1, проїхав перехрестя вулиць Ракітіна - М. Зінчевського - Симбірцева на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України).
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши долучену Відповідачем копію відеозапису з автомобільного реєстратора, судом встановлено, що Позивач, керуючи автомобілем Фольксваген Туран, р/н НОМЕР_1, проїхав перехрестя вулиць Ракітіна - М. Зінчевського - Симбвірцева.
При цьому, суд зауважує, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, Відповідачем не доведено, оскільки з наданих останнім відеозаписів не можливо встановити, що Позивач, всупереч вимогам п. 8.7.3 (е) ПДР України, проїхав перехрестя вулиць Ракітіна - М. Зінчевського - Симбірцева на заборонений червоний сигнал світлофора.
Досліджені судом відеозаписи не спростовують тверджень Позивача щодо дотримання останнім вимог п. 16.8 ПДР України.
Пунктом 16.8 ПДР України передбачено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності на перехресті вулиць Ракітіна - М. Зінчевського - Симбірцева перед світлофорами дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) або дорожнього знаку 5.62, а надані суду відповіді Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради № 2277/15, № 1814/15 від 13.04.2017, 28.05.2017 та відповідь ТОВ «НВК Криворіжелектромонтаж» № 105 від 30.03.2017 не спростовують доводів Позивача та не свідчать про порушення ПДР України з боку останнього.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не надав доказів правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову в тому числі про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, гарантованого ч. 3 ст. 62 Конституції України, всі сумніви винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Обставини встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 247, ч. 3 ст. 284 КУпАП закривати провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не суд, який перевіряє правомірність винесеної таким органом постанови. Відтак, відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України ст. ст. 251, 268, 276, 280, 287, 288 КУпАП, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Собченко В.О., Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії інспектора батальйону управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Собченко В.О., по складанню постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 796523 від 17.02.2017 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 796523 від 17.02.2017, складену інспектором батальйону управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Собченко Вікторією Олександрівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя: