г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2622/16-ц
Номер провадження 2/213/285/17
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
17 травня 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Мазуренка В.В., за участю секретаря судового засідання: Гусарової О.С., за відсутності сторін, розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики -
Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 04.06.2015 року під розписку передав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, які ОСОБА_2 зобов'язалась повернути до 05.12.2015 року. За користування позикою відповідач також брала на себе зобов'язання щомісячно сплачувати позивачу 2125,00 грн. Після визначеного строку відповідач грошові кошти не повернула, на звернення позивача не реагує. Просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 103962,50 грн., що еквівалентно 4000,00 доларів США по курсу НБУ на момент звернення до суду, 19125,00 грн. - проценти за користування позикою, 2011,51 грн. - 3% річних від простроченої суми та 1272,25 грн. - суму судового збору.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Після перерви надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів справи. Зі згоди позивача по справі, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Відповідно до ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання
всіх, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Допитаний в судовому засіданні як свідок позивач ОСОБА_1 суду показав, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким він передав у власність відповідача 4000 доларів США. Відповідач зобов'язалась повернути грошові кошти у визначений договором строк та щомісячно сплачувати відсотки за користування ними, проте свої зобов'язання до теперішнього часу не виконала, чим порушила його права та охоронювані законом інтереси. Неодноразові звернення позивача з вимогами добровільно повернути грошові кошти відповідачем було проігноровано.
Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.
Відповідно до розписки від 04.06.2015 року, ОСОБА_2 отримала позику у розмірі 4 000,00 доларів США від ОСОБА_1 Зобов'язалась повернути до 05.12.2015 року (а.с.48 - оригінал розписки). Крім того, в розписці зазначено про щомісячну сплату відповідачем 2125,00 грн. - за користування позикою. Судом встановлено, що в зазначений строк відповідач свої зобов'язання не виконала, грошові кошти позивачу не повернула.
У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з приписів ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі і на підтвердження його укладення та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк, та в порядку , що встановлені договором.
Крім цього, згідно ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, якщо ним несвоєчасно повернуто суму позики.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач визначив, що розмір основного боргу на момент складання позовної заяви - 26.09.2016 року - по курсу Національного Банку України складає 103962,50 грн., а заборгованість за користування грошовими коштами становить 19125,00 грн. (2125,00 грн. /щомісячний платіж за користування грошовими коштами/ * 9 місяців). Саме ці суми позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Проте, суд не може погодитись із визначеним позивачем розміром основного боргу і сум заборгованості за користування грошовими коштами, оскільки позивач при їх розрахунках користується різними курсами НБУ - станом на 04.12.2015 року (останній день виконання боргового зобов'язання) та 26.09.2016 року (день складання позовної заяви), що на думку суду є неправильним.
Так, розмір основного боргу має визначатися по курсу Національного Банку України станом на 04.12.2015 року - останній день виконання боргового зобов'язання - і повинен становити 92355,23 грн. (4000,00 доларів США * 23,0888 грн./1 дол.США).
Як зазначено вище, за користування позикою відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати позивачу 2125,00 грн. Докази сплати відповідачем даних коштів відсутні. Заборгованість за користування грошовими коштами розрахована позивачем за 9 місяців - за період прострочення боргу з грудня 2015 року по вересень 2016 року і становить 19125,00 грн. (2125,00 грн. /щомісячний платіж за користування грошовими коштами/ * 9 місяців). Але, на думку суду, дана заборгованість має бути розрахована за 6 місяців дії розписки - з 04.06.2015 року по 04.12.2015 року - і повинна становити 12750,00 грн. (2125,00 грн. * 6 міс.)
Також, позивачем наданий розрахунок, відповідно до якого розраховано три відсотки річних за невиконання договору: (92352,23грн. (сума заборгованості у гривнях за курсом НБУ станом на 04.12.2015 року) : 100% х 3% : 365 днів х 265 днів = 2011,51 грн. /а.с.12-14/.
Даний розрахунок суд також вважає не вірним, оскільки позивачем допущена помилка у розмірі основного зобов'язання - зазначено 92352,23 грн. замість вірних 92355,23 грн. Тому три відсотки річних за невиконання договору становлять: 92355,23 грн. (сума заборгованості у гривнях за курсом НБУ станом на 04.12.2015 року) : 100% х 3% : 365 днів х 265 днів = 2011,57 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, позивачеві, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, присуджуються судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оплачувався судовий збір в розмірі 1272,25 грн., а оскільки ціна позову, за розрахунком суду, становить 107 116,80 грн., тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 1071,17 грн.
Керуючись ст. ст.525, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 04.06.2015 року у розмірі 92355 грн. 23 коп.; проценти за користування позикою у розмірі 12750 грн. 00 коп.; 3% річних від простроченої суми у розмірі 2011 грн. 57 коп.; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1071 грн. 17 коп., а всього - 108187 (сто вісім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 97 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст.229 ЦПК України, протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В.Мазуренко