Рішення від 11.05.2017 по справі 213/2355/16-ц

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2355/16-ц

Номер провадження 2/213/210/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренко В.В.

за участю секретаря Зубко О.С.

за участю третьої особи ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 7763,74 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. Вказав, що ОСОБА_4, була визнана винною у ДТП, в якому йому було завдано шкоду - матеріальну та моральну, яка полягла в тому, що було пошкоджено його майно, коштів не вистачало на його ремонт, що негативно вплинуло на його звичайний життєвий ритм та спричинило виникнення пригніченого стану. Просить дані грошові кошти стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач надала заперечення, відповідно до якого вважає розмір відшкодування завищеним та таким, що не відповідає дійсній вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки на місце ДТП, крім інспектора СОМ ДТП ВДАІ м. Кривий Ріг, був запрошений спеціаліст по відновлювальному ремонту автомобілів ОСОБА_6, який прорахував вартість відновлювального ремонту, яка на той час складала 3000 грн. Вона погодилась сплатити цю суму відразу, проте позивач жодного разу до неї з цією вимогою не звертався. Переговори з приводу ремонту вона весь час вела з третьою особою - ОСОБА_1, яка на той час користувалася автомобілем позивача, але ОСОБА_1 не мала ніяких документів на автомобіль, тому надати їй грошові кошти відповідач не мала правової підстави. Зазначає, що позивач був відсутній при огляді пошкодженого автомобіля, до відкриття провадження у суді жодного разу не звертався до неї з цією вимогою. Крім того, висновок автотоварознавчого дослідження було складено 09.03.2016 року, тобто через півроку після скоєння ДТП, тому вважає, що користуючись цей час автомобілем позивач міг його неодноразово пошкодити. Вважає також недоведеними моральні страждання, які нібито поніс позивач при пошуку грошових коштів на ремонт автомобіля (а.с.47).

Позивач до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, зазначила, що пропонувала в добровільному порядку вирішити питання відшкодування шкоди, але не дійшли згоди. Ціну позову вважає завищеною. Після переви до суду не з,явилась.

Представник відповідача просила відмовити у позові з підстав вказаних у запереченні.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_5 до суду не з'явився, причини неявки не повідомив..

Представник ПрАТ «СК України» до суду не з'явився, причини неявки не повідомив.

Свідок ОСОБА_7 зазначила, що відповідач на своєму автомобілі скоїла наїзд на автомобіль позивача, зазначила, що відповідач залишила записку позивачу зі своїми даними, та повідомленням, що це вона здійснила ДТП. Пізніше відповідач мала розмову з позивачем, третьою особою ОСОБА_1, дійшли згоди про ремонт на СТО, але позивач та третя особа бажали передплати, та більшу суму грошей, - та вони не дійшли через це згоди.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд дійшов наступного.

Автомобіль ВАЗ 21083 р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 (а.с.8), та наданий в користування ОСОБА_3 (а.с.8,9). В судовому засіданні встановлено, та не оспорювалось сторонами, що автомобіль перебуває в постійному користуванні позивача, та саме йому завдано збитки спірним ДТП.

03.10.2015 року близько о 04.00 год., ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2, навпроти буд.№23 по вул.27 Партз'їзду в м.Кривому Розі, не вибрала безпечної швидкості руху та під час паркування скоїла наїзд на припаркований автомобіль НОМЕР_3, водієм якого є ОСОБА_3, чим порушила п.12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, постраждалих немає. Постановою Інгулецького районного суду від 04.11.2015р. ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с.11).

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки зазначені вище обставини встановлені у Постанові Інгулецького районного суду від 04.11.2015р., додатковому доказуванню вони не підлягають, і суд вважає встановленим, що шкоду було завдано внаслідок дій відповідача.

В судовому засіданні оглядалась схема огляду місця ДТП від 03.10.2015р. (справа 213/3781/15-п - а.с.3).

Відповідно до Довідки про ДТП, 03.10.2015р. на вул. 27го Партз,їзду біля буд №23 в м. Кривому Розі внаслідок ДТП транспортний засіб ВАЗ 21083 н.з. АЕ0421СІ отримав механічні пошкодження: заднє праве крило, задній правий фонар, задній бампер, кришка люка бака (а.с.10).

Відповідно Висновку експерта №Д8/03/16 від 09.03.2016р. сума матеріального збитку нанесеного власнику ВАЗ 21083 р.н. НОМЕР_4, на 04.03.2016р., складає 7013,74 грн. (а.с.13-36). Вартість експертизи становить 700 грн., а складення її копії - 50 грн. (а.с.12).

Спеціаліст ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив правильність свого висновку, та пояснив, що працівники поліції в довідці про пошкодження автомобіля вказують лише видимі пошкодження, а він в своєму висновку вказує вже всі наявні пошкодження, що виникли внаслідок ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, транспортний засіб ВАЗ 21091 р.н. НОМЕР_5, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Украна», страховий поліс виданий 24.12.2014 року. Страховою компанією страхове відшкодування за зверненням відповідача від 06.10.2015 року позивачу не відшкодовано.

Щодо твердження представника відповідача, що оскільки цивільно-правова відповідальність по автомобілю відповідача була застрахована у третьої особи, то і позивач повинен звертатись саме до них за відшкодуванням шкоди, - суд зазначає, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинено або обмежено договором, про що також вказано в постанові ВСУ від 20 січня 2016 року по справі № 6-2808цс15.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1187,1188 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Таким чином, судом встановлено правомірність вимоги позивача до ОСОБА_4, та матеріальна шкода підлягає стягненню.

Також підлягають стягненню 750 грн - вартість проведеного автотоварознавчого дослідження з виготовленням його копії.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, таке відшкодування згідно до ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року №4, з подальшими змінами “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року №4, з подальшими змінами “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які він зазнав внаслідок пошкодження його автомобіля. Крім того, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Згідно практики Європейського суду з прав людини в справах: Гольм проти Швеції від 25 жовтня 1993 року., Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, "Костичев проти України", “Ніколова проти Болгарії” (1999 р.), “"Комінґерсолл С. А." проти Португалії”, де судом було встановлено, що вчинення злочину щодо потерпілого вже є підтвердженням завдання останньому моральної шкоди.

Позивачем оцінено моральну шкоду завдану йому незаконними діями відповідача, у сумі 2000 грн., але суд вважає дану суму завищеною, належним чином не обґрунтованою. Суд вважає, що відповідає обставинам справи, сума матеріальної шкоди в розмірі 500 грн., яка буде достатньою, та буде відповідати принципу сатисфакції, принципу розумності та справедливості.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню, понесені ним витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2-10, 15, 16, 22-23, 1067, 1187,1188, 1193,1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 88, 154 ч.6, 168-169,179, 192, 197, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7013,74 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., сплачений судовий збір у розмірі 551,20 грн., та витрати на складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження з виготовленням копії в сумі 750 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 16.05.2017

Суддя: В.В. Мазуренко

Попередній документ
66608623
Наступний документ
66608625
Інформація про рішення:
№ рішення: 66608624
№ справи: 213/2355/16-ц
Дата рішення: 11.05.2017
Дата публікації: 24.05.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб