номер провадження справи 19/154/14-19/74/15
17.05.2017 Справа № 908/5409/14
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 908/5409/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК»
до першого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ»
до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЮМЕКС ІНВЕСТ»
про стягнення 1400981,18 дол. США та звернення стягнення на предмет застави
СУТЬ ПИТАННЯ: Публічне акціонерне товариство «ФІНРОСТБАНК» звернулося до Господарського суду Запорізької області зі скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення суду у справі № 908/5409/14 від 03.09.2015 року, в якій просить суд:
- постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.04.2017 року, прийняту в межах виконавчого провадження № 49881643 визнати недійсною;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії щодо звернення за інформацією про дебіторську заборгованість боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (код ЄДР1ЮУ 32805030) до органів доходів і зборів;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії щодо звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (боржник у справі № 908/5409/14) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого (відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, листа Міністерства юстиції України від 06.06.2008 року № 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов'язання в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішенням судів») до виконання зобов'язань за рішенням суду у справі № 908/5409/14.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-317/17 від 17.05.2017 року, враховуючи відпустку по догляду за дитиною судді-доповідача у справі ОСОБА_1, подану скаргу у справі № 908/5409/14 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 17.05.2017 року скаргу у вказаній справі було розподілено на розгляд судді Смірнову О.Г.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до висновку, що вона підлягає поверненню у зв'язку із наступним, зокрема:
Як зазначено у пункті 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Так, статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Разом з тим, за приписом частини 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані надіслати сторонам копії заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до пунктів 19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, при прийманні внутрішніх поштових відправлень з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, в силу приписів процесуального закону, належним доказом направлення на адресу учасників судового процесу скарги і доданих до неї документів є оригінал поштової квитанції або фіскального чеку та опис вкладення, із зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до Правил - з переліком долучених до скарги додатків.
В якості доказів надсилання скарги та доданих до неї документів на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заявником надано оригінал фіскального чеку від 13.05.2017 року. Проте, всупереч вимогам ст. ст. 56, 57 ГПК України, до матеріалів скарги не надано опису вкладення у цінний лист, що позбавляє господарський суд можливості встановити що саме надіслано на адресу органу державної виконавчої служби.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України (ст. 56 ГПК) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку прокурора та позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).
У Рішенні ЄСПЛ у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За такими обставинами, подану Публічним акціонерним товариством «ФІНРОСТБАНК» скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід повернути без розгляду. Після усунення обставин, що зумовили повернення скарги без розгляду, скаржник може звернутися з нею знову в загальному порядку.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -
Повернути подану Публічним акціонерним товариством «ФІНРОСТБАНК» скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і додані до неї документи без розгляду на адресу: 65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, 8.
Додаток: скарга від 11.05.2017 року з матеріалами усього на 10 арк., в тому числі оригінал фіскального чеку від 13.05.2017 року на 1 арк.
Суддя О.Г.Смірнов