04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" травня 2017 р. Справа № 910/22977/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Чорної Л.В.
за участю представників сторін:
- позивача (апелянта): Буркової О.М., довіреність № 21 від 18.02.2017;
- відповідача: Сидоренка О.Ж., довіреність № 30/57 від 27.02.2017;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22977/16 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до публічного акціонерного товариства «Проектно-технологічний інститут «Київоргбуд», м. Київ
про стягнення 137 288, 74 грн.,
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд,-
У грудні 2016 року державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі- позивач/ ДП «НЕК «Укренерго») звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Проектно-технологічний інститут «Київоргбуд» (надалі- відповідач/ПАТ «ПТІ «Київоргбуд») про стягнення неустойки за порушення виконання умов договору № 02-4/2504-15 від 19.08.2016 у розмірі 137 288,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним (несвоєчасним) виконанням відповідачем п. 3.1 додаткової угоди № 3 до договору на виконання проектної роботи № 02-4/2504-15 щодо етапів виконання робіт.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22977/16 та призначено її до розгляду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22977/16 (суддя Ярмак О.М.) у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем було порушено п. 3.10 договору на виконання проектної роботи № 02-4/2504-15 від 19.08.2015 строків на обох етапах виконання робіт та несвоєчасне надання останнім вихідних даних на другому етапі відбулось внаслідок прострочення кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним.
При цьому суд першої інстанції керування приписами ст.ст. 530, 612, 613, 888, 889, 890 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 220, 221 Господарського кодексу України та ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі- апелянт) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушення місцевим господарським судом норм процесуально права, що виражено у неповному дослідженні доказів наданих позивачем; неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи, а також порушення норм матеріально права, зокрема, ст. ст. 530, 611, 614 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22977/16 та призначено до розгляду на 13.04.2017.
06.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «ПТІ «Київоргбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просило суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
13.04.2017 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16.05.2017.
Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у апеляційній скарзі підстав та просив задовольнити її повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти поданої апеляційної скарги та просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19.08.2015 між ДП «НЕК» державним підприємством, як замовником та ПАТ «ПТІ «Київоргбуд», як проектувальником було укладено договір на виконання проектної роботи №02-4/2504-15 (надалі - договір), відповідно п. 1.1 якого, відповідач зобов'язується відповідно до Завдання на проектування «Розробка проектної документації на заміну автотрансформатора АТДЦТН-200000/330/110/6 Кв (1 AT) на ПС 330 кВ Полтава (з РЗА) інв. № новий (Технічне переоснащення ПС 330 кВ "Полтава" шляхом заміни автотрансформатора АТ-1 типу АТДЦТН-200000/330/110 на сучасний, вул. Підстанційна, с. Щербані, Полтавського р-ну Полтавської обл.), яке є додатком 1 до договору (Завдання на проектування), інших умов договору (щодо обсягів, порядку, строків, якості) та згідно з вимогами чинного законодавства України розробити, оформити проектну документацію, замовити проведення державною експертною організацією державної експертизи проектної документації та здійснювати супровід її проведення для отримання позитивного відгуку державної експертної організації за результатами проведеної експертизи (Експертний звіт) і передати у власність замовнику розроблену проектну документацію разом з Експертним звітом, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити проектувальнику проектну роботу на умовах договору.
Строк виконання проектувальником проектної роботи - з дати укладення договору по 29 грудня 2015 ( п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 3.2. договору проектувальник виконує роботу, визначену у розділі першому договору, керуючись завданням на проектування, кошторисом на проектні роботи, чинним законодавством України, яким регламентуються питання розробки та оформлення проектної документації, зокрема ДБН А. 2.2.-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затв. наказом Мінрегіону України від 04.04.2014 № 163; також у встановленому порядку виступає замовником за договором на проведення державною експертною організацією державної експертизи розробленої ним згідно з договором проектної документації, здійснює супровід проведення цієї експертизи, і зобов'язаний отримати та передати замовнику експертний звіт (з позитивним відгуком) цієї експертної установи.
У пункті 3.7 договору визначено, що проектувальник зобов'язаний разом з актом приймання виконаної проектної роботи, який складається ним відповідно до вимог щодо складення первинних документів надати замовнику, зокрема, проектну документацію, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства України, завдання на проектування, в тому числі її електронну версію, яка повинна бути повністю автентичною друкованій версії ( п. 3.7.1), акт приймання -передачі проектної документації ( п. 3.7.3).
Відповідно до п. 3.8. договору у разі ненадання проектувальником разом з актом приймання виконаної проектної роботи документів, зазначених у підпунктах 3.7.1-3.7.4. договору, або будь -якого з них, замовник не розглядає цей акт до їх отримання, про що повідомляє письмово проектувальника.
У 3.10 договору сторони дійшли згоди, що за умови відсутності претензій до якості виконаної проектної роботи та до документів, що повинні бути надані разом з актом приймання виконаної проектної роботи, замовник протягом п'яти робочих днів з дати надходження від Відповідача цього акту, документів, приймає проектну роботу, про що підписує всі примірники акту приймання виконаної проектної роботи.
При наявності у замовника зауважень (претензій), викликаних недоліками виконаної проектної роботи, проектна робота замовником не приймається, і протягом зазначеного у цьому пункті строку проектувальнику надається/надсилається акт про недоліки (з описом претензій (виявлених недоліків).
Відповідно до п. 3.11 договору проектувальник зобов'язаний усунути недоліки (в порядку та строки, визначені позивачем в акті про недоліки, та без будь-якої додаткової оплати з боку позивача), а також зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати отримання акту про недоліки підписати цей акт та повернути один його примірник замовнику.
За приписами підпункту 4.2.1 п. 4.2 договору, у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань проектувальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни.
Згідно із підпунктом 3.1 п. 3 договору у редакції додаткової угоди № 3 від 18.04.2016, проектувальник виконує роботу протягом 2015-2016 етапами, а саме:
1 етап - (стадія "Проект" з проведенням експертизи)- строк виконання 28.04.2016;
2 етап - (стадія "Робоча документація") - строк виконання до 30.06.2016.
Підпунктом 3.22 пункту 3 договору визначено його дію по 11.08.2016.
Як зазначає позивач, ПАТ «ПТІ «Київоргбуд» прострочило виконання зобов'язань за договором по 1 етапу на 22 дні (акт приймання-передачі проектної документації підписано 20.05.2016), по 2 етапу - на 42 дні (акт приймання-передачі проектної документації підписано 11.08.2016).
Вказане й стало підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення пені та штрафу відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 договору на виконання проектної роботи № 02-4/2504-15 від 19.08.2015 у розмірі 137 288,74 грн.
Стосовно першу етапу - (стадія "Проект" з проведенням експертизи) колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач листом № 3.2/214 від 22.04.2016 надав позивачу проектну документацію для перевірки, за результатами розгляду якої позивачем було складено акт виявлених недоліків до виконаних робіт № 2 від 04.05.2016.
Вказаний акт про недоліки був отриманий представником проектувальника (відповідача) 16.05.2016, що також вказувалось позивачем у поданій ним позовній заяві та апеляційній скарзі.
Таким чином, позивач отримавши 22.04.2016 виготовлену відповідачем проекту документацію, враховуючи умови п. 3.10 договору, повинен був підписати акт приймання виконаної роботи або надати відповідачу акт про недоліки не пізніше 29.04.2016.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що акт недоліків виконаних робіт від 04.05.2016 № 2 (далі - Акт про недоліки) позивачем був наданий відповідачу лише 16.05.2016, тобто через 13 робочих днів з дати надходження проектної документації.
Вказане підтверджується позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Як вбачається Акту про недоліки (копія, якого наявна в матеріалах справи) позивач визначив строк для виправлення відповідачем зауважень та надання проектно-кошторисної документації на повторний розгляд - протягом 14 календарних днів після отримання Акта відповідачем.
Відповідач в установлений строк підписав та повернув позивачу Акт про недоліки, а також достроково 18.05.2016, тобто протягом 2-х днів після отримання Акта про недоліки, усунув недоліки та надав обґрунтовані відповіді на зауваження позивача, які були безпідставними, а також передав проектно-кошторисну документацію на повторний розгляд (лист від 19.05.2016 № 3.2/261).
20.05.2016 сторонами підписано акт № 151 приймання виконаної проектної роботи по етапу 1 та акт приймання-передачі проектної документації.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з мотивованим висновком місцевого господарського суду, що всі зобов'язання відповідачем виконані в строки, встановлені в договорі, а також самим позивачем в Акті про недоліки, а підписання акта № 151 приймання виконаної проектної роботи по етапу 1 та акта приймання-передачі проектної документації лише 20.05.2016 виникло внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань саме позивачем, зокрема, порушенням строку надання відповідачу акта про недоліки ( п. 3.10. договору).
Зазначене спростовує доводи апелянта в апеляційній скарзі про порушення відповідачем умов договору щодо виконання першого етапу робіт, оскільки саме позивачем були порушені умови п. 3.10 договору щодо своєчасного підписання акту про недоліки.
Щодо другого етапу - (стадія "Робоча документація") колегією суддів апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07.04.2016 відповідач листом 3.2/184 завчасно направив позивачу проектну документація стадії "Робоча документація" разом з усіма необхідними документами на погодження позивачу.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем не було прийнято проектну роботу або надано акт про недоліки в строк, встановлений п. 3.10. договору.
Листом № 2100/06-34 від 26.05.2016 позивачем були направлені відповідачеві зауваження щодо робочої документації. Тобто через 32 робочих дні після отримання документації.
Як вказує відповідач, 01.06.2016 відповідач отримав лист позивача від 27.05.2016 № 04/04-2-1-1/6111, яким надано нові вихідні дані (технічну інформацію) ПАТ "ЗТР" по автотрансформаторах, установка яких передбачається на ПС 330 кВ "Полтава". У цьому ж листі позивач просить надану інформацію врахувати при розробці стадії "Р" проектної документації для заміни АТ на вищезазначених об'єктах.
10.06.2016 відповідач листом повідомив позивача, що у зв'язку надання нових вихідних даних (технічної інформації), які кардинально відрізняються від попередньо наданих позивачем і на підставі яких розроблялася проектно-кошторисна документація, призвело до необхідності повного коригування проекту в частині релейного захисту та вторинних з'єднань.
Також у вказаному відповідач звертався до позивача з проханням продовжити термін виконання робочої документації.
Колегія суддів зазначає, що змінені вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, були надані позивачем відповідачу вже після фактичного завершення виконання робіт. При цьому нові вихідні дані призвели до необхідності значної переробки проектної документації.
Як зазначає відповідач, у зв'язку з тим, що нові вихідні дані також не містили всієї інформації, необхідної для розробки проектно-кошторисної документації, останній звертався до позивача з проханням надати додаткові дані (листи від 30.05.2016 № 3.2/284 та від 03.06.2016 № 3.2./296).
Однак відповідь на вказані запити була отримана відповідачем лише 13.06.2016 (лист від 10.06.2016 № 04-2/04-2-1-1/6800).
Враховуючи те, що вихідні дані по автотрансформаторах, які якраз і є об'єктом проектно-кошторисної документації, що розроблялася за договором, незважаючи на неодноразові запити відповідача (листи від 03.09.2015 № 3.2./485, від 24.09.2015 № 3.2/529, від 02.10.2015 № 3.2/539, від 15.10.2015 № 3.2/559, від 06.11.2015 № 3.2/583, від 10.12.2015 № 3.2/665) були надані позивачем відповідачу лише через 10 місяців після укладення договору, відповідач листами від 10.06.2016 № 3.2/311 та від 17.06.2016 № 3.2/321 звертався до позивача з пропозицією продовжити строк виконання робіт. Однак, згоди позивача на продовження не було отримано.
В свою чергу відповідачем в максимально короткий термін було перероблено проектно-кошторисну документацію з урахуванням нових вихідних даних і направлено її позивачу на погодження в електронному вигляді (лист від 18.07.2016 № 3.2/366) та в друкованому вигляді (лист від 25.07.2016 № 3.2/375).
11.08.2016 сторонами підписано Акт приймання виконаної проектної роботи № 161 по етапу 2 та Акт приймання-передачі проектної документації.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що позивачем було порушено умови п. 3.10 договору щодо підписання акту недоліків та своєчасного надання позивачем вихідних (скоригованих) даних відповідачу.
Таким чином доводи апелянта про порушення відповідачем умов договору щодо виконання другого етапу робіт, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки саме позивачем були порушені умови п. 3.10 договору щодо своєчасного підписання акту про недоліки та направлення позивачем вихідних даних.
Крім того, колегією суддів не беруться до уваги твердження апелянта в апеляційній скарзі про порушення відповідачем п. п. 3.7.1.-3.7. (у редакції додаткової угоди), оскільки відповідно до п. 3.8. договору у разі ненадання проектувальником разом з актом приймання виконаної проектної роботи документів, зазначених у підпунктах 3.7.1-3.7.4. договору, або будь -якого з них, замовник не розглядає цей акт до їх отримання, про що повідомляє письмово проектувальника.
Відповідно до ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.
Статтею 890 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування.
Пунктом 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (далі - Порядок) встановлено, що для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Згідно з п. 9 Порядку проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вихідних даних на проектування.
Колегія суддів зазначає, що всі зобов'язання відповідачем виконувалися в порядку, встановленому договором та законодавством, на підставі наявних у нього вихідних даних, наданих позивачем, але у зв'язку з несвоєчасним наданням (зміною) позивачем вихідних даних виникла необхідність коригування вже розробленої відповідачем документації.
Необхідність такого коригування виникла не з вини відповідача й вимагала продовження строку виконання робіт відповідно до п. 3.24. договору. Однак, у зв'язку з відмовою позивача від внесення змін до договору в частині строку виконання робіт, відповідач змушений був виконувати додатковий обсяг робіт (коригування документації з урахуванням змінених вихідних даних) в розумний строк, вживши перед цим усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора (ст. 220 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ст. 613 Цивільного кодексу України)
Статтею 221 Господарського кодексу України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав у відмові у задоволенні позовних вимог, оскільки порушення позивачем встановлених п. 3.10 договору строків на обох етапах виконання робіт та несвоєчасне надання ним вихідних даних на другому етапі є прострочення кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, що призвело до прострочення відповідача, тому покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та несправедливим.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Інші доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22977/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Б.В. Отрюх
Л.В. Чорна