донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.05.2017 справа №908/2103/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя суддіДучал Н.М. Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.
секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1 : від відповідача 2 : від відповідача 3 : від відповідача 4 : від відповідача 5 : від відповідача 6 : від третьої особи: розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Руденко В.В. Дон В.О., за довіреністю Біцюта А.О., за довіреністю без участі представника не з'явився не з'явився Кошман О.П., за довіреністю не з'явився Косінов І.В., за довіреністю Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від05.12.2016
у справі№ 908/2103/16 (суддя Науменко А.О.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Теллус-Агро", с.Луначарське ( с. Азовське) Запорізької області
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічного акціонерного товариства "МетаБанк", м.Запоріжжя; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива - плюс", с. Луначарське (с.Азовське) Запорізької області; 3.Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006», м.Пологи Запорізької області; 4. Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012», м.Пологи Запорізької області; 5. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ; 6.Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області, м.Бердянськ Запорізької області Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м.Запоріжжя
провизнання права власності та звільнення майна з під арешту
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теллус-Агро», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до 1.Публічного акціонерного товариства "МетаБанк", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива - плюс", 3.Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006», 4. Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012», 5. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про:
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Теллус-Агро» права власності на наступні автотранспортні засоби: автомобіль ВАЗ 2109, державний № 19038НР, № шасі (кузова, рами) ХТА210900R1399327, 1993 р. в.; автомобіль ВАЗ 2121, державний № 19037НР, № шасі (кузова, рами) ХТА212100N0919712,1992 р.в.; автомобіль ЗАЗ 110557, державний № 21801НР, № шасі (кузова, рами) У6D11055730021447, 2003 р.в.; цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, державний №10749НР, № шасі (кузова, рами) 1080331,1987 р.в.; вантажний самоскид ГАЗ 53Б, державний № 00125НР, № шасі (кузова, рами) 0697661, 1982р.в.; вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № 11427НР, № шасі (кузова, рами) 0928873, 1986 р.в.; вантажний самоскид САЗ 3507, державний №10746НР, № шасі (кузова, рами) ХТН531400Н1146576, 1987 р.в.; вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № 10748НР, № шасі (кузова, рами) ХТН531400К1288533, 1989 р. в.; вантажний самоскид САЗ 3507, державний №11426НР № шасі (кузова, рами) ХТН330720L1379629, 1990р.в.; вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, державний № 11431НР, № шасі (кузова, рами) 2654917, 1987 р.в.; вантажний самоскид КАМАЗ 55102, державний № 10477НР, № шасі (кузова, рами) ХТС0605320М0383542, 1991 р.в.; вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, державний №10478НР, № шасі (кузова, рами) ХТС000250Р0750615, 1993 р.в.; причіп двохосьовий СЗАП 8527, державний № 4069ЕЕ, № шасі (кузова, рами) 26562, 1990 р. в.,
- звільнення з під арешту вищезазначеного майна, який накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.09.2015 р., винесеною Відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 24.01.2013р. між ПАТ «МетаБанк» та ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс"був укладений кредитний договір № 70-13/0001-К, за яким останнім отримано у кредит грошові кошти. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами укладені договори застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р. та № 70-13/0001-К/З-2 від 19.02.2013р. У зв'язку з невиконанням позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «МетаБанк» було прийнято рішення щодо реалізації предмета застави з метою погашення заборгованості за кредитом. 24.11.2014р. між ПАТ «МетаБанк», що діє від імені ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», та ТОВ «Теллус-Агро» укладено договір купівлі-продажу рухомого майна № 2, відповідно до умов якого відповідач-1 передав у власність позивача рухоме майно, що є предметом цього спору. 04.08.2016р. ТСЦ № 2344 РСЦ МВС у Запорізькій області повідомлено про наявність заборони відчуження на транспорті засоби зареєстровані за ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», що застосована постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2015р., винесеною відділом примусового виконання рішень головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на ст.ст. 15, 16, 316, 321, 328, 329, 334, 386, 391, 392 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Конституції України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2016р., позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2103/16, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2016 року до участі у справі в якості відповідача-6, судом залучено Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Протягом розгляду справи відповідачем 5, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" були заявлені клопотання про припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про зняття арешту як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.
Судом зазначено про помилковість позиції відповідача 5, оскільки позивачем обрано спосіб захисту, який прямо визначений статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», склад сторін відповідає приписам щодо підвідомчості спору господарському суду.
Судом відмовлено відповідачу 5, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі № 908/2103/16 до вирішення пов'язаної з нею справи № 908/3090/16 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ Теллус-Агро», ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», третя особа - АТ «МетаБанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р., з огляду на презумпцію правомірності правочину, відповідно до ст. 204 ЦК України.
Також, судом залишено без задоволення усне клопотання відповідача 5, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", про призначення у справі судової технічної експертизи документів: договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.14. та платіжного доручення № 9 від 24.11.14. Судом зазначено, що сторони договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.14р. не ставлять під сумнів його відповідність діючому законодавству щодо змісту та форми, як і відповідність платіжного доручення № 9 від 25.11.14, підтверджують його виконання та реальність наслідків його укладення, тому призначення такої експертизи призведе лише до затягування строків розгляду справи.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теллус-Агро» задоволено повністю.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Теллус-Агро» право власності на рухоме майно (транспортні засоби згідно визначеного переліку).
Знято арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2015р., винесеною відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з рухомого майна (транспортні засоби згідно визначеного переліку).
Як встановлено судом, право власності на спірні транспортні засоби, які були предметом застави за договором застави №70-13/0001-К/З від 24.01.2013р. (заставодержатель - ПАТ «МетаБанк»), позивач набув за договором купівлі-продажу від 24.11.2014р. Вартість спірного рухомого майна в договорі визначена звітом суб'єкта оціночної діяльності. 24.10.2016р. Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову в справі № 808/2701/16, якою частково задоволено позов Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ Агрофірма «Нива-плюс» за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за винятком майна (за переліком). Вказане майно саме і знаходилось в заставі у ПАТ «МетаБанк».
За таких обставин, як вважав суд при винесені рішення, позовні вимоги в частині визнання за ТОВ "Теллус-Агро»" права власності на транспортні засоби, які є предметом позову, є законними обгрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки в спірних правовідносинах позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися власним майном, зокрема зареєструвати за собою транспортні засоби в установленому порядку, у зв'язку з винесенням державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно відповідача-2 (ТОВ Агрофірми «Нива-плюс»). Судом зазначено, що арешти з транспортних засобів, які є предметом позову, підлягають зняттю, оскільки транспортні засоби не перебувають у власності боржника ТОВ Агрофірми «Нива-плюс», а тому не можуть бути використаними для задоволення вимог стягувачів у відповідних виконавчих провадженнях.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з апеляційною скаргою вих.№140-9-2-00/16-653 від 19.12.16р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.16 по справі №908/2103/16. Постановити нове рішення по даній справі, яким:
- в частині вимог про визнання права власності на зазначене рухоме майно за ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" відмовити; в частині вимог про зняття арештів, накладених постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2015р., винесеною відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з рухомого майна припинити провадження по справі.
Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, встановлені судом обставини не відповідають матеріалам справи та наданим сторонами поясненням.
Наполягає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання Банка про зупинення провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної з нею справи № 908/3090/16; не задоволено клопотання про призначення технічної експертизи договору купівлі-продажу рухомого майна №2 від 24.11.14р., акту прийому-передачі рухомого майна за договором, платіжного доручення № 9 від 25.11.2014р., яка, як вважає апелянт, підтвердила б, що договір є фіктивним. Судом першої інстанції не дана правова оцінка наведених позивачем фактів оформлення спірного договору з порушенням порядку реалізації заставного майна, передбаченого Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Апелянт також вважає, що судом неправомірно розглянуто вимогу щодо зняття арешту зі спірного рухомого майна, накладеного в рамках зведено виконавчого провадження, так як даний спір підвідомчий до юрисдикції адміністративного суду.
Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Будко Н.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2017 визначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Геза Т.Д., Малашкевич С.А.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.17 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.16 р. у справі №908/2103/16, призначену до розгляду у режимі відеоконференції на 10.04.17 о 10:30.
Ухвалами суду задоволені клопотання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «МетаБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Теллус-Агро» про участь представників в режимі відеоконференції.
ТОВ «Теллус-Агро» у запереченнях на апеляційну скаргу послалося на приписи ст.ст. 1, 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 24, 26, 27, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач зазначив, що право власності на майно набув за договором купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р., майно отримав за актом прийому-передачі рухомого майна та сплатив за нього кошти.
Наполягає, що наявність заборони на відчуження транспортних засобів, зареєстрованих за ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», що застосована постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2015р., винесеною відділом примусового виконання рішень головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, позбавило позивача користуватися та розпоряджатися власним майном, зокрема зареєструвати за собою транспортні засоби в установленому порядку. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в повному обсязі, рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Від ПП «Бізон-Тех 2006» надійшли письмові пояснення, в яких підприємство погоджується з доводами апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк Аваль».
ПАТ "МетаБанк" проти задоволення апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Наголошувало на безпідставності доводів апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль"; дотриманні АТ «МетаБанк» вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо порядку внесення даних про звернення стягнення на предмет застави до державного реєстру, повідомлення ДПІ та інших обтяжувачів про намір здійснити звернення стягнення на предмет застави. Вважає безпідставними наполягання апелянта, що укладений договір порушує права ДПІ, оскільки остання не уповноважувала ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» на захист своїх інтересів. Зазначає, що Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. у справі № 808/5142/14 (яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015р.) у задоволенні позову Бердянської ОДПІ про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Агрофірма «Нива-плюс», яке перебуває у податковій заставі відмовлено у повному обсязі.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива-плюс» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач 2 не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та розглянути справу без участі представника ТОВ Агрофірма «Нива - Плюс».
Зазначає, що апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження порушення його майнових або будь-яких інших прав та охоронюваних законом інтересів. Окремо звернув увагу, що в заставі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перебуває майно ТОВ Агрофірма»Нива-плюс», а саме трактор NEW HOLLAND та культиватор Great Plains, що підтверджується наданим до справи витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вартість заставного майна значно перевищує розмір вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
10.04.2017р. від відповідача-5, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/2103/16 до вирішення пов'язаної з нею справи № 908/3090/16 за позовною заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Теллус-Агро», ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», третя особа - АТ «МетаБанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р.
Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Виходячи зі змісту вимог наведеної статті, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду. Враховуючи відсутність обставин, що унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення справи № 908/3090/16, клопотання апелянта судом залишено без задоволення.
Розгляд апеляційної скарги відкладався.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гези Т.Д., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А.
10.04.2017р. та 15.05.2017р. електронною поштою надійшли клопотання позивача: про призначення технічної експертизи договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р., акту передачі до договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р. та платіжного доручення № 9 від 25.11.2014р., з поставленням перед судовим експертом наступних питань: 1) Чи нанесений відтиск печаток ТОВ «Теллус-Агро» та ПАТ «МетаБанк» на договорі купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р. у той час, яким датований цей документ; 2) Чи нанесений відтиск печаток ТОВ «Теллус-Агро» та ПАТ «МетаБанк» на акті прийому-передачі до договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р. у той час, яким датований цей документ; 3) Чи нанесений відтиск штемпелю ПАТ «МетаБанк» на платіжному дорученні № 9 від 25.11.2014р. у той час, яким датований цей документ. Проведення експертизи апелянт просив доручити Дніпропетровському НДІ судових експертиз.
У судовому засіданні 16.05.17 представники ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представники ТОВ "Теллус-Агро" та ПАТ "МетаБанк" у судовому засіданні 16.05.2017р. заперечили проти вимог та доводів апеляційної скарги.
Інші учасники судового процесу не скористалися правом участі представників в засіданні суду апеляційної інстанції, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін та інших учасників судового процесу не була визнана обов'язковою.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
24.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством «МетаБанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива-плюс» (позичальник) був укладений кредитний договір № 70-13/0001-К, шляхом надання відновлюваної кредитної лінії у розмірі 4 500 000 грн., строком повернення до 23.01.2014р., сплатою відсотків відповідно до умов кредитного договору.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством «МетаБанк» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива-плюс» (заставодавець) був укладений договір застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р.(транспорт, рухоме майно), предметом застави за яким є: рухоме майно, зазначене в додатку № 1 до цього договору, транспортні засоби, зазначені в додатку № 2 до цього договору (п.1.2 Договору) , зокрема:
автомобіль ВАЗ 2109, реєстр. № 19038НР, № шасі (кузова, рами) ХТА210900R1399327,1993 р. в.; автомобіль ВАЗ 2121, реєстр. № 19037НР, № шасі (кузова, рами) ХТА212100N0919712,1992 р. в.; автомобіль ЗАЗ 110557, реєстр. № 21801НР, № шасі (кузова, рами) У6D11055730021447, 2003 р. в.; автомобіль цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, реєстр. № 10749НР, № шасі (кузова, рами) 1080331,1987 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ГАЗ 53Б, реєстр. № 00125НР, № шасі (кузова, рами) 0697661, 1982 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, реєстр. № 11427НР, № шасі (кузова, рами) 0928873, 1986 р. в.; автомобіль вантажний самоскид САЗ 3507, реєстр. № 10746НР, № шасі (кузова, рами) ХТН531400Н1146576, 1987 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, реєстр. № 10748НР, № шасі (кузова, рами) ХТН531400К1288533, 1989 р. в.; автомобіль вантажний самоскид САЗ 3507, реєстр. № 11426НР, № шасі (кузова, рами) ХТН330720L1379629, 1990 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, реєстр. № 11431НР, № шасі (кузова, рами) 2654917, 1987 р. в.; автомобіль вантажний самоскид КАМАЗ 55102, реєстр. № 10477НР, № шасі (кузова, рами) ХТС0605320М0383542, 1991 р. в.; вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, реєстр. № 10478НР, № шасі (кузова, рами) ХТС000250Р0750615, 1993 р. в.; причіп двохосьовий самоскид СЗАП 8527, реєстр. № 4069ЕЕ, № шасі (кузова, рами) 26562, 1990 р.в.
Договір застави 24.01.2013р. посвідчений Горловою Ю.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 60.
29.01.2013р. 15:38:49 за № 13498575 зареєстровано приватне обтяження, тип «застава рухомого майна», підстава обтяження - договір застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р., обтяжувач - ПАТ «Метабанк», боржник - ТОВ «Нива-плюс», термін дії 29.01.2018р., об»єкти обтяження за договором застави № 70-13/0001-К/З, зокрема: автомобіль ВАЗ 2109, реєстр. № 19038НР, ХТА210900R1399327,1993р.в.; автомобіль ВАЗ 2121, реєстр. № 19037НР, ХТА212100N0919712,1992р.в.; автомобіль ЗАЗ 110557, реєстр. №21801НР, У6D11055730021447, 2003 р.в.; цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, реєстр. №10749НР, №1080331,1987р.в.; вантажний самоскид ГАЗ 53Б, реєстр. № 00125НР, № 0697661, 1982 р.в.; вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, реєстр. № 11427НР, № 0928873, 1986р.в.; вантажний самоскид САЗ 3507, реєстр. № 10746НР, № ХТН531400Н1146576, 1987р.в.; вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, реєстр. №10748НР, № ХТН531400К1288533, 1989р.в.; вантажний самоскид САЗ 3507, реєстр. № 11426НР, № ХТН330720L1379629, 1990р.в.; вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, реєстр. № 11431НР, № 2654917, 1987р.в.; вантажний самоскид КАМАЗ 55102, реєстр. № 10477НР, № ХТС0605320М0383542, 1991р.в.; вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, реєстр. № 10478НР, № ХТС000250Р0750615, 1993 р. в.; причіп двохосьовий, реєстр. № 4069ЕЕ, № 26562, 1990 р.в.
Отже, забезпечуючи виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором шляхом укладення договору застави, предметом якого є спірне рухоме майно, ПАТ «МетаБанк» мало законне сподівання на отримання, у разі порушення ТОВ Агрофірма «Нива-плюс» зобов'язань за кредитним договором, компенсації за передані в кредит та неповернуті боржником кошти шляхом звернення стягнення та продажу переданого в заставу рухомого майна.
У зв'язку з невиконанням ТОВ Агрофірма "Нива-плюс" своїх зобов'язань за кредитним договором № 70-13/0001-К від 24.04.2013 у ТОВ Агрофірма "Нива-плюс" утворилась прострочена заборгованість перед ПАТ "МетаБанк" у розмірі 7 073 262,49 грн., яка підтверджена рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.06.2014р. у справі № 310/1535/14-ц, що набрало законної сили, наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиціальним фактом, що не потребує доведення.
24.11.2014р. між ПАТ «МетаБанк», що є заставодержателем за договором застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р. та договором застави № 70-13/0001-К/З-2 від 19.02.2013р., укладеними між АТ «МетаБанк» та ТОВ «Агрофірма «Нива-плюс», які містять застереження про задоволення вимог заставодержателя шляхом продажу предмета застави, та діє від імені ТОВ «Агрофірма «Нива плюс» (Продавець), та ТОВ «Теллус-Агро» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу рухомого майна № 2, відповідно до п.1 якого продавець передає у власність покупця рухоме майно, зазначене в додатку № 1, що є невід»ємною частиною цього договору, а покупець приймає це рухоме майно у власність та сплачує за нього певну грошову суму.
Рухоме майно, що є предметом цього договору, належить на праві власності ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», код ЄДРПОУ 32263039 (яке є заставодавцем за договором застави), що підтверджується балансовою довідкою ТОВ «Агрофірма «Нива Плюс» від 18.11.2014р. (п.2 Договору).
Оціночна вартість рухомого майна 508 155,60 грн., що визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку ринкової вартості рухомого майна суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_11 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15017/13 від 29.07.2013р., виданий Фондом державного майна України) (п.3 договору).
Продаж рухомого майна згідно додатку № 1 сторони здійснюють за 508 155, 60 грн., які покупець зобов'язаний перерахувати на транзитний рахунок ТОВ «Агрофірма «Нива-плюс», в АТ «МетаБанк» м. Запоріжжя № 3739910638101, МФО 313582, код ЄДРПОУ 32263039, в строк до 25.11.2014р. включно. Сума, вказана в абз. 1 п. 4 договору спрямовується на погашення заборгованості ТОВ Агрофірма «Нива плюс» перед АТ «МетаБанк» за кредитним договором № 70-13/0001-К від 24.01.2013р., в забезпечення якого був укладений договір застави (п.4 договору)
За умовами п.5 вказаного договору, за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, заставодержателем рухомого майна згідно додатку № 1 є продавець. Відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального зобов'язання за договором застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р. та договором застави № 70-13/0001-К/З-2 від 19.02.2013р. зареєстровані АТ «МетаБанк» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 02.12.2013р. та 14.04.2014р.
Передача рухомого майна здійснюється продавцем покупцеві у день підписання цього договору і посвідчується актом прийому-передачі рухомого майна, який підписується сторонами у день підписання цього договору. Право власності на майно переходить до покупця з моменту його передачі (п.7 договору).
Представник продавця та представник покупця свідчать, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін, не є фіктивним чи удаваним, не є наслідком помилки, насильства, обману, тяжких обставин (п.1 договору).
Додатком № 1 до договору сторони визначили перелік рухомого майна, який продавець передає у власність покупця, а саме: автомобіль ВАЗ 2109, реєстр. № 19038НР, № шасі (кузова, рами) ХТА210900R1399327,1993 р.в.; автомобіль ВАЗ 2121, реєстр. № 19037НР, № шасі (кузова, рами) ХТА212100N0919712,1992 р. в.; автомобіль ЗАЗ 110557, реєстр. № 21801НР, № шасі (кузова, рами) У6D11055730021447, 2003 р. в.; автомобіль цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, реєстр. № 10749НР, № шасі (кузова, рами) 1080331,1987 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ГАЗ 53Б, реєстр. № 00125НР, № шасі (кузова, рами) 0697661, 1982 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, реєстр. № 11427НР, № шасі (кузова, рами) 0928873, 1986 р. в.; автомобіль вантажний самоскид САЗ 3507, реєстр. № 10746НР, № шасі (кузова, рами) ХТН531400Н1146576, 1987 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, реєстр. № 10748НР, № шасі (кузова, рами) ХТН531400К1288533, 1989 р. в.; автомобіль вантажний самоскид САЗ 3507, реєстр. № 11426НР, № шасі (кузова, рами) ХТН330720L1379629, 1990 р. в.; автомобіль вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, реєстр. № 11431НР, № шасі (кузова, рами) 2654917, 1987 р. в.; автомобіль вантажний самоскид КАМАЗ 55102, реєстр. № 10477НР, № шасі (кузова, рами) ХТС0605320М0383542, 1991 р. в.; вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, реєстр. № 10478НР, № шасі (кузова, рами) ХТС000250Р0750615, 1993 р. в.; причіп двохосьовий самоскид СЗАП 8527, реєстр. № 4069ЕЕ, № шасі (кузова, рами) 26562, 1990 р.в.
На виконання умов договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р. сторонами за договором складений акт прийому-передачі рухомого майна, підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін за договором, за яким АТ «МетаБанк» передав, а ТОВ «Теллус-Агро» прийняв рухоме майно згідно додатку № 1 до договору.
Згідно платіжного доручення № 9 від 25.11.2014р., ТОВ «Теллус-Агро» на користь ТОВ «Агрофірма «Нива плюс» перераховано суму 508 155,00 грн. (призначення платежу: за рухоме майно у кількості 13 одиниць за договором № 2 купівлі-продажу рухомого майна від 24.11.2014р., в т.ч. ПДВ 84 692,60грн.).
В силу статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторони погодили текст та дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписали та приступили до виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення (ст.585 ЦК України).
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.
Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом (ст.ст.11,12 наведеного Закону).
За умовами ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону ( ст.39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").
Статтею 23 наведеного Закону визначено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
За приписами ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, тощо ( ст.26 наведеного Закону).
З матеріалів справи вбачається вчинення ПАТ «МетаБанк» дій, направлених на виконання процедури звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, про що свідчать: факт реєстрації ПАТ «МетаБанк» 02.12.2013р. звернення стягнення за договором застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р.; звернення до ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», Бердянської ОДПІ Головного управління Міндоходів (публічне обтяження «податкова застава» зареєстровано 28.03.2013р., тобто після реєстрації застави ПАТ «МетаБанк» за договором застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р.) та до ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції (публічне обтяження «арешт рухомого майна» зареєстровано 04.06.2014р.), як наступних обтяжувачів майна ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», з повідомленням про порушення позичальником забезпеченого обтяженням зобов'язання за кредитним договором № 70-13/0001-К від 24.01.2013р., що є підставою для звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 70-13/0001-К/3 від 24.01.2013р., та повідомлення позичальника та наступних обтяжувачів про свій намір здійснити продаж предмета забезпечувального обтяження (за договором застави № 70-13/0001-К/3 від 24.01.2013р. та за договором застави № 70-13/0001-К/3-2 від 19.02.2013р. відповідно до переліку викладеного в додатку № 1 до цього повідомлення) шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем у зв'язку зі зверненням стягнення, запропонувавши виконати порушене зобов»язання перед АТ «МетаБанк».
Наполягання апелянта про відсутність доказів надсилання повідомлення на адресу ДПІ спростовується відповіддю Бердянської ОДПІ на зазначене звернення.
Судом також враховано, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. у справі № 808/5142/14, що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015р., у задоволенні позову Бердянської ОДПІ про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Агрофірма «Нива-плюс», яке перебуває у податковій заставі відмовлено у повному обсязі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2016 р. у справі № 808/2701/16, позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ТОВ Агрофірма «Нива-плюс», третя особа, ПАТ «Метабанк», про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 1017498,82 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задоволено частково.
Надано дозвіл Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ Агрофірми «Нива-плюс» (71154, Запорізька область, Бердянський район, село Азовське, вул.Леніна, буд.67, ідентифікаційний код 32263039) у сумі 1017498 грн. 82 коп. за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за винятком майна, транспортних засобів, що є, зокрема, предметом застави за договором застави №70-13/0001-К/З від 24.01.2013р. (згідно переліку).
Судом зазначено, що у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Агрофірма «Нива-плюс» за кредитним договором №70-13/0001-К від 24.01.2013, між ПАТ «МетаБанк» та ТОВ Агрофірма «Нива-плюс» укладено договір застави №70-13/0001-К/З від 24.01.2013 (предметом застави за яким є: транспортні засоби та рухоме майно, які належать на праві власності ТОВ Агрофірма «Нива-плюс») та договір застави №70-13/0001-К/З-2 від 19.02.2013 (предметом застави за яким є сільськогосподарська техніка). Станом на момент складання Акту №2 опису майна Бердянською ОДПІ від 27.03.2013 та внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 28.03.2013, частина майна вже знаходилась в заставі та іпотеці ПАТ «МетаБанк».
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
26.07.2016р. ТОВ «Теллус-Агро» звернувся до ТОВ Агрофірми «Нива-плюс» про зняття транспортних засобів з обліку для перереєстрації.
У відповідь на запит, ТСЦ № 2344 РСЦ МВС у Запорізькій області листом № 600 від 04.08.2016р. повідомило, що на транспортні засоби, зареєстровані за ТОВ АФ «Нива-плюс», накладено заборону на відчуження ВДВС м. Бердянськ.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 23.09.2015р. накладено арешти на майно ТОВ АФ «Нива-плюс», зокрема, на транспортні засоби, що були предметом договору застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р., та є предметом договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р., за яким право власності на транспортні засоби у кількості 13 одиниць перейшло до позивача.
Предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання права власності та зняття арешту з майна, яке на підставі договору купівлі-продажу належить позивачеві та на яке, під час виконавчого провадження, державним виконавцем накладено арешт, що є обмеженням права власності позивача, позбавляє останнього можливості здійснити державну реєстрацію свого права власності, чим порушуються його права та охоронювані законом інтереси.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у спосіб, визначений в цій статті. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За приписами ст. 41, ст.13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом ( ст.328 Цивільного кодексу України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини ( ст.11 ЦК України) .
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України).
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України).
У відповідності до ст. 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, загальними принципами міжнародного права.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту ( ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час звернення позивача до суду особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Щодо доводів апелянта про непідсудність господарським судам вимоги позивача про зняття арешту з майна, та необхідність припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України,оскільки такий спір має вирішуватися судом адміністративної юрисдикції, слід зазначити наступне.
Як зазначено Верховним судом України в постанові від 26.10.2016р. у справі № 813/2439/14/21-5624а15, стаття 60 Закону України «Про виконавче повадження» N 606-XIV є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи. У разі виникнення зазначеної спірної ситуації належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.
Пленумом Верховного Суду України у п.16 постанови №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними, відповідно до правил підвідомчості (ст.24 ЦПК, ст.12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Поряд з тим, у п.9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Пленумом Вищого адміністративного суду в п.20 постанови №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз»яснено, що згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими. Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Одночасно, у п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» роз»яснено, що судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не повязані зі спором про право на це майно.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів вважає, що в даному випадку вимоги позивача як власника майна щодо зняття з такого майна арешту є приватно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства спільно з вимогою про визнання права власності позивача на таке майно.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, право власності на спірні транспортні засоби позивач набув за договором купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р.
Положення статті 204 Цивільного кодексу України закріплюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.
Проте, чинність обтяження застосованого Постановою Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 23.09.2015р., якою накладено арешти на майно ТОВ АФ «Нива-плюс», зокрема на транспортні засоби, що були предметом договору застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р., та є предметом договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014р., за яким право власності на транспортні засоби у кількості 13 одиниць набуто позивачем, є обмеженням права власності позивача та позбавляє останнього можливості здійснити державну реєстрацію свого права власності та вільно володіти та розпоряджатися своїм майном, чим порушуються його права та охоронювані законом інтереси.
За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання за ТОВ "Теллус-Агро" права власності на транспортні засоби, які є предметом позовних вимог, та про зняття з них арешту.
Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається господарським судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
За змістом п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. зі змінами та доповненнями "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи, що поставлені відповідачем питання виходять за межі розглядуваного спору, з метою недопущення порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, клопотання апелянта про призначення по справі № 908/2103/16 судової технічної експертизи залишено без задоволення.
Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. у справі № 908/2103/16.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
Результати апеляційного провадження у справі № 908/2103/16 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. (підписано 09.12.2016р.) у справі № 908/2103/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. (підписано 09.12.2016р.) у справі № 908/2103/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: С.А. Малашкевич
Н.О. Мартюхіна
Надруковано 11 екз.:
1 - позивачу,
6 - відповідачам,
1-3-й особі.
1 - у справу,
1 - ДАГС,
1 - ГСЗО