Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "17" травня 2017 р. Справа № 906/237/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 03.04.2017;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 22.03.2017;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Агро Стар" (м. Херсон)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкапітал 2015" (смт. Черняхів Житомирська область)
про стягнення 199320,00 грн.
Приватне підприємство "Агро Стар" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкапітал 2015" боргу за поставлений товар в сумі 199320,00грн. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №2402/16-нп від 24.02.2016, позивачем на підставі товарно-транспортних накладних було поставлено відповідачу товар вартістю 199320,00грн., який відповідачем не оплачений.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві від 23.03.2017. Просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що нафтопродукти товариство від позивача у грудні 2016 року не отримувало. При цьому, як зазначено у пунктах 2.1 та 2.6 договору, товар постачається узгодженими партіями за попередньою заявкою покупця на потязі 3 (трьох) днів з моменту отримання передплати в розмірі 100%, якщо інше не передбачено додатковими угодами, оформленими в письмовому вигляді. Проте, таких документів відповідачем не надавалось. Відповідач вказує на те, що підпис на товарно-транспортних накладних з боку ТОВ "Промкапітал 2015" вчинено не уповноваженою особою товариства, на яку не було покладено обов'язки, пов'язані з отриманням паливно-мастильних матеріалів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2016 між Приватним підприємством "Агро Стар" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промкапітал 2015" (покупець/відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів №2402/16-нп (а.с.10), за умовами якого постачальник зобов'язується забезпечити поставку в узгоджені терміни на підставі заявок покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, що далі за текстом іменуються "товар", асортимент, кількість та ціна яких зазначається в видаткових накладних (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору товар постачається узгодженими партіями за попередньою заявкою покупця на потязі 3 (трьох) днів з моменту отримання передплати в розмірі 100%, якщо інше не передбачено додатковими угодами, оформленими в письмовому вигляді.
Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов'язання по поставці товару з моменту передачі товару покупцеві (представнику покупця). Факт передачі товару підтверджується відповідним актом прийому-передачі товару та/або видатковою накладною (п.2.6 договору).
Право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки. Моментом поставки товару вважається дата, зазначена в акті прийому-передачі товару та/або видатковій накладній (п.2.7 договору).
Згідно п.3.1 покупець здійснює оплату поставки товару шляхом безготівкового розрахунку, на підставі рахунку, які надає постачальник. Оплата здійснюється не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту виписки рахунку.
Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2 договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.6.1 договору).
У разі, якщо за один календарний місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не попередить іншу про його розірвання, договір вважається пролонгованим на той самий строк на тих же умовах (п.6.2 договору).
На виконання умов вищезазначеного договору, як зазначає позивач, 19.12.2016 підприємство "Агро Стар" поставило ТОВ "Промкапітал 2015" нафтопродукти, а саме бензин А-92 в кількості 4640 літрів на суму 101616,00 грн., на підтвердження чого надав товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1912 від 19.12.2016, видаткову накладну №358 від 19.12.2016 та акт приймання/передачі №1912/16 від 19.12.2016.
Також 20.12.2016 позивачем було поставлено відповідачу нафтопродукти, а саме дизельне паливо в кількості 2445 літрів та бензин А-92 в кількості 2195 літрів на суму 97704,00грн., на підтвердження чого надав товарно-транспорту накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2012 від 20.12.2016, видаткову накладну №360 від 20.12.2016 та приймання/передачі №2012/16 від 20.12.2016. Для оплати вказаного товару позивачем надавались рахунки на оплату №362 від 19.12.2016 та №360 від 20.12.2016 (а.с.11-18).
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати отриманого товару не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 199320,00 грн.
13.01.2017 позивач направив на адресу відповідача листа з проханням перерахувати кошти за отриманий товар в розмірі 199320,00 грн. (а.с.19).
20.01.2017 було направлено повторну вимогу на адресу відповідача про сплату боргу, яка також залишена без відповіді та задоволення (а.с.20).
Не проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності і передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Виходячи із умов договору поставки №2402/16-нп від 24.02.2016, укладеного між сторонами, відповідач зобов'язаний оплатити товар на підставі актів прийому-передачі товару та/або видаткових накладних.
Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки продукції згідно договору.
У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року (з подальшими змінами) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з листом Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29 серпня 2005 року довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року, є первинним документом, що фіксує рішення посадової особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.
Оцінюючи надані позивачем видаткові та товарно-транспортні накладні і акти приймання - передачі нафтопродуктів, суд приходить до висновку про не належність таких доказів на підтвердження здійснення передачі товарів відповідачу з огляду на їх не відповідність наведеним вимогам Закону, в тому числі з огляду на відсутність на них відтисків печатки відповідача та підписів уповноважених осіб, що в розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не дають змогу ідентифікувати відповідача, як юридичну особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та ідентифікувати уповноважену особу відповідача, яка отримала товар. В матеріалах справи відсутні та позивачем не надані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно вищевказаних видаткових накладних.
Представник позивача пояснив, що товар отримував водій відповідача ОСОБА_3 та завідуючий складом ОСОБА_4, які підписали товарно-транспортні накладні і акти приймання - передачі.
Як суд зазначав вище, повноваження вказаних осіб на отримання товару не підтверджено жодним належним доказом.
Крім того, з наданих відповідачем доказів на спростування позовних вимог вбачається, що ОСОБА_3 дійсно працює в ТОВ "Промкапітал 2015" водієм і не є матеріально - відповідальною особою, а ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах з товариством (а.с.32-38).
Також не заслуговують на увагу надані представником позивача копії протоколів допитів свідків, складені о/у УЗЕ в Херсонській області ДЗЕ НПУ, оскільки такі матеріали досудового розслідування не є беззаперечними доказами отримання відповідачем товару.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Доводи позивача не узгоджуються з умовами укладеного між сторонами договору поставки № 2402/16-нп від 24.02.2016 та нормами вказаного вище законодавства, що регулює спірні господарські правовідносини.
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19 травня 2017 року.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (за заявою)