пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
17.05.2017 справа № 905/3495/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 за дов. № 271216-17/9.2.1п від 27.12.2016, ОСОБА_5 за дов. № 1-2/10 від 04.01.2017,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ Донецької області,
на рішення Господарського суду Донецької області
від22.02.2017
у справі№ 905/3495/16 (суддя Паляниця Ю. О.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ Донецької області,
доДержавного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет", м. Покровськ Донецької області,
простянення 100 460, 32 грн.
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (далі - ДВНЗ «ДонНТУ») про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 55 736, 93 грн., за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 1 363, 49 грн., пені в розмірі 11 091, 83 грн., 3 % річних у сумі 3 342, 09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 28 925, 98 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.02.2017 у справі № 905/3495/16 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 0,39 грн. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що частиною третьою статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій на період проведення антитерористичної операції на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами кредитних та інших договірних зобов'язань, які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 22.02.2017 у справі № 905/3495/16 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що дія мораторію поширюється виключно на зобов'язання, які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію, а тому в частині стягнення заборгованості за зобов'язаннями жовтня - грудня 2014 року та січня - березня 2015 року позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. При цьому представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» наполягає на задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за зобов'язаннями жовтня - грудня 2014 року та січня - березня 2015 року, а також нарахованих на неї пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -
Між ПАТ «Донецькобленерго» та ДВНЗ «ДонНТУ» 01.06.2011 було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1301 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 246,1 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (а. с. 15-21).
Точка продажу електричної енергії зазначається в Додатку № 1 «Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі» до цього Договору (а. с. 22).
У пункті 2.3 Договору визначено обов'язки Споживача, зокрема оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 5 «Порядок розрахунків» до цього Договору.
Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 «Порядок розрахунків» до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі, обумовленому додатком № 5 «Порядок розрахунків» до цього Договору, за кожний день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати; 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Сума пені, 3 % річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається в розрахунковому документі окремим рядком або в окремому розрахунковому документі.
Згідно з пунктом 7.5 Договору розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за чинними тарифами відповідно до чинного законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками № 5 «Порядок розрахунків» і № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього Договору.
Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості щодо розрахункового обліку наведені в Додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до цього Договору (пункт 7.6 Договору).
Відповідно до пункту 7.7 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Договору оформлюються «Акт фіксації показань приладів обліку на ПС (ТП) ВАТ «Донецькобленерго», «Двосторонній акт фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача», «Звіт про покази розрахункових приладів обліку», «Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» і «Акт з контролю електричної потужності», що є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з пунктом 9.1 Договору загальний строк позовної давності до правовідносин встановлюється в 10 років, а строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) - 2 роки. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 2 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання й укладається на строк до 31 грудня 2011 року. Договір вважається щорічно продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до пункту 1 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору розрахунковим вважається період з 00:00 19 числа попереднього місяця до 24:00 18 числа поточного місяця.
Згідно з пунктом 2 Додатку № 5 до Договору розрахунки за активну електроенергію за розрахунковий період мають здійснюватися за роздрібними тарифами відповідного класу напруги, які в установленому порядку затверджуються НКРЕ України.
Як встановлено у пункті 9 Додатку № 5 до Договору, остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим Договором та ПКЕЕ, здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунку грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електричної енергії рахунок на оплату електроенергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в Договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.
За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі спірного Договору між сторонами були підписані Акти прийняття-передавання електроенергії за лютий 2014 року (а. с. 30), квітень 2014 року (а. с. 33), травень 2014 року (а. с. 35), червень 2014 року (а. с. 37), липень 2014 року (а. с. 39), серпень 2014 року (а. с. 41), вересень 2014 року (а. с. 45), жовтень 2014 року (а. с. 47), листопад 2014 року (а. с. 49), грудень 2014 року (а. с. 51), січень 2015 року (а. с. 53), лютий 2015 року (а. с. 54) та березень 2015 року (а. с. 57).
На підставі зазначених актів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виставив Споживачу рахунки за спожиту активну електричну енергію за лютий 2014 року на суму 4 795, 70 грн. (а. с. 32)., за квітень 2014 року на суму 2 669, 78 грн. (а. с. 34), за травень 2014 року на суму 2 024, 21 грн. (а. с. 36), за червень 2014 року на суму 1 006, 91 грн. (а. с. 38), за липень 2014 року на суму 2 292, 97 грн. (а. с. 40), за серпень 2014 року на суму 4 204, 49 грн. (а. с. 43), за вересень 2014 року на суму 7 982, 72 грн. (а. с. 46), за жовтень 2014 року на суму 5 167, 38 грн. (а. с. 48), за листопад 2014 року на суму 6 805, 96 грн. (а. с. 50), за грудень 2014 року на суму 8 122, 94 грн. (а. с. 52), за січень 2015 року на суму 7 355, 88 грн. (а. с. 54), за лютий 2015 року на суму 5 218, 87 грн. (а. с. 56) та за березень 2015 року на суму 2 884, 82 грн. (а. с. 58). Усього на загальну суму 60 532, 63 грн.
Також ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» були виставлені Споживачу рахунки за перетікання реактивної електричної енергії за лютий 2014 року на суму 163, 80 грн. (а. с. 31), за квітень 2014 року на суму 89, 78 грн. (а. с. 34), за травень 2014 року на суму 67, 43 грн. (а. с. 36), за червень 2014 року на суму 34, 68 грн. (а. с. 38), за липень 2014 року на суму 78, 48 грн. (а. с. 40), за серпень 2014 року на суму 144, 53 грн. (а. с. 42), за вересень 2014 року на суму 275, 93 грн. (а. с. 46), за жовтень 2014 року на суму 172, 80 грн. (а. с. 48), за листопад 2014 року на суму 226, 09 грн. (а. с. 50) та за грудень 2014 року на суму 273, 77 грн. (а. с. 52). Усього на загальну суму 1 527, 29 грн.
Усі перелічені вище рахунки були отримані представником ДВНЗ «ДонНТУ» ОСОБА_6 з проставленням відповідної відмітки. Повноваження ОСОБА_6 підтверджуються довіреністю від 23.07.2013, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а. с. 63).
ДВНЗ «ДонНТУ» за поставлену електричну енергію розрахувався частково, сплативши на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 4 795, 70 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки (а. с. 61-62).
За таких обставин ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до місцевого господарського суду з позовом до ДВНЗ «ДонНТУ» про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію і перетікання реактивної електричної енергії, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, виходячи з такого.
Апеляційний господарський суд, оцінивши зміст укладеного між сторонами Договору, доходить висновку, що останній за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання § 1, 3, 5 глави 54 ЦК України, § 1, 3 глави 30 ГК України, Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» запроваджено мораторій на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами зобов'язань, які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 1129 від 03.10.2014 до завершення збройного конфлікту на території міста Донецьк Донецький національний технічний університет здійснює свою освітню діяльність (згідно з наявною ліцензією на освітню діяльність та сертифікатами про акредитацію) на базі Красноармійського індустріального інституту Донецького національного технічного університету та розміщується за адресою: м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 2 (а. с. 129).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» № 1731-VIII від 03.11.2016) на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, тимчасово переміщеними науковими установами кредитних та інших договірних зобов'язань (крім договорів про надання освітніх послуг), які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, запроваджується мораторій на період проведення антитерористичної операції.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача щодо оплати активної та реактивної електричної енергії, який мав бути виконаний після 14.04.2014 (дати початку антитерористичної операції), є відстроченим (призупиненим).
Водночас місцевий господарський суд не врахував, що періодом проведення антитерористичної операції визначено лише часові, а не предметні межі дії мораторію; до правовідносин, на які поширюється дія мораторію, Законом віднесено зобов'язання, що виникли до переміщення вищого навчального закладу на підконтрольну українській владі територію.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про встановлення тимчасових заходів на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Переміщення ДВНЗ «ДонНТУ» оформлено наказом Міністерства освіти і науки України № 1129 від 03.10.2014, згідно з яким університет розташований у місті Красноармійськ (Покровськ) Донецької області.
Отже, встановлений статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» мораторій поширюється на зобов'язання за спірним Договором, які виникли з 14 квітня 2014 року (дата початку антитерористичної операції) до 3 жовтня 2014 року (дата ухвалення наказу Міністерства освіти і науки України про переміщення ДВНЗ «ДонНТУ»), а тому обов'язок відповідача з оплати активної та реактивної електричної енергії, поставленої ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у квітні - вересні 2014 року, є призупиненим.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 9 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку. Оскільки рахунок № 30/1301 за жовтень 2014 року було отримано ДВНЗ «ДонНТУ» 22.10.2014, то обов'язок з оплати поставленої електричної енергії виник у Споживача 23.10.2014, тобто після переміщення вищого навчального закладу на підконтрольну українській владі територію.
Аналогічно обов'язок відповідача з оплати електричної енергії виник у Споживача , оскільки рахунок № 30/1301 за квітень 2014 року було отримано ДВНЗ «ДонНТУ» 22.04.2014, а тому зобов'язання квітня 2014 року за спірним Договором підпадають під дію мораторію.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що особа, яка підписувала Акти прийняття-передавання електричної енергії за спірним Договором, - ОСОБА_7 - не перебуває у трудових відносинах з ДВНЗ «ДонНТУ».
Однак колегія суддів вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції надав їм належну правову оцінку, ураховуючи наявну в матеріалах справи належним чином засвідчену копію довіреності за підписом ректора ДВНЗ «ДонНТУ» ОСОБА_8, виданої на ім'я ОСОБА_7 (а. с. 64).
Крім того, копія довіреності на підтвердження повноважень ОСОБА_6 також наявна у матеріалах справи (а. с. 63).
Докази скасування зазначених довіреностей у матеріалах справи відсутні, а тому колегія суддів погоджується з викладеним вище висновком місцевого господарського суду та вважає його обгрунтованим.
Також колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасово переміщений вищий навчальний заклад не несе відповідальності за зобов'язаннями, укладеними від їх імені на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки спірний Договір датований 01.06.2011 та не підпадає під дію цієї норми.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічні приписи містяться у статті 526 ЦК України.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року в сумі 35 555, 85 грн. та перетікання реактивної електричної енергії у період з жовтня по грудень 2014 року в розмірі 672, 66 грн., а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Також позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 3 342, 09 грн. за період з 06.03.2014 по 31.10.2016 та інфляційні втрати у розмірі 28 925, 98 грн. за період з червня 2014 року по травень 2016 року.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено вище, на теперішній час відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість за активну електричну енергію, спожиту у жовтні 2014 року - березні 2015 року, та за перетікання реактивної електричної енергії у жовтні - грудні 2014 року; обов'язок ДВНЗ «ДонНТУ» з оплати електричної енергії за спірним Договором у період з 14 квітня до 3 жовтня 2014 року призупинено.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції було правильно визначено, що відповідач несвоєчасно розрахувався за електричну енергію, поставлену в лютому 2014 року, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо стягнення 3 % річних у розмірі 0,39 грн. за період з 6 по 7 березня 2014 року, нарахованих на суму 4 795, 70 грн., а тому в цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Водночас колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних, нарахованих на заборгованість за електричну енергію, поставлену з жовтня 2014 року по березень 2015 року.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, колегія суддів вважає його арифметично правильним, а тому з ДВНЗ «ДонНТУ» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають стягненню 3 % річних, нарахованих на заборгованість з оплати активної електричної енергії, у загальному розмірі 1 612, 37 грн., з яких: за зобов'язаннями жовтня 2014 року - 307, 86 грн. за період з 06.11.2014 по 31.10.2016; за зобов'язаннями листопада 2014 року - 389, 84 грн. за період з 04.12.2014 по 31.10.2016; за зобов'язаннями грудня 2014 року - 443, 23 грн. за період з 06.01.2015 по 31.10.2016; за зобов'язаннями січня 2015 року - 384, 45 грн. за період з 03.02.2015 по 31.10.2016; за зобов'язаннями лютого 2015 року - 256, 47 грн. за період з 06.03.2015 по 31.10.2016 та за зобов'язаннями березня 2015 року - 136, 57 грн. за період з 04.04.2015 по 31.10.2016.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, нарахованих на заборгованість з оплати реактивної електричної енергії, колегія суддів доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки річних у розмірі 38, 20 грн., з яких: за зобов'язаннями жовтня 2014 року - 10, 30 грн. за період з 06.11.2014 по 31.10.2016; за зобов'язаннями листопада 2014 року - 12, 95 грн. за період з 04.12.2014 по 31.10.2016 та за зобов'язаннями грудня 2014 року - 14, 95 грн. за період з 06.01.2015 по 31.10.2016.
Таким чином, загальна сума відсотків річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 650, 96 грн., а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 1 650, 57 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 28 925, 98 грн. за період з червня 2014 року по травень 2016 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними в пункті 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що апелянт правильно визначив термін їх нарахування, однак припустився арифметичних помилок при визначенні суми, заявленої до стягнення.
Отже, з ДВНЗ «ДонНТУ» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані на заборгованість з оплати активної електричної енергії, у загальному розмірі 14 516, 33 грн., з яких: за зобов'язаннями жовтня 2014 року - 2 853, 82 грн. за період з грудня 2014 року по травень 2016 року; за зобов'язаннями листопада 2014 року - 3 451, 06 грн. за період з січня 2015 року по травень 2016 року; за зобов'язаннями грудня 2014 року - 3 750, 77 грн. за період з лютого 2015 року по травень 2016 року; за зобов'язаннями січня 2015 року - 2 855, 38 грн. за період з березня 2015 року по травень 2016 року; за зобов'язаннями лютого 2015 року - 1 319, 68 грн. за період з квітня 2015 року по травень 2016 року та за зобов'язаннями березня 2015 року - 285, 62 грн. за період з травня 2015 року по травень 2016 року.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з оплати реактивної електричної енергії, колегія суддів доходить висновку, що з відповідача на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 336, 48 грн., з яких: за зобов'язаннями жовтня 2014 року - 95, 43 грн. за період з грудня 2014 року по травень 2016 року; за зобов'язаннями листопада 2014 року - 114, 64 грн. за період з січня 2015 року по травень 2016 року та за зобов'язаннями грудня 2014 року - 126, 41 грн. за період з лютого 2015 року по травень 2016 року.
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 14 852, 81 грн., а рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з наведених вище підстав.
Також на підставі пункту 4.2.1 Договору позивач заявляє до стягнення пеню в сумі 11 091, 83 грн. за період з 13.11.2014 по 03.10.2015.
Суд першої інстанції, з огляду на похідний від основної заборгованості характер штрафних санкцій, відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, посилаючись на запровадження мораторію на виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості активної та реактивної електричної енергії.
Колегія суддів погоджується з такою позицією місцевого господарського суду стосовно нарахування штрафних санкцій в сумі 1 820, 46 грн. на заборгованість з оплати електричної енергії за період з квітня по вересень 2014 року та вважає, що в цій частині вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню на підставі частини третьої статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Проте, як зазначено вище, апеляційний господарський суд вважає, що дія встановленого частиною третьою статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» мораторію не поширюється на зобов'язання, які виникли після переміщення вищого навчального закладу на підконтрольну українській владі територію, тобто у цьому випадку після 03.10.2014.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості тимчасово переміщених вищих навчальних закладів, тимчасово переміщених наукових установ із зобов'язань за кредитними та іншими договорами (крім договорів про надання освітніх послуг), що не припинилися, з дня опублікування наказу про зміну їх місцезнаходження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
З наведеного випливає, що чинним законодавством встановлено мораторій на стягнення пені з моменту переміщення вищого навчального закладу (у цьому випадку з 03.10.2014) до набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Отже, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 9 271, 37 грн., нарахованої на заборгованість з оплати електричної енергії, поставленої у період з жовтня 2014 року по березень 2015 року слід відмовити на підставі частини четвертої статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 11 091, 83 грн.
Таким чином, позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають задоволенню частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 35 555, 85 грн., перетікання реактивної електричної енергії в сумі 672, 66 грн., 3 % річних у розмірі 1 650, 96 грн. та інфляційних втрат у сумі 14 852, 81 грн.
Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Донецької області від 22.02.2017 у справі № 905/3495/16 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 35 555, 85 грн., перетікання реактивної електричної енергії в сумі 672, 66 грн., 3 % річних у розмірі 1 650, 57 грн., інфляційних втрат у сумі 14 852, 81 грн., а в іншій частині рішення залишається без змін з наведених вище мотивів.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та позовної заяви покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Краматорськ Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької області від 22.02.2017 у справі № 905/3495/16 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Донецької області від 22.02.2017 у справі № 905/3495/16 скасувати частково.
Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 22.02.2017 у справі № 905/3495/16 викласти в такій редакції:
«Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 2, код ЄДРПОУ 02070826) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, код ЄДРПОУ 00131268) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 35 555, 85 грн., за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 672, 66 грн., 3 % річних у розмірі 1 650, 96 грн., інфляційні втрати в сумі 14 852, 81 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 790, 98 грн.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 2, код ЄДРПОУ 02070826) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, код ЄДРПОУ 00131268) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 870, 08 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: О.А. Марченко
ОСОБА_3