Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
"18" травня 2017 р. Справа № 927/374/17
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Прохорське”,
код ЄДРПОУ 03796132, вул. Лесі Українки, 133, с. Прохори, Борзнянський район, 16445
Відповідач: Борзнянська районна державна адміністрація Чернігівської області,
код ЄДРПОУ 04061866, вул. П. Куліша, 104, м. Борзна, Чернігівська область, 16400
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Красносільське-молоко»,
вул. Леніна, 112, с. Красносільське, Борзнянський район, Чернігівська область, 16443
Предмет спору: про зобов'язання (спонукання) укласти договір оренди землі
Суддя В.В. Шморгун
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.01.2016, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 10.05.2017, представник;
від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 14.11.2016, представник.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Прохорське” звернулось з позовом до Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, у якому просить суд зобов'язати (спонукати) відповідача укласти з позивачем договір оренди землі на умовах, визначених у Проекті договору оренди землі.
Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23.05.2016 позивачу було надано в оренду строком на 10 років, до 2026 року включно, земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 353,3814 га, в т. ч. ріллі 236,4101 га, кормові угіддя - 116,9713 га, з кадастровими номерами згідно додатків, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП “ 13-річчя Жовтня” с. Красносільське на території Красносільської сільської ради.
На підставі вказаного розпорядження між позивачем та відповідачем укладений договір оренди землі від 24.05.2016, який у подальшому рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2016 по справі 927/810/16 був визнаний недійсним. Цим же рішенням суду був визнаний недійсним договір оренди землі від 13.01.2014, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області та Дочірнім підприємством "Красносільске-молоко". Об'єктом договору оренди землі від 24.05.2016 були ті ж самі земельні ділянки, що визначені об'єктом оренди у договорі оренди землі від 13.01.2014.
30.03.2017 позивачем на адресу відповідача направлено лист про укладення нового договору оренди землі, але, як зазначає позивач, відповідач ухилився від його укладення.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.04.2017.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2017 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Красносільське-молоко» та відкладено розгляд справи на 11.05.2017.
У судовому засіданні 11.05.2017 оголошено перерву до 18.05.2017.
У судове засідання з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 15.05.2017, у якій позивач просить винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Борзнянській районній державній адміністрації Чернігівської області вчиняти дії щодо передачі в користування (в оренду) та заборону іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмета спору, а саме наступних земельних ділянок невитребуваних земельних паїв колишнього КСП « 13-річчя Жовтня», що знаходяться на території Красносільської сільської ради, перелік яких з кадастровими номерами доданий до проекту договору оренди землі (додаток №1).
Подана заява обґрунтована тим, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210 було скасовано розпорядження в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23.05.2016, яким позивачу було надано в оренду земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв). Позивачу стало відомо, що спірні земельні ділянки до вирішення справи готуються та будуть передані у користування (оренду) іншій третій особі. У зв'язку з ймовірною передачею відповідачем спірних земельних ділянок у користування (оренду) іншій третій особі, позивач вважає, що є термінова необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву та пояснив, що він особисто бачив, що спірні земельні ділянки на даний час обробляються, але будь-якої конкретної інформації стосовно того, хто саме обробляє спірні земельні ділянки, та будь-яких доказів на підтвердження цього надати суду не може.
Представник відповідача заперечила проти цього та стверджувала, що жодних звернень до Борзнянської районної державної адміністрації від будь-яких осіб стосовно передачі їм у користування спірних земельних ділянок не надходило та розпоряджень про передачу спірних земельних ділянок у користування (оренду) іншим особам РДА не приймалось.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Відповідно п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач ймовірно готується передати спірні земельні ділянки у користування (оренду) іншій третій особі, що може призвести до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.
Позивачем не подано доказів щодо наміру відповідача передати спірні земельні ділянки у користування (оренду) іншій третій особі та не подано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача про можливу небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, без надання належних доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову має бути відмовлено за недоведеністю підстав.
Також до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання від 15.05.2017 про витребування доказів, у якому позивач просить витребувати у Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області письмові докази:
- інформацію (з наданням засвідчених копій відповідних звернень) щодо звернення до Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області після 23.05.2016 будь-яких третіх осіб стосовно передачі їм у користування (оренду) земельних ділянок невитребуваних земельних паїв колишнього КСП « 13-річчя Жовтня», що знаходяться на території Красносільської сільської ради, та зазначені в таблиці №1 цього клопотання;
- рішення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області у вигляді розпоряджень щодо передачі будь-яким третім особам у користування (оренду) земельних ділянок невитребуваних паїв колишнього КСП « 13-річчя Жовтня», що знаходяться на території Красносільської сільської ради, та зазначені в таблиці №1 цього клопотання (у разі їх прийняття Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області після 23.05.2016).
У таблиці 1 клопотання позивача зазначені земельні ділянки, перелік яких з кадастровими номерами вже був доданий до проекту договору оренди землі (додаток №1), який є предметом цього спору.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210 було скасовано розпорядження в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23.05.2016, яким позивачу було надано в оренду земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв). Позивачу стало відомо, що спірні земельні ділянки до вирішення справи готуються та будуть передані у користування (оренду) іншій третій особі, що може вплинути на розгляд цієї справи та призвести до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог. Позивач зазначає, що надати суду документи на підтвердження своїх доказів позивач не має можливості, оскільки вони відсутні у нього.
Представник відповідача проти клопотання позивача про витребування доказів заперечила, у зв'язку з відсутністю відповідних звернень осіб та прийнятих РДА розпоряджень.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Подане представником позивача клопотання не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у клопотанні не зазначено обставин, що перешкоджають наданню витребуваних доказів.
Крім того, повноважний представник відповідача у судовому засіданні фактично вже надала відповідь про відсутність таких інформації та документів. Будь-яких належних обґрунтувань та доказів протилежного позивачем суду не надано.
За наведених обставин, господарський суд відхиляє клопотання позивача про витребування доказів.
До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання від 15.05.2017, у якій він просить суд залучити до участі у справі іншого відповідача - Чернігівську обласну державну адміністрацію.
Подане клопотання обґрунтовано тим, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210 було скасовано розпорядження в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23.05.2016, яким позивачу було надано в оренду земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв). З розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 28.04.2017 №210 позивач не погоджується, вважає його безпідставним, неправомірним та таким, що порушує право позивача на укладання спірного договору оренди землі.
Представники відповідача та третьої особи проти клопотання позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача не заперечили.
Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Згідно з п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції” господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
Оскільки вимога про зобов'язання (спонукання) укласти договір оренди землі та скасування розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210, яким скасовано розпорядження в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 23.05.2016, є пов'язаними між собою, а тому Чернігівська обласна державна адміністрація може виступати у справі як зобов'язана сторона.
За наведених обставин суд задовольняє клопотання позивача та залучає Чернігівську обласну державну адміністрацію до участі у справі у якості іншого відповідача.
До початку судового засідання від позивача у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява про доповнення позову до відповідача-1 та відповідача-2 та зміну позовних вимог, у якій позивач змінює свої позовні вимоги та просить суд:
1. Скасувати пункт 2 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210, а саме:
- від 23.05.2016 №195 «Про затвердження ТОВ «Прохорське» технічних документацій із землеустрою та надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП « 13-річчя Жовтня».
2. Зобов'язати (спонукати) Борзнянську районну державну адміністрацію Чернігівської області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прохорське» договір оренди землі на умовах, визначених у Проекті договору оренди землі.
3. Стягнути з Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ТОВ «Прохорське» судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
4. Стягнути з Борзнянської районної державної адміністрації на користь ТОВ «Прохорське» судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержало правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Оскільки позивачем фактично заявлена ще одна позовна вимога, яка пов'язана з первісною позовною вимогою, тому господарський суд розцінює подану заяву як заяву про об'єднання позовних вимог.
Вказана заява була направлена відповідачу, третій особі та Чернігівській обласній державній адміністрації, що підтверджуються доданими до заяви квитанціями відділення поштового зв'язку від 17.05.2017 та описами вкладення до цінного листа. За подання заяви сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
Представники відповідача та третьої особи проти заяви позивача про об'єднання позовних вимог не заперечили.
Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Згідно з п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Розглянувши подану представником позивача заяву про об'єднання позовних вимог, господарський суд вважає, що її необхідно задовольнити та об'єднати позовні вимоги про зобов'язання (спонукання) укласти договір оренди землі та про скасування пункту 2 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210, оскільки вони пов'язані між собою.
Так, розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації №195 від 23.05.2016, яке є підставою для укладення спірного договору оренди, скасовано саме спірним розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації, і що, у свою чергу, може нівелювати підстави правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем-1.
У судовому засіданні представником третьої особи подані письмові пояснення, у яких той заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку із знаходженням у Вищому господарському суді України справи №927/810/16. Предметом розгляду у цій справі та у справі №927/810/16 є одні і ті ж самі земельні ділянки. Крім того, представник третьої особи зазначає, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210 скасовано розпорядження голови Борзнянської районної державної адміністрації від 23.05.2006 №195 «Про затвердження ТОВ «Прохорське» технічної документації із землеустрою та надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП « 13-річчя Жовтня» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красносільської сільської ради» та вважає незаконним посилання позивача на вказане розпорядження РДА, як чинний документ, на підставі якого може бути укладений договір оренди землі.
Подані представником третьої особи письмові пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються Господарським судом міста Києва.
Частиною 8 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто розглядається Господарським судом м. Києва.
Згідно зі статтею 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Відповідно до п. 20.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” частина п'ята статті 16 ГПК відносить справи зі спорів, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, до підсудності господарського суду міста Києва.
У пункті 20.6 Постанови №10 зазначено, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.
Суд зазначив, що у зв'язку із залученням у справі іншого відповідача - Чернігівської обласної державної адміністрації та з урахуванням виключної підсудності, передбаченої ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, спір підлягає розгляду Господарським судом м. Києва.
Представник позивача повідомив, що наслідки залучення у справі іншого відповідача - Чернігівської обласної державної адміністрації йому зрозумілі, заперечень стосовно передачі справи до Господарського суду м. Києва від нього не має.
Зважаючи на вищевикладене, справа №927/374/17 підлягає направленню для розгляду до Господарського суду м. Києва.
Керуючись ст. 16, 17, 22, 24 38, 58, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прохорське» про вжиття заходів до забезпечення позову.
2. Залучити до участі у справі іншого відповідача: Чернігівську обласну державну адміністрацію (вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 00022674).
3. Об'єднати позовні вимоги про зобов'язання (спонукання) укласти договір оренди землі та про скасування пункту 2 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про скасування розпоряджень» від 28.04.2017 №210.
4. Справу №927/374/17 надіслати за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Суддя В.В. Шморгун