номер провадження справи 27/54/17
17.05.2017 Справа № 908/643/17
За позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
до відповідача: Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376)
про стягнення 29 538 грн. 06 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 3193 від 08.12.2016 р.
від відповідача: не з'явився (ОСОБА_2, дов. № б/н від 28.03.2017 р., у судовому засіданні 11.04.2017 р.)
Господарським судом Запорізької області розглядається позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, Запорізька область, м. Енергодар, до Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар, про стягнення 25983 грн. 91 коп. заборгованості за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р. по акту № 9-РЕ від 01.10.2016 р., а також 2307 грн. 42 коп. пені, 999 грн. 36 коп. - індексу інфляції, 247 грн. 37 коп. - 3% річних за прострочення оплати послуг за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2017 р. справу № 908/643/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 30.03.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., порушено провадження у справі № 908/643/17, присвоєно справі номер провадження 27/54/17 та призначено судове засідання на 11.04.2017 р.
У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 17.05.2017 р. у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 17.05.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув у судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 165-ЕС від 20.07.2011 р. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 193, 198, 218, 230, 231 ГК України, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання 17.05.2017 р. не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового слухання справи повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, сторонам було повідомлено про дату та час судового засідання, що відображено в протоколі судового засідання від 11.04.2017 р. та вбачається з письмової розписки сторін про оголошення перерви.
Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі суду, не виконав, витребувані судом документи, у т.ч. письмовий відзив на позов, не надав. Будь-яких письмових заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
Присутній у попередньому судовому засіданні 11.04.2017 р. представник відповідача пояснень по суті спору не надав. Укладення договору № 165-ЕС від 20.07.2011 р. не заперечив.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 роз'яснено, що в разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, надані в попередньому судовому засіданні, суд
20.07.2011 р. між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (власник мереж за договором, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 165-ЕС, за умовами якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу з метою забезпечення провадження статутної діяльності для потреб електроустановок споживача, а саме житлових будинків, розташованих в мкрн 3-7 в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4 цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 4.1.6 (у редакції додаткової угоди № 1 від 10.11.2011 р.) у випадку виникнення перетоків реактивної електричної енергії споживач зобов'язався здійснювати оформлення звітних документів та своєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» на підставі «Розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період» та оформленого 2-х стороннього «Акту про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за розрахунковий період» (додаток № 5.4), до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника мереж. Розрахунок оплати здійснюється згідно «Методики нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії», затвердженої наказом Мінтопенерго України від 17.01.2002 р. Термін надання споживачем на адресу власника мереж оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 10.5 даний договір укладається на строк до 31.12.2012 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії однією з сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд.
Відповідно до пояснень сторін та матеріалів справи, договір № 165-ЕС сторони про відмову від договору не заявляли, договір не розірваний.
Як слідує з матеріалів справи, сторонами підписаний та скріплений круглими печатками без зауважень та заперечень акт № 9-РЕ від 01.10.2016 р. про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р. Відповідно до акту у вересні 2016 р. згідно з вимогами договору № 165-ЕС від 20.07.2011 р. послуги надані на суму 25983,91 грн.
Позивач виставив відповідачу відповідний рахунок-фактуру № 804 від 01.10.2016 р. на суму 25983,91 грн.
Листом від 03.11.2016 р. № 7561/25771 позивач вимагав сплати від відповідача заборгованості, зокрема, у сумі 25983,91 грн.
23.11.2016 р. позивач направив відповідачу претензію від 23.11.2016 р. № 2823/27317/2962 про оплату заборгованості в сумі 25983,91 грн. Претензія отримана представником відповідача 28.11.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження в даній справі.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, акт № 9-РЕ від 01.10.2016 р. на суму 25983,91 грн. був підписаний та затверджений сторонами без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 4.1.6 договору відповідач зобов'язався своєчасно оплатити за перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідачем доказів здійснення оплати в сумі 25983,91 грн. надано суду не було.
Таким чином, заборгованість відповідача по договору № 165-ЕС від 10.11.2011 р. складає суму 25983,91 грн.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Задовольняючи позов у частині стягнення основної суми боргу, суд бере до уваги, що факт прийняття послуг з перетікання реактивної електричної енергії за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р. підтверджується підписаним двома сторонами актом № 9-РЕ від 01.10.2016 р., оригінал якого оглядався судом у судовому засіданні. Відповідач укладення договору № 165-ЕС від 20.07.2011 р. не заперечив, отримання послуг не спростував, доказів повного виконання грошового зобов'язання за договором № 165-ЕС (доказів оплати) суду не надав.
Таким чином, позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 25983,91 грн. є обґрунтованою, доведеною, основаною на законі.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суми 247,37 грн. 3% річних та суми 999,36 грн. індексу інфляції.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення 3% річних та інфляційних заявлена обґрунтовано.
Позивач нараховує 3% річних за загальний період із 31.10.2016 р. по 23.02.2017 р. включно (116 днів). Розрахунок 3% річних здійснений позивачем правильно. З відповідача на користь позивача стягується сума 247,37 грн. 3% річних за прострочення оплати послуг за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р.
Інфляційні нараховані позивачем, згідно з розрахунком, за загальний період із листопада 2016 р. по січень 2017 р. включно (індекс інфляції за вказаний період: 1,038).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Розрахунок інфляційних позивачем зроблений правильно. З відповідача на користь позивача стягується сума 999,36 грн. індексу інфляції за прострочення оплати послуг за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р.
Вирішуючи спір у частині стягнення суми 2307,42 грн. пені, суд враховував наступне.
Пунктом 8.2.1 договору № 165-ЕС визначено, що в разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1.6 цього договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, розрахунок пені зроблений позивачем правильно. З відповідача на користь позивача стягується пеня в сумі 2307,42 грн., нарахована позивачем за період із 31.10.2016 р. по 23.02.2017 р., за прострочення оплати послуг за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р.
На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 1600,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, Запорізька область, м. Енергодар, до Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар, - задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, код ЄДРПОУ 32166551) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964, рахунок № 26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Енергодар, МФО 320478) суму 25983 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 91 коп. заборгованості за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 р. по акту № 9-РЕ від 01.10.2016 р., суму 2307 (дві тисячі триста сім) грн. 42 коп. пені, суму 247 (двісті сорок сім) грн. 37 коп. - 3% річних, суму 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 36 коп. індексу інфляції, суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено та підписано 19 травня 2017 р.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.