Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "11" травня 2017 р. Справа № 906/336/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.06.2016;
від відповідача: Руснак В.О, довіреність від 05.01.2017.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро"
про стягнення 700000,00 грн.
Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 700 000,00 грн., вартості 1400л біологічно активного імунопротектора на основі кремнію (BAI-Si), посилаючись на порушення останнім умов укладеного 10.05.2015 між сторонами договору №5 поставки щодо розрахунків за отриманий препарат.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2016р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2017р. по справі №906/336/16 рішення господарського суду Житомирської області від 30.08.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2016р. у справі №906/336/16 скасовано. Справу №906/336/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Після надходження справи до господарського суду Житомирської області, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2017р., справу №906/336/16 розподілено на розгляд судді Кудряшової Ю.В.
Ухвалою господарського суду від 03.03.2017 справу №906/336/16 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Надав усні пояснення по суті спору та в обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі. Надав усні пояснення по суті спору та в обґрунтування заперечень проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" (замовник/відповідач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець/позивач) укладено договір №5, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу біологічно-активний імунопротектор на основі кремнію (BAI-Si) для експериментального використання його відповідачем при вирощуванні сільськогосподарських культур урожаю 2015 року з метою виробничої перевірки дії препарату на прибавку врожайності культур, а відповідач зобов'язався застосувати наданий позивачем препарат на умовах, визначених в договорі, та надати позивачу висновок (акт) про результати його застосування.
Згідно п.2.1.1 договору препарат передається позивачем відповідачу по акту приймання-передачі з відстрочкою можливої оплати до моменту виявлення позитивної дії препарату на прибавку врожаю культури. Якщо препарат не забезпечить прибавки врожаю, відповідач не проводить розрахунки з позивачем за використаний препарат, а якщо забезпечить, то відповідач оплатить препарат по ціні, що відповідатиме вартості половини прибавки врожаю вирощуваних культур.
Друга половина прибавки врожаю буде доходом відповідача від експериментального застосування препарату.
Відповідно до п.2.1.2 договору застосовується препарат відповідачем на половині площі кожного поля з посівами зернових, олійних і технічних культур з метою отримання прибавки врожаю шляхом дворазового підживлення зернових і олійних культур та триразового підживлення цукрових буряків та картоплі обприскуванням їх листової поверхні. Друга половина кожного поля не обробляється відповідачем даним препаратом і служить контрольною ділянкою для визначення прибавки врожаю з середньою очікуваною ймовірністю більше 10%. Рекомендується додатково обробляти препаратом насіння рослин перед посівом.
Згідно п.2.1.5 договору збирання врожаю, його облік, відповідач виконує в присутності представника позивача. Визначення прибавки врожаю сторони оформляють відповідним актом.
Відповідно до п.2.2 договору у разі отримання прибавки врожаю сторони розподіляють його між собою порівну - по 50% фізичної ваги продукції (зерна, коренеплодів), що обліковується в тонах.
За п.2.3 договору якщо дія препарату не дасть прибавки врожаю по всіх культурах (чи їх частині) відповідач в цьому випадку не компенсує позивачу всю вартість препарату (чи його частину) і затрати позивача, понесені на організацію роботи по застосуванню препарату в полях відповідача. Тобто, ризики не покриття своїх витрат, в разі не отримання прибавки врожаю культур від дії запропонованого препарату, несе позивач сам.
Відповідно до п.3.1 договору умовою для розрахунку відповідача перед позивачем є акт, підписаний двома сторонами, що підтверджує прибавку (чи її відсутність) врожаю культур від застосування препарату BAI-Si в розрізі культур та полів по культурах. Прибавка врожаю культур визначається по кожному полю як різниця між врожаєм дослідної і контрольної ділянок.
Згідно п.3.2 договору в разі отримання негативного результату від дії листкового підживлення культури препаратом BAI-Si, а саме зменшення врожайності культури на дослідній частині поля, сторони створюють спільну комісію для розслідування (виявлення причини) даного факту.
Пунктом 4.1 договору встановлено зобов'язання відповідача надати позивачу висновки про результати застосування препарату BAI-Si в умовах вирощування сільськогосподарських культур замовника в розрізі вирощуваних культур. Строк передачі висновків - 10 робочих днів від останнього дня збору урожаю по кожній культурі.
Додатком №1 до договору №5 від 10.05.2015 сторони визначили культури, поля, площі дослідних і контрольних ділянок полів, фази внесення препарату, потребу в препараті в кількості 1400 літрів - для 2-х разового обприскування листової поверхні сої на площі 700 га на 12 полях (норма внесення -1 л. препарату на 1 га); вартість препарату BAI-Si на момент укладання договору складала 500 грн. за 1 літр; вартість могла бути переглянута в сторону зменшення на момент закінчення збирання врожаю культур в полях.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв 1400 літрів препарату BAI-Si, що підтверджується актом приймання-передачі біологічно-активного імунопротектора на основі кремнію BAI-Si від 05.05.2015 №5.
Як зазначає позивач, він неодноразово направляв відповідачу претензії з проханням оплатити вартість наданого препарату BAI-Si (а.с.19-29).
Разом з тим, відповідач вважав позовні вимоги необґрунтованими, оскільки твердження позивача щодо недопуску представників позивача на обмолот та облік врожаю є безпідставним, звертав увагу на те, що створення комісії відповідно п. 3.2. договору передбачене лише в разі негативного результату від застосування препарату, тобто зменшення врожайності культури на дослідній частині поля.
Але в даному випадку, на думку відповідача, зменшення врожайності культури не відбулось.
Крім цього, відповідач пояснив, що позивач на збір врожаю не з'явився, хоч був повідомлений засобами телефонного зв'язку. Іншими засобами зв'язку позивач не повідомлявся, що не суперечить умовам договору.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Враховуючи те, що кінцевою метою надання біологічно активного імунопротектора кремнію (BAI-Si) є настання факту прибавки врожаю культури, після чого виникає обов'язок оплати препарату, суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №5 від 10.05.2015 є договором змішаного типу, який містить ознаки договору про надання послуг а також договору поставки.
В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Послуга в будь-якому разі характеризується такими основними ознаками:
- послуга спрямована на досягнення певного корисного і правомірного результату;
- результат послуги є завжди немайновим, хоча може мати речову форму.
Сторонами договору про надання послуг є замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач). Законодавство не містить жодних обмежень щодо суб'єктного складу зобов'язання, і тому виконавцем і замовником можуть бути будь-які суб'єкти цивільних відносин. Однак спеціальний суб'єктний склад цього договору може передбачатись законом або випливати з характеру послуги.
Що стосується ознак договору поставки, то по суті поставка - це різновид договору купівлі-продажу, а тому до неї застосовуються відповідні положення законодавства, що регулюють відносини купівлі-продажу, із врахуванням особливостей, що стосуються поставок.
Відповідно до договору поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлені строки товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Умови договору поставки поділяються на істотні, тобто без погодження яких він не може бути укладений, та рекомендовані, які встановлюються за бажанням сторін.
Істотними умовами договору поставки є:
предмет договору - власне встановлення обов'язку продавця поставити товар і обов'язку покупця прийняти ти оплатити отриманий товар;
товар - визначення точних характеристик товару, який має бути поставлений, наприклад, ;
строк здійснення поставок - договором може бути заздалегідь передбачена певна періодичність поставок або встановлені правила визначення строків у конкретних випадках (наприклад, протягом трьох робочих днів після надання покупцем замовлення);
ціна поставки - може бути твердою , гнучкою або відсилочною ( встановлюється для кожної поставки за домовленістю сторін і зазначається у додатках до договору; визначається на рівні середньозваженої ціни на певну дату згідно даних конкретного джерела інформації).
Рекомендовані умови договору поставки можуть бути наступними:
порядок надання та підтвердження замовлень на кожну конкретну поставку, у випадку, якщо договір не передбачає жорстких строків, обсягів, вимог до товару. Замовлення можуть оформлятися додатками до договору, специфікаціями, або навіть за допомогою електронного листування або факсу, якщо прийнятність такої практики буде прямо визначена в договорі;
точні умови поставки, які можуть бути просто виписані в договорі (хто надає транспорт, здійснює завантаження, несе ризики до здавання товару покупцю тощо), або визначені посиланням на правила «Інкотермс». Слід також вказати, що договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником, що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем;
якість товарів - за загальним правилом якість повинна відповідати діючим стандартам, технічним умовам та ветеринарним, санітарним, гігієнічним, нормативно-технічним правилам і нормам тощо, якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів або інші особливості ;
порядок здійснення оплати - повна чи часткова передоплата, післяплата та їх строки. Можливість оплати товару частинами а б о з в і д с т р о ч е н н я м п л а т е ж у за певних обставин;
умови, за яких п о с т а ч а л ь н и к м о ж е в і д м о в и т и с я в і д з д і й с н е н н я п о с т а в к и , а п о к у п е ц ь - в і д о п л а т и;
відповідальність сторін за порушення умов договору, а також обставини, що виключають відповідальність (форс-мажор).
У вказаному договори сторони передбачили умови, за яких покупец може відмовитись від оплати товару, а саме ненастання факту прибавки врожаю культури.
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Судом досліджено акти про результати застосування біологічно активного імунопротектора на основі кремнію BAI-Si від 02.10.2015 (на полі №1) від 23.10.2015 (на полі №4), від 26.10.2015 (на полі №6, 7, 9, 11), від 29.10.2015 (на полі №5, 8), від 30.10.2015 (на полі №10), від 03.11.2015 (на полі №4), від 10.11.2015 (на полі №8), згідно яких відповідачем зафіксовано відсутність позитивної дії препарату BAI-Si на прибавку врожаю.
В матеріалах справи містяться також довідка Управління агропромислового розвитку Коростишівської районної державної адміністрації від 20.05.2016 №244/16 щодо того, що посівна площа сої ТОВ "Гор.Інвест Агро" в 2015 році становить 447 га, площа збирання 447 га, валовий збір 231 тонн, урожайність 5,2 цнт/га, а по сільськогосподарських підприємствах в Коростишівському районі середня урожайність сої за 2015 рік становить 14,7 цнт/га та довідка Управління агропромислового розвитку Черняхівської районної державної адміністрації від 02.07.2016 №206/01-19, згідно якої посівна площа сої ТОВ "Гор.Інвест Агро" в 2015 році становить 510 га, валовий збір - 2040 га, урожайність 4 цнт/га. Посівна площа сої по району становить 4083,6 га, валовий збір 41787,8 га, урожайність 10,2 цнт/га.
Зазначені довідки підтверджують, що урожайність посівної площі сої ТОВ "Гор.Інвест Агро" не перевищує навіть середній показник урожайності в районах.
Щодо можливості розцінювання витрат позивача по закупівлі біологічно активного імунопротектора на основі кремнію BAI-Si в сумі 700000,00 грн., слід зазначити, що позивач, підписуючи даний договір, прийняв на себе відповідні ризики можливого ненастання очікуваного результату застосування препарату BAI-Si, що відноситься до ризиків підприємницької діяльності і є непрогнозованою обставиною в різних умовах, тому не може відноситися до прямих збитків позивача.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Позивач не довів обґрунтованість заявлених позовних вимог належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що мету надання відповідачу біологічно активного імунопротектора кремнію (BAI-Si) не досягнуто, отже послуги по підвищенню врожайності культур на дослідних полях не надані, в результаті чого суд відмовляє задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 18.05.17
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу.