61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
18.05.2017 Справа № 905/534/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ, Донецька область в особі виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа", м.Костянтинівка, Донецька область
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка, Донецька область
про стягнення 38849,11грн.
За участю уповноважених представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 18.05.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ, Донецька область в особі виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа", м. Костянтинівка, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка, Донецька область про стягнення інфляційних збитків у розмірі 35690, 65грн. та 3% річних у розмірі 3158,46грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Мальцеву М.Ю.
Ухвалою 09.03.2017р. порушено провадження по справі.
Ухвалою від 30.03.2017р. відкладено розгляд справи на 13.04.2017р.
Судове засідання призначене на 13.04.2017р. не відбулось, у зв'язку з тимчасовою відсутністю судді.
Судове засідання призначене на 13.04.2017р. не відбулось, у зв'язку з тимчасовою відсутністю судді.
Відповідно до розпорядження №01-02/509 від 24.04.2017р. щодо повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку перебуванням судді Мальцева М.Ю. у відпустці з 18.04.2017р. по 12.05.2017р. справу призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.
Ухвалою від 24.04.2017р. прийнято справу до провадження, судове засідання призначено на 18.05.2017р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №384 від 10.03.2009р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 33, 36, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав: копію договору №384 від 10.03.2009р.; копію рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2010р. по справі №35/184; копію наказу від 01.03.2011р.; довідку виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа" від 24.02.2017р. №14.17.-16/5940; розрахунки 3% річних, інфляційних нарахувань; довіреність на директора виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа".
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: лист Костянтинівського ВДВС від 27.02.2017р. №14.17-16/5940 про знаходження наказу від 01.03.2011р. на виконанні у Костянтинівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Представник позивача 18.05.2017р. у судове засідання не з'явився. 16.05.2017р. на адресу суду надіслав документи на вимогу ухвали суду від 24.04.2017р. Крім того, просив провести розгляд справи по суті без участі представника позивача.
Представник відповідача 18.05.2017р.у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою, визначеною матеріалами справи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
Господарським судом Донецької області розглядалась справа №35/184 за позовною заявою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа", м.Костянтинівка, Донецька область до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка, Донецька область про стягнення 70921,35 грн. за договором постачання теплової енергії №384 від 10.03.2009р., за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 13.12.2010р., яким позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа", м.Костянтинівка, Донецька область до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка, Донецька область про стягнення 70921,35 грн. задоволено в повному обсязі стягнуто 36094,05 грн. - основного боргу; 3154,94 грн. пені; 2154,43 грн. - інфляційної складової та 3% річних у сумі 521,86 грн.; 419,25 грн. - витрати по сплаті державного мита; 139,51 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вже було встановлено судом, 10.03.2009р. між сторонами був підписаний договір постачання теплової енергії №384, згідно з умовами якого, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору на потреби: -опалення в період опалювального сезону.
Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно з п. 6.3 договору, споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
-при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;
-у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.4 договору).
На виконання умов договору №384 від10.03.2009р. позивачем було здійснено поставку теплової енергії на суму 36094,05 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення грошових зобов'язань за договором №384 від 10.03.2009р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати за яким споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Під час виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2010р., відповідач самостійно сплатив 1000,00грн. (від 31.08.2010р.) з суми основного боргу, що підтверджується довідками №314 від 24.02.2017р. виданою Виробничою одиницею "Констянтинівкатепломережа" обласного комунального підприємства "Донецьктепломережа" та довідкою Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №14.17-16/5940 від 27.02.2017р.
Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену теплову енергію відповідно до умов договору №384 від 01.03.2009р. у встановлений термін.
Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, в межах заявлених позивачем періодів (з урахуванням позовної давності), правові підстави, порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог та стягнення 3155,58грн. та 35680,72грн. відповідно.
Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних обумовлено тим, що нарахування річних у 2016 році здійснене позивачем з розрахунку 365 днів на рік, в той час як 2016 рік є високосним.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 N 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 615, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ, Донецька область в особі виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа", м.Костянтинівка, Донецька область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка, Донецька область про стягнення інфляційних нарахувань - 35690,65грн., 3% річних - 3158,46грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд. 2, ЄДРПОУ 03337119) в особі виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа"( 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Лівобережна, 62, ЄДРПОУ 05540860) 3% річних у розмірі 3155,58грн, інфляційні нарахування у розмірі 35680,72грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1600,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в розмірі 2,88грн., інфляційних нарахувань в розмірі 9,93грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 18.05.2017р. проголошено та підписано повний текст рішення.
Суддя Я.О. Левшина