61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
12.05.2017 Справа № 905/2406/16
Позивач: Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Краматорськ Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСБ”, м.Мирноград Донецької області
про стягнення штрафу у розмірі 65000,00грн. та пені в розмірі 65000,00грн
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСБ”, м.Мирноград Донецької області
до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Краматорськ Донецької області
про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №117 від 26.12.2012р. по справі №01 - 26 - 64/2012, -
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 - за дов.;
відповідача: ОСОБА_2 - за дов.
Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» (відповідач) 130 000,00грн., у тому числі:
-65000,00грн. штрафу;
-65 000,00грн. пені.
06.09.2016р. відповідачем за первісним позовом до початку розгляду справи по суті до господарського суду Донецької області подано зустрічну позовну заяву б/н від 06.09.2016р. до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №117 від 26.12.2012р. по справі №01 26 64/2012.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2016р. позов Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПСБ на користь Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 130 000,00грн., у тому числі 65000,00 грн. штрафу та 65000,00 грн. пені., відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 950,00грн.
У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №117 від 26.12.2012р. по справі №01 26 64/2012, відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017р. рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2016 року у справі № 905/2406/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2017р. з посиланням, зокрема, на те, що:
- «…судами помилково ототожнено поняття "позовної давності" у розумінні приписів статті 256 Цивільного кодексу України зі "строком давності притягнення до відповідальності" Товариства за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який встановлений приписами статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- «…ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не досліджувалося питання щодо наявності чи відсутності підстав вважати позовну давність для звернення з позовом до суду про стягнення пені та штрафу (внаслідок невиконання рішення АМК) у судовому порядку, такою що сплинула, наслідків її пропуску (якщо останнє мало місце), наявності чи відсутності поважних причин пропуску позовної давності»,
рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017р. скасовано в частині вирішення спору за первісним позовом Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» про стягнення 65000,00 грн. штрафу та 65000,00 грн. пені, а справу у відповідній частині передано до місцевого господарського суду на новий розгляд.
У решті рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 зі справи № 905/2406/16 залишено без змін.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на тривале невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №117 від 26.12.2012р., яким на останнього накладено штраф у розмірі 65 000,00грн., та відповідно до ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за несплату штрафу у період з 01.06.2013р. по 05.08.2016р. нараховано пеню у розмірі 65 000,00грн.
Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що рішення позивача №117 від 26.12.2012р. ним було отримане 11.01.2013р., але позов не визнав з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності, про що ним 27.09.2016р. було подано заяву б/н від 27.09.2016р. про застосування строку позовної давності в один рік, встановленого п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення про стягнення неустойки (штрафу, пені). У засіданні ним була подана ще одна заява про застосування строку позовної давності № б/н від 12.05.2017р.
Позивач вважає, що до спірних правовідносин строк позовної давності, встановлений нормами Цивільного кодексу України не повинен застосовуватись, оскільки це чинним законодавством не передбачено.
Під час розгляду справи відповідачем з посиланням на надання позивачем письмових пояснень по справі було заявлене клопотання про надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи, яке судом було залишене без задоволення, оскільки позивачем ніяких додаткових пояснень по справі у письмовому вигляді після повернення справи з касаційної інстанції не надавалось, а з іншими матеріалами справи він (відповідач) мав можливість ознайомитись до останнього судового засідання, для чого у нього було достатньо часу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
26.12.2012р. рішенням Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №117 по справі №01-26-64/2012:
1) визнано, що:
- у період протягом червня-вересня 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ПСБ”, у відповідності до ч.2 ст.12 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування “Димитров-Бердянськ” у межах схеми руху цього маршруту (від диспетчерського пункту м.Димиров до автостанції м.Бердянськ) із часткою 100%;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “ПСБ”, застосувавши при визначенні вартості квитка на проїзд від м.Димитров до м.Бердянськ за міжобласним автобусним маршрутом “Димитров-Бердянськ” завищений розмір тарифу 0,265грн. за 1км, застосувавши автостанційний збір при відсутності у місті атестованої автостанції та комісійний збір, що призвело до завищення вартості проїзду за міжобласним автобусним маршрутом загального користування, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50 та визначене ч.1 ст.13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення суб'єктом господарювання дій, які призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування зазначеної конкуренції на ринку;
2) постановлено за вчинення порушення зазначеного у п.2 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “ПСБ” штраф у розмірі 65 000,00грн.
Рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №117 від 26.12.2012р. відповідачем виконане не було, відповідних платежів він не здійснював, в наслідок чого на час розгляду справи штраф у розмірі 65 000,00грн. залишається несплаченим, доказів противного суду надано не було.
За прострочення платежу за період з 01.06.2013р. по 05.08.2016р. позивач нарахував на товариство пеню.
Згідно ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету, тобто 65 000,00грн.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
· відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету
України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до
виконання;
· згідо ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня
у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може
перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням
органу Антимонопольного комітету України;
· відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та
пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та
пеню в судовому порядку;
· на час розгляду справи штраф у розмірі 65 000,00грн. залишається несплаченим, доказів цього суду надано не було;
· розмір пені, яка підлягає стягненню за прострочення платежу, становить 65 000,00грн.,
господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню повному обсязі.
Заява відповідача про застосування строку позовної давності в один рік, встановленого п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення про стягнення неустойки (штрафу, пені) задоволенню не підлягає, оскільки до спірних правовідносин строк позовної давності, встановлений нормами Цивільного кодексу України, не повинен застосовуватись з огляду на наступне:
- ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що «цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників»;
- згідно ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України «до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом»;
- ч.1 ст.3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обумовлено, що «законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів»;
- Законом України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено, що до спірних відносин має застосовуватись цивільне законодавство.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», а також опосередковано Верховним Судом України, яким у постанові від 24 грудня 2013 року № 3-36гс13 було, зокрема, зазначено:
«Закон України “Про захист економічної конкуренції”, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.
Названий закон не регулює ані цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування.
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Виходячи з наведеного, зазначені нарахування, застосовані АМК на підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції”, не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань …».
Також суд констатує, що заява б/н від 27.09.2016р. про застосування строку позовної давності, подана відповідачем під час первісного розгляду справи, була підписана неповноважною особою, оскільки особа, яка підписала цю заяву, відповідно до довіреності від 5.09.2016р. була наділена тільки процесуальними повноваженнями (процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України, у той час подання заяви про застосування строку позовної давності регулюється нормами матеріального права і особа, якпа підписує таку заяву, має бути наділена правами, наданими нормами матеріального права.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСБ” (85322, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 34827852, банківські реквізити не вказано) на користь Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (84313, Донецька область, м.Краматорськ, пр.Миру, б.8, кімн.15, ЄДРПОУ 21956116, реєстраційний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Донецькій області за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та санкції”) 130 000,00грн., у тому числі 65 000,00грн. штрафу та 65 000,00грн. пені., відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 950,00грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя В.І. Матюхін
Повний текст рішення складено 15.05.2017р.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.