16 травня 2017 року Справа № 922/3739/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого,
суддів: Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,
за участю представників:
ПАТ "ВТБ Банк" - Павленка В.І. (д-р про надання правової допомоги від 30.01.2017),
ТОВ "Індевер" - Шипилов А.Ю. (дов. від 12.05.2017),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017
у справі № 922/3739/16 господарського суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індевер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація
свинцю"
про стягнення 1 121 306,80 грн.,
встановив:
У листопаді 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Індевер" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Рекуперація свинцю" про стягнення 1121306,80 грн. за невиконання зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки № 0509 від 05.09.2016.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2016 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Рекуперація свинцю" на користь ТОВ "Індевер" заборгованість за поставлений товар за договором поставки №0509 від 05.09.2016 в сумі 1121306,80 грн. та судовий збір в сумі 16819,60 грн.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2016 ПАТ "ВТБ Банк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказане рішення суду від 14.11.2016, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Індевер" відмовити.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 (колегія суддів у складі: Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Фоміна В. О.) відмовлено ПАТ "ВТБ Банк" у прийнятті апеляційної скарги.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги апеляційний господарський суд виходив з того, що ПАТ "ВТБ Банк" у справі № 922/3739/16 позивачем, відповідачем, третьою стороною не являється. В оскаржуваному рішенні господарського суду Харківської області від 14.11.2016 в даній справі не зазначено про будь-які права та обов'язки ПАТ "ВТБ Банк".
В касаційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк" просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017, направити справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. В обґрунтування посилається на допущене судом апеляційної інстанції порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 79, 91 ГПК України, ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
ТОВ "Індевер" проти вимог касаційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" заперечує з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 залишити без змін.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2008р. у справі №23/294.
Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, апеляційна скарга ПАТ "ВТБ Банк" мала б розглядатися судом апеляційної інстанції в судовому засіданні із з'ясуванням перш за все питання, чи стосується рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2016 у даній справі прав і обов'язків зазначеної особи. Участь скаржника у спірних правовідносинах вирішується судом апеляційної інстанції за наслідком розгляду справи в судовому засіданні з урахуванням порядку та меж розгляду апеляційної скарги.
Водночас, в межах даної справи, господарський суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував, та в порушення ст. 91 ГПК України, на стадії вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у даній справі, зробив передчасний висновок про те, що рішенням суду першої інстанції не було вирішено питань про права та обов'язки скаржника, оскільки фактично не дослідив це питання належним чином в ході апеляційного провадження та не оцінив наведені скаржником доводи, при цьому, фактично прокоментував мотивувальну частину рішення по суті спору без розгляду справи в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Таким чином, апеляційний господарський суд, у даному випадку, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених ГПК України, неправильно застосував ст. 91 ГПК України, оскільки без прийняття апеляційну скаргу до провадження, без аналізу вимог та заперечення учасників судового процесу, дійшов поспішного висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2016, чим обмежив права ПАТ "ВТБ Банк" на доступ до суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що за змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
У справі ТОВ "Фріда" проти України" (рішення від 08.12.2016) Європейський суд з прав людини зазначив, що надмірний формалізм під час відмови у розгляді скарги, суттєво обмежив право підприємства-заявника на перегляд справи у касаційному порядку та констатував порушення пункту 1 ст. 6 Конвенції .
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 підлягає скасуванню з передачею справи до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" до апеляційного провадження.
Керуючись статтями 1117, 1119 -- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 по справі № 922/3739/16 скасувати.
Справу №922/3739/16 направити до Харківського апеляційного господарського суду на стадію прийняття апеляційної скарги до провадження.
Головуючий Куровський С.В.
Судді Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.