16 травня 2017 року Справа № 914/2036/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівШевчук С.Р. (доповідач) Владимиренко С.В., Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.02.2017
у справі№914/2036/15 Господарського суду Львівської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"
доПублічного акціонерного товариства Національної акціонерного компанії "Нафтогаз України"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидоренко Андрій Васильович, 2) Залізничний відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції
провизнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню
За участю представників сторін:
- позивача: Білобрам Т.Б., дов. № 112-7642 від 14.12.2016,
Ільчук Н.О., дов. № 112-2454 від 10.04.2017
- відповідача: не з'явилися
- третіх осіб 1-2: не з'явилися
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.10.2015 у справі № 914/2036/15 (у складі головуючого судді Матвіїва Р.І., суддів Петрашка М.М., Сухович Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 914/2036/15 (у складі головуючого судді Данко Л.С., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2015 у справі № 914/2036/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко Андрієм Васильовичем 04.06.2015 та зареєстровані за № 794, 795, 796, 797, 798, 799, 800, 801, 802, 803, 804, 805, 806, 807, 808, 809, 810, 811.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційної інстанції, ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 2, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2017, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2015 у справі № 914/2036/15 залишити без змін.
Скаржник надав додаткові пояснення до касаційної скарги в яких навів додаткові обґрунтування своїх вимог, просив постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач - ПАТ "Львівобленерго" надало відзив та заперечення на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін
Треті особи не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.05.2000 Український кредитний банк та Відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" уклали договір № Т-112/052000, відповідно до п. 1.1 якого банк продає, а підприємство купує 18 перевідних векселів на загальну суму 18 000 000 грн, та підписали акт приймання-передачі векселів.
Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" на виконання умов укладеного з Українським кредитним банком договору № Т-112/052000 від 04.05.2000 видало прості векселі №№ 733258711117, 733258711118, 733258711119, 733258711120, 733258711121, 733258711122, 733258711123, 733258711124, 733258711125, 733258711126, 733258711127, 733258711128, 733258711129, 733258711130, 733258711131, 733258711132, 733258711133, 733258711134, які складені 4 травня 2000 року від імені ПАТ "Львівобленерго" номіналом 1 000 000 грн кожен, тобто на загальну суму 18 000 000 грн.
У простих векселях вказано: "місце складення - м. Львів", "дата складення - 04.05.2000 року", "по пред'явленню не раніше 01.01.2015 року", "підлягає сплаті в Філія УКБ м. Львова р/р 260030012230 МФО 325871 ЗКПО 00131587", "назва, підпис і точна адреса векселедавця ВАТ "Львівобленерго", м. Львів, вул. Козельницька,3".
Листом від 09.04.2015 року ПАТ НАК "Нафтогаз України" повідомило позивача про те, що вказані векселі знаходяться у власності ПАТ НАК "Нафтогаз України" і відповідач пропонує оплатити такі векселі до 12:00 год. 17.04.2015 року. У разі неоплати зазначених векселів у відповідності з чинним законодавством по векселях буде вчинено протест у неплатежі, який (протест) і був вчинений 21.05.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою Вікторією Ігорівною у зв'язку з їх неоплатою.
03.06.2015 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка А.В. з листом про вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за векселями.
04.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком Андрієм Васильовичем було вчинено виконавчі написи за №№ 794, 795, 796, 797, 798, 799, 800, 801, 802, 803, 804, 805, 806, 807, 808, 809, 810, 811 на оспорюваних векселях.
19.06.2015 року Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення коштів за векселями.
Предметом даного спору є позовні вимоги позивача про визнання виконавчих написів №№794-811 від 04.06.2015, вчинених приватним нотаріусом на векселях, такими, що не підлягають виконанню.
В обґрунтування підстав позову, позивач послався на те, що у всіх простих векселях, які складені 04.05.2000 від імені ВАТ "Львівобленерго", визначено місце пред'явлення до платежу - Філія УКБ м. Львова, однак, вимога про платіж НАК "Нафтогаз України" у визначеному у цих векселях місці не пред'являлась, а вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі, як це передбачено ст. 75 Уніфікованого закону, не є пред'явленою належними чином.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що у зв'язку з тим, що у векселях чітко та однозначно не визначено місце пред'явлення платежу, відповідач правомірно звернувся з вимогою від 09.04.2015 про оплату відповідних векселів за місцем їх складання - юридичною адресою векселедавця, що також вказана у векселях.
Суд апеляційної інстанції з рішенням суду першої інстанції не погодився та дійшов протилежного висновку про те, що зазначення у векселі місця пред'явлення до платежу - Філія УКБ м. Львова, МФО 325871, дає можливість ідентифікувати місце, в якому необхідно було пред'явити векселі до сплати, а саме у філії правонаступника ПАТ "УКБ" - ПАТ "Акцент-банк".
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, пов'язані з обігом векселів та відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" регулюються, зокрема, Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, що набув чинності для України з 06.01.2000 (далі - Уніфікований закон).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Згідно зі статтею 75 Уніфікованого закону простий вексель повинен містити такі реквізити: (1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений; (2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; (5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; (6) зазначення дати і місця складання векселя; (7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Згідно з п. 20 постанови Верховного Суду України від 8 червня 2007 року N 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону). Вексельні зобов'язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред'явлення до платежу у визначеному шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси місці. Вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред'явленою належними чином.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно звернувся з вимогою про оплату простих векселів за місцем їх видачі, натомість суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про можливість пред'явлення векселів до оплати тільки у філії ПАТ "Акцент-банк", оскільки, як і зазначає апеляційний господарський суд, реквізит "місце платежу" повинен відповідати критерію "достатньої визначеності", а за наявності певної невизначеності з місцем пред'явлення платежу, відповідач у будь-якому випадку не був позбавлений права пред'явити векселі до оплати за місцем складання простого векселя.
Також, позивач посилається на те, що виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. 04.05.2015 є такими, що не підлягають до виконання у зв'язку з тим, що вони в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 вчинені на векселях, опротестованими нотаріусом не у встановленому законом порядку та на підставі документів, що не підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, що діяла на час вчинення спірних написів) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку, подаються: а) оригінал опротестованого векселя; б) акт про протест векселя.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" унормовано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса (ст. 89 Закону).
Згідно із п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 року N 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", законний векселедержатель не зобов'язаний доводи наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
Як встановлено судом першої інстанцій, та вбачається з матеріалів справи, для вчинення спірних виконавчих написів, нотаріусу були представлені оригінали опротестованих векселів та акти про протест векселя (вказані документи містяться в матеріалах даної справи), що, як вірно зазначив суд першої інстанцій, свідчить про надання нотаріусу всіх необхідних документів для вчинення виконавчих написів.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а перевіряє безспірність заборгованості в контексті наявності документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
З огляду на викладене вище, помилковим є твердження апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих написів нотаріуса від 04.06.2015 №№ 794-811 з огляду на те, що відповідачем не пред'явлено позивачу оригіналів векселів і права власності на них і як наслідок кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права. Разом з тим, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2015 у справі № 914/2036/15 - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 скасувати, рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2015 у справі № 914/2036/15 залишити в силі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 26 308,80 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я С.В. Владимиренко
С у д д я А.М. Демидова