17 травня 2017 року Справа № 904/3473/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Куровського С.В.
розглянувши заяву арбітражного керуючого Лелеко В.В. про повернення судового збору за подання касаційної скарги
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 по справі № 904/3473/15 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України", -
Ухвалою Вищого господарського суду України 20.02.2017 відмовлено арбітражному керуючому Лелеці В.В. в прийнятті касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 по справі № 904/3473/15 на підставі ст.ст. 62, 107 ГПК України, ч.3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
До Вищого господарського суду України 11.05.2017 надійшла заява арбітражного керуючого Лелеко В.В. від 02-01/5 вих. № 14.04.2017 про повернення судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 по справі № 904/3473/15 сплаченого згідно квитанції № ПН 372901 від 13.01.2017 в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Закон України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, зокрема, у ст. 7 Закон України "Про судовий збір" визначено загальний порядок повернення судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 року, чинним з 01.01.2017 року, передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Пунктами 1, 2, 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року (далі - Порядок) передбачено, що його розроблено, зокрема, на виконання статті 7 Закону України "Про судовий збір". Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства платником подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
При вирішенні питання про повернення з Державного бюджету України коштів, сплачених як судовий збір за подання касаційної скарги, за клопотанням особи, яка його сплатила, Вищий господарський суд України перевіряє надходження таких коштів до державного бюджету на підставі платіжних документів поданих в оригіналі.
Частинами 2, 3 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
З урахуванням вимог чинного законодавства заява про повернення судового збору може бути задоволена лише за умови надання суду оригіналу відповідного платіжного документа, за яким сплачено судовий збір.
Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 36 ГПК України, арбітражним керуючим Лелекою В.В. до клопотання про повернення судового збору додано лише копію квитанції № ПН 372901 від 13.01.2017 по справі № 904/3473/15, що є підставою для повернення заяви про повернення судового збору за подання касаційної скарги без рогляду.
Відтак, після усунення вище зазначених обставин, арбітражний керуючий Лелека В.В. не позбавлений можливості звернутись повторно до ВГСУ із заявою про повернення судового збору подання касаційної скарги по справі № 904/3473/15.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 44, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України,-
Заяву арбітражного керуючого Лелеки В.В. про повернення судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 по справі № 904/3473/15 повернути без розгляду.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Куровський С.В.