Справа: № 823/370/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
17 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Желтобрюх І.Л.
за участю секретаря судового засідання: Панчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони виконавчого провадження,
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» звернулись до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у якій просили замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у зв'язку з переходом до останнього прав відповідно до Договору факторингу №46 від 17 листопада 2016 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у задоволенні заяви - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану ухвалу - скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про заміну виконавчого провадження. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову, якою клопотання - задовольнити.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції та приймає нову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2005 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №604/мкк.
06 вересня 2005 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Приватним підприємством «Аквілон 80» укладено договір застави транспортних засобів №06\4-09, відповідно до умов якого заставодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, перелає банку рухоме майно, що належить йому на праві власності, а саме: транспортний засіб MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI 200, державний номер НОМЕР_1.
04 квітня 2007 року, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3, умов договору про надання споживчого кредиту, приватним нотаріусом Черкаського районного територіального округу Веліковою Н.А. вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на предмет застави: транспортний засіб MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI 200, державний номер НОМЕР_1.
09 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження №51914760 з виконання виконавчого напису №3068, виданого 04 квітня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського районного територіального округу Веліковою Н.А..
17 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №46, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №604\мкк перейшло до Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія».
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» звернулось до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Відмовляючи у задоволенні зазначеної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір про відступлення права вимоги не є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст.. 15 Закону України «Про виконавче провадження» разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 512 Цивільного кодексу України та ст..15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року (№6-122цс13).
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони виконавчого провадження.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали, якою заяву про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 202, 205, 206, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні №51914760 з виконання виконавчого напису №3068, вчиненого приватним нотаріусом Черкаського районного територіального округу Веліковою Н.А. про звернення стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб MERCEDES-BENZ Sprinter 313 CDI 200, державний номер НОМЕР_1 - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (код ЄДРПОУ 40235074).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 18.05.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.Б. Безименна,
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Безименна Н.В.
Желтобрюх І.Л.