Справа: № 748/548/17 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
17 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Желтобрюх І.Л.
за участю секретаря судового засідання: Панчук А. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу позивача - Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
У лютому 2017 року позивач, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:
визнати протиправними дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренка М.Б. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;
скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 53236307 від 12 січня 2017 року.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2017 року, прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2017 року Чернігівським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист про зобов'язання Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії за віком з 23 червня 2016 року із зарахуванням до заробітної плати для обчислення пенсії сум заробітної плати, виплаченої за результатами роботи за рік згідно довідки Чернігівської облспоживспілки від 30 травня 2016 року № 01/53.
12 січня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області за заявою ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа.
У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та сплатити судовий збір 12 800 грн.
Вважаючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Позивач, як на підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження посилається на те, що рішення суду було добровільно виконано ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Так, у матеріалах справи наявна копія повідомлення Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про добровільне виконання рішення суду, про що було винесено розпорядження № 159764 від 10 січня 2017 року, яке надійшло до відповідача 19 січня 2017 року.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
На підставі зазначеного вище колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку жодних передбачених Законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження не встановлено.
Розпорядженням № 159764 від 10 січня 2017 року Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі № 748/1860/16-а.
Відповідно до протоколу виплат від 17 січня 2017 року підтверджується перерахунок пенсії ОСОБА_4 та зазначено суму до виплати 8 653 грн. 26 коп.
Так, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, діяв у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та у межах наданих йому повноважень, а тому жодних підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження суд не вбачає.
Крім того, згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
А тому, якщо позивачем виконано рішення суду у повному обсязі добровільно, то це є підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, а не підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2017 року - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 18.05.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Безименна Н.В.