Справа: № 760/4620/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
17 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Желтобрюх І.Л.
за участю секретаря судового засідання: Панчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - виконуючого обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом виконуючого обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» ОСОБА_5 до Офісу великих платників податків ДФС України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У лютому 2017 року позивач, ОСОБА_5 (виконуючий обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго»), звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №8/28-10-14-01 від 10 листопада 2016 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року адміністративний позов повернено позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа територіально не підсудна Солом'янському районному суду міста Києва.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, предметом оскарження у даній справі є постанову про накладення адміністративного стягнення, винесена Офісом великих платників податків ДФС України за порушення позивачем ч. 1 ст. 165- 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем у даній справі є ОСОБА_5 (виконуючий обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго»), а не Публічне акціонерне товариство «Центренерго». А тому, визначення територіальної підсудності даної справи визначається залежно від даного суб'єктного складу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Так, порядок визначення територіальної підсудності адміністративних справ визначено ст.. 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з абз. 6 п. 1 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №791/11/13-10 від 01 червня 2010 року, індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення є правовим актом індивідуальної дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення Київської міської ради N 280/1257 від 27 квітня 2001 року «Про межі нових адміністративних районів міста Києва та організаційні заходи з проведення адміністративно-територіальної реформи» місце реєстрації позивача віднесене до Подільського району міста Києва.
Згідно з рішенням Київської міської ради N 280/1257 від 27 квітня 2001 року «Про межі нових адміністративних районів міста Києва та організаційні заходи з проведення адміністративно-територіальної реформи» місцезнаходження відповідача (м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) віднесене до Шевченківського району міста Києва.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на ст.. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що дія ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення поширюється на розгляд справи про адміністративне правопорушення, а не на розгляд судом справи про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз ч. 1 ст. 276 та ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення дає підстави для висновку про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення закінчується винесенням постанови по справі (постановою про притягнення до адміністративної відповідальності), яка підлягає оскарженню.
Так, порядок судового оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, справа за адміністративним позовом виконуючого обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» ОСОБА_5 до Офісу великих платників податків ДФС України територіально не підсудна Солом'янському районному суду міста Києва.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви виконуючого обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» ОСОБА_5 до Офісу великих платників податків ДФС України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року постановлена з дотриманням норм матеріального процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 18.05.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Безименна Н.В.