Справа: № 357/13904/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
17 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В..,
Желтобрюх І.Л.
за участю секретаря судового засідання: Панчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу,
У грудні 2016 року позивач, управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області, звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просило скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01 грудня 2016 року у межах виконавчого провадження №52448443.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року позовні вимоги - задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій апелянт просить скасувати постанову Шевченківського Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року у справі № 357/1350/15-а зобов'язано позивача провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та надбавки, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 06 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно.
03 жовтня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52448443 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №357/1350/15-а, з наданням семиденного строку на добровільне виконання.
12 грудня 2016 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні за невиконання рішення суду у справі №357/1350/15-а.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, рішення суду позивачем не виконувалось з поважних причин.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції не враховано наступне.
Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області звернулось з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Колегія суддів звертає увагу, що в даній категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого аказом Міністерства юстиції України №1183/5 від 20 квітня 2016 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за №617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції).
До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
А тому структурні підрозділи органів державної виконавчої служби - відділи примусового виконання рішень - не визначені законодавством як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2017 року (К/800/15173/13 ), 31 січня 2017 року (К/800/25187/15), 22 лютого 2017 року (К/800/36068/13), від 28 лютого 2017 року (К/800/42194/15).
Отже, даний позов заявлено до неналежного відповідача, відповідачем у цій справі має бути Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Суд апеляційної інстанції позбавлений права допустити заміну неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи.
Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до помилкового застосування норм процесуального законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні позову, пред'явленого до неналежного відповідача
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу, як таких, що пред'явлені до неналежного відповідача.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Керуючись ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року - задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 18.05.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Безименна Н.В.
Желтобрюх І.Л.