Справа 755/18460/16-а
Суддя доповідач Губська О.А.
18 травня 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у направленні поданих документів до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другою групи, внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат направити подані документи до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другою групи, внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року позов задоволено повністю.
На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування названої постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши зазначену скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом не додано документа про сплату судового збору.
Відповідач просить відстрочити йому сплату судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним фінансуванням з боку держави та тривалою процедурою сплати судового збору.
Вважаю, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.
За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.
При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.
Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.
З цього приводу варто наголосити на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки це може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також у п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.
Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відстрочення сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з положеннями цієї ж норми у редакції на час подання позовної заяви, за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2016 року становив 1378 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на наведені правові норми, а також те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при подання позовної заяви становила: 1378 х 0,4 х 2 = 1102,4 (грн.).
Отже, скаржникові за подання його апеляційної скарги належить сплатити судовий збір у розмірі 1212,64 грн. (1102,4 х 110%).
Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Оскільки подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, при цьому вимоги про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими, вважаю, що її слід залишити без руху та надати скаржникові строк для усунення недоліків.
Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1212 грн. 64 коп.
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя
Відмовити Київському міському військовому комісаріату у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити скаржникові, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернена особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.А. Губська