Справа: № 810/681/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
15 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
судді: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Козуб А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ»» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ»» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ»» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
У відповідача утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з вересня 2015 року по січень 2017 року в сумі 114112 грн. 49 коп.
Управлінням Пенсійного фонду України в місті Славутичі Київської області було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) відповідно до яких товариство має відшкодувати заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з вересня 2015 року по січень 2017 року на загальну суму 114112 грн. 49 коп.
Вищевказані розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсіонер ОСОБА_5, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, працював у зоні відчуження сукупно 7 років 6 місяців 7 днів, що підтверджується довідкою уточнюючою характер роботи від 29 жовтня 2008 року № 23; пенсіонер ОСОБА_3, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, працював у зоні відчуження сукупно 2454 дні, тобто 6 років 7 місяців, що підтверджується довідкою від 21.02.2012 року № 04.
Крім того, позивачем надано розпорядження №108746 від 04.04.2016 року на ОСОБА_4 та розпорядження №111081 від 27.01.2017 року на ОСОБА_3, згідно з якими даним особам призначено пенсію за віком, а умови призначення - робота за списком №1.
Сума заборгованості відповідача підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1.
Заборгованість у розмірі 114112 грн. 49 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон України №400/97-ВР).
Пунктом 1 статті 1 Закону України № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV).
Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 14 Закону України №1058-ІV страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 15 Закону України №1058-ІV встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII) виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №1, визначено пунктом "а" частини 1статті 13 Закону України №1788-XII.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, за значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 6.4. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
З огляду на вищевикладені положення Інструкції № 21-1, вбачається чітко визначений порядок надсилання органами Пенсійного фонду України на адреси підприємств розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), а саме: щорічно в термін до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, правомірність стягнення витрат на виплату і доставку пенсій вказаним у позові пенсіонерам досліджувалось в адміністративних справах №2а-5925/11/1070, №2а-443/12/1070, №2а-2976/11/1070, №2а-1889/12/1070, №810/1237/13а, №810/4854/13а. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно включено до розрахунку витрати на виплату і доставку пенсій цим громадянам, тому відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим особам.
Отже, вищевказаними постановами Київського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, позовні вимоги цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій тим самим особам, задоволено.
Щодо направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками колегія суддів зазначає, що пакет документів був надісланий цінним листом з описом та був отриманий представником відповідача. Додатки до позовної заяви, які перелічені в адміністративному позові, були направлені згідно даних опису вкладення у цінному листі. Що стосується додатків до позовної заяви, то вони надсилалися тільки до суду першої інстанції для підтвердження звернення позивача в межах процесуальних строків.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено: 18 травня 2017 року.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Літвіна Н. М.
Ганечко О.М.