Справа: № 826/4354/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська А.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
11 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкові О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав визначених у ст.ст. 99, 100 КАС України.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши докази по справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 з 01 серпня 1989 року перебував військовослужбовцем строкової служби та був звільнений з військової служби 10 листопада 1991 року.
15 березня 2006 року під час повторного огляду позивачеві було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, про що медико-соціальною експертною комісією складено довідку від 15 березня 2006 року серії КА- № 029780.
ОСОБА_1 звертався через Київський міський військовий комісаріат до Міністерства оборони України з вимогою виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку із травмою, що настала в період проходження строкової військової служби та отриманою інвалідністю пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби.
Однак, позивачу було відмовлено Міністерством оборони України в призначенні одноразової грошової допомоги.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходив з того, що жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду судом не встановлено.
Так, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що позивач про порушення свого права дізнався 01.04.2011 року, в той час коли отримав лист відповідача від 25.03.2011 року за вих. №1662 про відмову в призначені одноразової грошової допомоги, отже суд вважає, що саме з цього часу він дізнався про порушення своїх прав та інтересів.
Разом з тим, відповідачами долучено до матеріалів справи копії процесуальних документів на підтвердження того, що станом на 2011 рік позивач був обізнаний про порушення власних прав та інтересів.
А саме, відповідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №2а-13475/11/2670 позивач звертався з аналогічним позовом в вересні 2011 року, який сам відкликав в грудні цього ж року.
Водночас, до матеріалів справи долучено копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2012 у справі № 2а-14733/12/2670, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції невірно встановлено початок перебігу строків позовної давності.
ОСОБА_1 зазначає, саме 04 січня 2016 року позивач звернувся до відповідачів із заявою на здійснення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 975 від 25 грудня 2013 року. 25 лютого 2016 року ОСОБА_1 отримав відмову від відповідачів у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
ОСОБА_1 наполягає на тому, що в 2011 році він звертався до відповідачів щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до іншої норми ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів встановлені загальні та спеціальні строки, які покликані дисциплінувати учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, звернення ОСОБА_1 до відповідачів щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги та їх відмова у 2011 році ґрунтувалися зовсім на іншій нормі Закону, іншому чинному Порядку та інших підставах відмови відповідача.
У зв'язку з викладеним, вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду не вбачається можливим.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі, проте згідно до ч. 2 ст. 211 КАС України заперечення проти неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 16.05.2017.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.