Головуючий у 1 інстанції - Михальченко А. О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
17 травня 2017 року справа №234/2064/17
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретар судового засідання Терзі Д.А., за участю позивача особисто, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2017 року у справі № 234/2064/17 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання здійснити певні дії,
ОСОБА_3 16 лютого 2017 року звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просила поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом; визнати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 09.02.2017 року № 20 у справі № 817570 про відмову в перерахунку пенсії протиправним та зобов'язати останнього перерахувати та виплачувати позивачу призначену пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, в розмірі 80% від сум заробітної плати з урахуванням сум індексації заробітної плати, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, оплата листів непрацездатності, отриманих позивачем за попередні місяці роботи з дня призначення пенсії, тобто з 24.01.2012 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням сплачених сум (а.с. 1, 32).
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 09.02.2017 року № 20 у справі № 817570 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3 та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії державного службовця в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати з урахуванням сум індексації заробітної плати, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оплати листів непрацездатності, отриманих нею за попередні місяці роботи, починаючи з 01.02.2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 39-41).
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що здійснити перерахунок пенсії позивачу немає жодних законних підстав, оскільки на час звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії 07.02.2017 року діє Закон України № 889 від 10.12.2015 року «Про державну службу», яким визначено, що право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723 зберігається, але норми, які регулюють умови та порядок перерахунку Законом № 889 взагалі не передбачені. Також зазначає, що Закон України № 889 від 10.12.2015 року не було визнано неконституційним, у зв'язку з цим відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивачу.
Позивач на адресу суду надав письмові заперечення.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав свої письмові заперечення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з 24 січня 2012 року та отримує пенсію по інвалідності як держслужбовець згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» із розрахунку 80 відсотків від суми її заробітної плати на момент звільнення, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Під час визначення розміру пенсії Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не було враховано суми «інших виплат» зазначені у довідці від 24.01.2012 року № 2084/04 - індексації заробітної плати, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, оплата листів непрацездатності.
07 лютого 2017 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, виплати лікарняних та відпускних, які були зазначені в довідці від 24.01.2012 року № 2084/04, яка надана при первинному зверненні.
У відповідь на заяву ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області рішенням від 09 лютого 2017 року № 817570 відмовило в проведенні перерахунку, у зв'язку з тим, що з 01.05.2016 року вступив в силу Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Відповідно розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону зберігається право на призначення пенсій відповідно до статті 37. Перерахунки пенсії діючим законодавством не передбачені (а.с. 17).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правової позиції Верховного Суду України, зазначеної в постановах від 20.02.2012 року в справі № 21-430а11, від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 року в справі № 21-97а13, в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Довідкою від 24 січня 2012 року № 2084/04 підтверджено, що на всі виплати (тобто, в тому числі і на “інші виплати”) ОСОБА_3 нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування.
Такої позиції дійшов і Верховний Суд України в постанові від 20.02.2012 у справі № 21-430а11.
Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в 2017 році позивач звернулась до відповідача не за новим перерахунком розміру пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону України № 3723-ХІІ, а за відновленням своїх прав, порушених при призначенні пенсії, під час якого при обчисленні розміру заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі її складові.
Враховуючи те, що позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 07.02.2017 року та надала довідку про складові заробітної плати від 24.01.2012 року, то перерахунок пенсії з урахуванням приписів ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV має бути здійснений з 01.02.2017 року.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 21 березня 2017 року у справі № 234/2064/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 18 травня 2017 року.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді:
ОСОБА_4
ОСОБА_5