"17" травня 2017 р. справа №805/1588/17-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретар судового засідання Терзі Д.А., за участю представника апелянта ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 805/1588/17-а за позовом Державної служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торецьквугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта Північна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов'язання повного зупинення погашення виробок горизонту 1050м,
Позивач 07.04.2017 року звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ВП «Шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля» код ЄДРПОУ 33839013, розташованого за адресою: 85281, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Центральна, 1, шляхом зобов'язання повного зупинення погашення виробок горизонту 1050м відокремленого підрозділу «Шахта «Північна» Державного підприємства «Торецьквугілля»; звернути постанову до негайного виконання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 805/1588/17-а позовну заяву Державної служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торецьквугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта Північна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов'язання повного зупинення погашення виробок горизонту 1050м - залишено без руху. Надано Державній службі України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 строк до 30.04.2016 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 106 КАС України, а саме: з зазначенням ім'я представника, його поштової адреси, а також номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є, з визначенням належного позивача у справі; докази, що свідчили про поважність пропуску строку звернення позивача до суду з зазначеним позовом з зазначенням їх у відповідному клопотанні.
Позивач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також суд при прийнятті спірної ухвали неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що висновки суду щодо відсутності зазначення в позовній заяві ім'я представника, його поштової адреси, а також засобу електронного зв'язку, адреси електронної пошти не відповідають фактичним обставинам. У відповідності до ст. 106 КАС України в позовній заяві зазначено: найменування позивача, П.І.Б. представника позивача, поштова адреса, електронна пошта та номер телефону. Оскільки довіреність видана спеціальному суб'єкту - посадовій особі державного територіального органу виконавчої влади, в позовній заяві вказано поштову адресу та засоби зв'язку Головного управління Держпраці у Донецькій області. Посилання суду на необхідність зазначення в позовній заяві приватних (конфіденційних) даних щодо адреси та засобів зв'язку суперечать ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», а також суті наданих повноважень.
Висновку суду щодо пропуску процесуальних строків звернення до суду та відмова у визнанні поважності причин цього пропуску строку зроблено без з'ясування всіх обставин справи. А саме: апелянт вказує, що в лютому 2017 року ГУ Держпраці у Донецькій області проведено перевірку ДП «Торецьквугілля» ВП «Шахта Північна» та складено акт перевірки від 14.02.2017 року № 06.7-02/2. За результатами перевірки до Донецького окружного адміністративного суду подано позовну заяву від 17.02.2017 року «Про застосування заходів реагування». 09.03.2017 року суддею ДОАС ОСОБА_3 винесено ухвалу у справі № 805/1306/17-а «про залишення позовної заяви без руху», а в подальшому її повернено через несплату судового збору. Через відсутність видатків на сплату судового збору ГУ Держпраці у Донецькій області було позбавлене фактичної можливості звернення до суду для виконання покладених функцій.
Щодо відсутності в матеріалах справи оригіналу довіреності, апелянт зазначив, що до позовної заяви було надано копію довіреності, засвідчену у відповідності до Р.10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 року № 1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181.
Крім того, апелянт зазначив, що в ухвалі зроблено висновок про те, що позивачем не надано до суду доказів наявності порушеного права саме для Державної служби України з питань праці. Зазначений висновок зроблено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Навіть в разі наявності - зазначені факти не є підставою для залишення позовної заяви без руху. До того ж належність позивача, у відповідності до ст. 52 КАС України, встановлюється у відкритому судовому засіданні. Залишення позовної заяви з підстав недоведеності порушеного права, так само як і ствердження про відсутність права звернення до суду за довіреністю, при наявності власних повноважень - є безпідставними, та порушують Конституційні принципи доступу до правосуддя.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просив залишити її без задоволення. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 13.02.2017 року по 14.02.2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) ВП «Шахта Північна» ДП «Торецьквугілля» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Перевіркою вказано на 10 порушень нормативно-правових актів з охорони праці (охорони надр), з яких 3 створюють загрозу життю та здоров'ю людей (а.с. 12-17).
07.04.2017 року Державна служба України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ВП «Шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля» - шляхом зобов'язання повного зупинення погашення виробок горизонту 1050м відокремленого підрозділу «Шахта «Північна» Державного підприємства «Торецьквугілля». Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про поновлення процесуальних строків звернення до суду про застосування заходів реагування (а.с. 4-8).
В ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 805/1588/17-а про залишення позовної заяви позивача без руху зазначено, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо залишення адміністративного позову без руху є правомірним з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Що стосується надання доказів, що свідчили про поважність пропуску звернення позивача до суду з зазначеним позовом.
З адміністративним позовом до суду у справі № 805/1306/17-а зверталось Головне управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 53-55, 56-57).
В даній справі з адміністративним позовом звертається Державна служба України з питань праці.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду.
Як зазначалося вище, позивач при зверненні до суду з позовом подав відповідне клопотання про поновлення процесуальних строків. Дане клопотання обґрунтував тим, що Головне управління Держпраці у Донецькій області вже зверталося до суду з таким позовом, але його було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.
Колегія суддів зазначає, що таке клопотання не містить в собі доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки позивачем не надано доказів щодо наявності вказаних в заяві обставин, а саме, звернення ГУ Держпраці у Донецькій області до розпорядників коштів вищих рівнів із запитами щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.
Колегія суддів зазначає, що пасивна поведінка апелянта не може вважатися поважними обставинами пропуску строку.
З огляду на наведене, підстави, зазначені позивачем в адміністративному позові обставини, не можуть вважатися судом належними доказами поважності причин пропуску строку.
Що стосується висновків суду щодо ненадання позивачем суду доказів наявності порушеного права саме для Державної служби України з питань праці та відсутності деяких відомостей в довіреності виданої на ім'я начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 183 2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
Пункт 52 Положення № 96 передбачає, що Державна служба України з питань праці:
52) зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.
За таких обставин теза суду щодо надання доказів порушеного права саме Державної служби України з питань праці заслуговує на увагу і є цілком слушною.
Відповідно до ч. 1, ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
За унормуванням ч. 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Частиною 1 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього.
З наявною в матеріалах справи довіреності вбачається, що Голова Державної служби України з питань праці уповноважив начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2, з метою виконання покладених на Головне управління Держпраці у Донецькій області функцій в частині звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування, представляти інтереси Державної служби України з питань праці, зокрема, в судах всіх юрисдикцій (а.с. 10).
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху в цій частині, виходив із того, що позивачем не надано суду доказів наявності порушеного права саме для Державної служби України з питань праці, як окремого суб'єкта владних повноважень, до функцій якого входить координація, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі -Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом пункту 3 Положення № 96 визначено, що основними завданнями Держпраці є: зокрема, 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
Пунктом 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний гірничий нагляд з питань: правильності розробки родовищ корисних копалин у частині їх безпечної експлуатації; додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової розробки та експлуатації родовищ корисних копалин; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини; правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами; готовності державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій (пп. 17).
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 року № 8, Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голова Донецької обласної державної адміністрацій координує діяльність Управління Держпраці і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань. Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Донецької області.
Законом України «Про охорону праці» визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці; розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці; укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці; беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці; організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці; створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи; здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.
Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою міністерства та інші центральні органи виконавчої влади створюють у межах граничної чисельності структурні підрозділи з охорони праці або покладають реалізацію повноважень з охорони праці на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів (ст. 33).
Отже, наведене свідчить про те, що Державна служба України з питань праці, як центральний орган, здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні.
Щодо відсутності деяких відомостей в довіреності виданої на ім'я начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Апелянт в своїй скарзі зазначає, що, оскільки довіреність видана спеціальному суб'єкту - посадовій особі державного територіального органу виконавчої влади, в позовній заяві вказано поштову адресу та засоби зв'язку Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Взагалі вимоги щодо повноважень представника окреслені ч. 3 ст. 58 КАС України і апелянт повинен визначитися з тим, хто і який орган представляє у даному спорі з врахуванням вищевикладеного.
З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає порушення судом норм процесуального права та підстави для скасування ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 805/1588/17-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 18 травня 2017 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
ОСОБА_4
ОСОБА_5