Справа: № 810/644/17 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
17 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство «Шамраївське» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ «Шамраївське» про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.79 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області; зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.79 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 09 березня 2017 року адміністративний позов залишив без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звертався до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області, Сквирської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай). Так, Сквирський районний суд Київської області у справі № 376/405/13-ц позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай розміром 3,79 в умовних кадастрових гектарах) із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області.
Вказане рішення суду набрало законної сили 21.04.2013 року.
На підставі даного судового рішення, 21.11.2016 року, засобами поштового зв'язку позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.79 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області (а.с. 17).
Відповідач своїм листом № Ч-38152/0-18386/6-16 від 27.12.2016 року відмовив ОСОБА_2 в задоволенні його клопотання, посилаючись на той факт, що землі резервного фонду Рудянської сільської ради передані у постійне користування ВАТ «Шамраївське».
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
За змістом статті 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 05.06.2003 № 899-IV сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Відповідно до частини 3 статті 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Частиною 4 статті 122 ЗК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, з урахуванням частини 4 статті 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що на теперішній час питання щодо розгляду клопотання позивача про розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.79 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області відноситься до компетенції управління Держгеокадастру.
В той же час, з наданої позивачем Довідок Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області від 26.05.2016 року (а.с. 14), від 02.09.2016 (а.с. 20), Державного Акту на право постійного користування землею (а.с. 23), Довідки архівного сектору Сквирської районної Державної адміністрації № 06-05/91 від 11.10.2016 убачається, що земельна ділянка із земель резервного фонду у розмірі 245 га згідно Державного Акту НОМЕР_1 знаходиться на праві постійного користування у ВАТ «Шамраївське».
Відповідно до положень статті 92 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 вказаної статті).
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 141 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III встановлені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що згідно ст. 141 ЗК України, ВАТ «Шамраївське» припинило право користування землями резервного фонду у розмірі 245 га, з яких позивач просить відповідача надати йому дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.79 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області.
Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки станом на день звернення позивача до відповідача з відповідним клопотанням, землі резервного фонду перебувають на праві постійного користування у ВАТ «Шамраївське», а тому відповідач на законних підставах відмовив позивачу у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.79 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.