Справа: № 826/19676/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
17 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Лисенко І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Додусенка Володимира Івановича, у якому просила:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_3;;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити дані ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "БАНК КАМБІО", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до наданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 16.08.2004, адреса реєстрації: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенко В.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксації судового процесу.
Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» був укладений Договір № КР_190 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення.
Згідно з пп. 1.1 Договору № КР_190, Банк приймає від Вкладника грошову суму в розмірі 14 545 дол. США 19 центів (далі - Вклад).
Відповідно до пп. 1.2 Договору № КР_190 Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3.
Згідно пп. 1.4 Договору № КР_190 строк розміщення Вкладу складає 95 днів: з 25 вересня 2014 року по 29 грудня 2014 року.
Крім того, відповідно пп. 1.5 вказаного Договору процентна ставка складає 5,00% річних.
На виконання умов Договору, відповідно до виписки з рахунку від 25.09.2014 кошти в сумі 14 545,19 дол. США. надійшли на вкладний (депозитний рахунок) НОМЕР_3, що не заперечує апелянт у справі.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК КАМБІО" до категорії неплатоспроможних" від 04 грудня 2014 року № 782, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 грудня 2014 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО" № 140, згідно з яким з 05 грудня 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ "БАНК КАМБІО" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 160, з 25 грудня 2014 року відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 161, з 25 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича.
17 лютого 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенком В.І. винесено наказ "Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ "БАНК КАМБІО" № 157, згідно з яким вирішено: здійснити в ПАТ "БАНК КАМБІО" перевірку документів, пов'язаних з укладанням ПАТ "БАНК КАМБІО" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб; створити Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб.
27 лютого 2015 року Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено Протокол.
Згідно з постановою Правління Національного банку України №144 від 27 лютого 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №46 від 02 березня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК КАМБІО" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БАНК КАМБІО" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка В.І. строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 березня 2015 року за посиланням опубліковано оголошення про те, що з Фонд з 06 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам третьої особи; для отримання коштів вкладники ПАТ "БАНК КАМБІО" з 06 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ "УКРІНБАНК". Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
В межах даного строку позивач звернувся до банку-агента Фонду ПАТ "УКРІНБАНК" з метою отримання відшкодування, але позивачу було повідомлено, що його ідентифікаційні дані відсутні в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "БАНК КАМБІО" за рахунок Фонду.
Дізнавшись про відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 13.07.2015 звернулась до Уповноваженої особи Фонду та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відповідними заявами про включення її відповідно до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Проте станом на час подання позову відповіді не надійшло.
Не погоджуючись із вищезазначеними діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та вірно зазначив, що відповідачем необґрунтовано обмежено право ОСОБА_3 на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 визначені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами.
За визначенням статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
У свою чергу, згідно із частиною 1 статті 4 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділений відповідними функціями, що визначені частиною 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів.
Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду; на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (частини 1,3 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частина друга статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В свою чергу порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини 4 статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для не включення позивачів до переліку вкладників є проведення перевірки за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, зокрема щодо фактів безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних та фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку та відкриття кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «БАНК КАМБІО» злочинів, передбачених частиною третьою статті 190 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 ст.215 Цивільного кодексу України ).
У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.
Таким чином за нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно з частиною 5 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується, а саме - невключення до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Водночас, за змістом вищенаведених норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк КАМБІО» № 157 від 17.02.2015 «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк КАМБІО», було створено комісію з перевірки вкладів фізичних осіб для перевірки документів, пов'язаних з укладанням ПАТ «Банк КАМБІО» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб.
За результатами роботи Комісії Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк КАМБІО», 27.02.2015 складено протокол комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, яким встановлено зокрема, що кошти на рахунок Позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту інших клієнтів з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Комісією було запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк КАМБІО» Додусенку В.І. тимчасово обмежити здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам.
На підставі Протоколу засідання Комісії від 27.02.2015 Уповноваженою особою прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ "Банк КАМБІО" згідно переліку, в т.ч. щодо позивача та блокування у файлах "D" та "Z" Узагальненої бази даних Фонду гарантування.
Відповідно до пояснень відповідача, підставою для не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, було проведення перевірки за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, зокрема щодо фактів безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних та фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку, а також відкриття кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ "Банк КАМБІО" злочину передбаченого частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України. У зв'язку з цим, відповідач вважає укладений між позивачем та Банком договір нікчемним з підстав статті 228 Цивільного кодексу України.
Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Однак, відповідачем не наведено, а судом не встановлено наявності підстав для висновку про нікчемність договору банківського вкладу, як і не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
За таких обставин посилання апелянта на нікчемність договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
Щодо тверджень відповідачів про те, що ОСОБА_3 не включена до переліку вкладників на підставі норм ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу інших клієнтів банку, що є порушенням вимог договору банківського вкладу, колегія суддів зазначає наступне.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 05.04.2001
Так, відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Так ні Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ні Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме те, що вкладом можуть бути виключно кошти, внесені безпосередньо вкладником.
Відповідно до пункту 24.3 статті 24 цього ж Закону, при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
В свою чергу матеріали справи містять належним чином оформлений та завірений меморіальний ордер №190 від 25.09.2014, який підтверджує факт зарахування коштів в сумі 14545,19 дол. США (що еквівалентно 188 368,53 грн.) на вкладний (депозитний) рахунок позивача, згідно умов Договору, що не заперечує та не спростовує відповідач (а.с. 29).
Крім того необхідно зауважити, що кошти були перераховані до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Що стосується звернення Уповноваженої особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами банку, то зазначене не свідчить про протиправність дій останніх, та відповідно не може бути підставою для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк КАМБІО» які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч. 4 ст. 72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності відповідача по не включенню ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частково задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 17 травня 2017 року.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.
Сорочко Є.О.