Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 травня 2017 року справа №805/1012/17-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 805/1012/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя 02 лютого 2017 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція», в якому просило стягнути з товариства суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період: жовтень 2016 року на суму 4902, 16 грн. (а.с. 3-4).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 805/1012/17-а адміністративний позов задоволено у повному обсязі (а.с. 35-37).
Стягнуто з з Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» (ЄДРПОУ 01413767, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, буд. 49) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (ЄДРПОУ 23336754, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, буд. 27-а) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за жовтень 2016 року в розмірі 4 902 (чотири тисячі девятсот дві) гривні 16 копійок.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 52-56).
В обгрунтування апеляційної скраги вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали на підприємстві до 01.01.1992 року, а тому згідно вимог статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» компенсація підприємством витрат на виплату і доставку цих пенсій не передбачена.
Зазначає, що твердження Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя стосовно обов'язку відповідача здійснювати відшкодування виплати пільгових пенсій не підтверджено нормативно-правовим обгрунтуванням: по-перше, абз. 4 підпункту 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, у позовній заяві викладені вимоги щодо стягнення відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій колишніх працівників відповідача, яким було призначено пенсії відповідно до списку № 2, аналогічні позиції викладені в ухвалах Вищого адміністративного суду України.
По-друге, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, а витрати на виплату та доставку пенсій (в тому числі й пільгових) несе Пенсійний фонд України, тобто вказані витрати здійснюються за рахунок грошових коштів Пенсійного фонду України; по-третє, наданий позивачем розрахунок не є належним доказом понесення управлінням витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом ПФУ пільгових пенсій та витрат на їх доставку; по-четверте, фактично всі особи, стосовно яких нараховано до сплати відповідачу суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вже працювали до 01.01.1992 року на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених списком № 2, а тому мають право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто відсутні підстави для призначення таким особам пенсій за віком загідно п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, звертає увагу суду на те, що управління не мало права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_4 вийшла на пенсію до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та на неї не розповсюджується дія зазначеного Закону. Посилається на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі № 805/4409/15-а.
Позивачем на адресу суду надіслано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» є юридичною особою, ідентифікаційний код 01413767, в стані припинення не перебуває. Місцезнаходження відповідача зареєстроване за адресою: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, будинок 49, є платником єдиного внеску (а.с. 31-32).
Колишні працівники Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджено протоколами та розпорядженнями про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу (а.с. 15-16, 17, 20-21).
Відповідно до довідок про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії в жовтні 2016 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 (а.с. 23, 26, 29).
Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону № 1788-ХІІ, відносно працівників товариства - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з вересня 2016 року та які були отримані відповідачем (а.с. 6-7).
Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених позивачем, не здійснив.
Згідно з розрахунком суми позову, складеним Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, внаслідок невиконання товариством обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у страхувальника виникла заборгованість за жовтень 2016 року у сумі 4902, 16 грн. (а.с. 5).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що заборгованість відповідача за жовтень 2016 року перед управлінням підтверджується матеріалами справи, не була оскаржена та на даний час не погашена.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення правильно встановив обставини у справі, докази оцінив об'єктивно і дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Закону № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "б-з" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Зазначений правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11, постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-250а12, постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13.
Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) за жовтень 2016 року у сумі 4902, 16 грн. та товариство зазначену суму заборгованості не сплатило у добровільному порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з з Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за жовтень 2016 року в розмірі 4 902, 16 грн.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої та апеляційної інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині рішення суду.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 805/1012/17-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді: Т.Г. Арабей
ОСОБА_5