16 травня 2017 рокусправа № 171/298/17(2-а/171/34/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення УПФУ в Апостолівському районі Дніпропетровської області,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 05 травня 2016 року та довідки від 16 грудня 2016 року;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області перерахувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки грошового утримання судді який працює на відповідній посаді з 21 серпня 2016 року виходячи з розміру суддівської винагороди в розмірі 21750 грн. на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 05 травня 2016 року та з 01 грудня 2016 року - виходячи з розміру суддівської винагороди в розмірі 24000 грн. на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 16 грудня 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на думку відповідача, проводиться, за аналогією закону, згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» тобто з першого числа місяця що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії..
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи не надавали, тому, у відповідності до положення ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу не здійснюється.
Також в судовому засіданні відповідно до ст.55 КАС України здійснено правонаступництво Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області на Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №988 «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України».
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є суддею у відставці Апостолівського районного суду Дніпропетровської області та отримує щомісячне довічне грошове утриманні в розмірі 82% грошового забезпечення працюючого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.
Позивач року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 21 серпня 2016 року та з 01 грудня 2016 року на підставі довідок територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 05 травня 2016 року та від 16 грудня 2016 року.
Листом від 12 січня 2017 року №П-106 Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області відмовило позивачу у проведенні перерханку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з 21 серпня 2016 року та з 01 грудня 2016 року та наявності у позивача права на його перерахунок відповідно до ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.12.2015 року та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Статтею 19 ОСОБА_2 України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 8 ОСОБА_2 України в Україні діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.
Статтею 46 ОСОБА_2 України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», (в редакції на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія.
Частиною третьою статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Дія положень частини 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року та частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року по суті та змісту повинні бути застосовані до спірних відносин позивача, до його права на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у процентному відношенні до грошового утримання суддів, працюючих на відповідних посадах на сьогодення.
Згідно з вимогами статті 64 ОСОБА_2 України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_2 України.
За приписами статей 21, 22 ОСОБА_2 України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 126 ОСОБА_2 України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується ОСОБА_2 і законами України.
Досліджуючи правове поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Виходячи з наведеного, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
Отже враховуючи зазначене, а також те, що згідно із довідками територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 05 травня 2016 року та від 16 грудня 2016 року, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці збільшилась та становить станом на 01 травня 2016 року 21750 грн., а з 01 грудня 2016 року становить 24000 грн. суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо протиправності відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст. 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова