Справа: № 750/2351/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
16 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Ганечко О.М.
суддів: Коротких А.Ю.,Літвіної Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 21.03.17 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 21.03.17 року позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з приводу відмови позивачу у включенні до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, починаючи з 01.11.2016 року.
Зобов'язано Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України включити до заробітку позивача для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, здійснити, в зв'язку з цим донарахування до розміру пенсії, який був встановлений їй під час призначення, тобто 80% заробітної плати державного службовця, починаючи з 01.11.2016 року, з урахуванням довідки виданої Департаментом економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації від 28.10.2016 року № 07-03/1822 без зміни базового місяця, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього перерахунку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку відповідача, і з 28.02.2014 року отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу». Під час обчислення пенсії позивачу не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, оскільки їх не було вказано в пред'явленій позивачем довідці про складові заробітної плати, виданої за останнім місцем її роботи.
28.10.2016 року позивач звернулася до відповідача з письмовою вимогою про включення до розрахунку пенсії вказаних видів матеріальної допомоги та індексації, при цьому надала уточнену Довідку видану 28.10.2016 року Департаментом економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації № 07-03/1822.
В задоволенні вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив листом від 28.11.2016 року . Причиною відмови є те, що, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати чинним законодавством України не віднесені до складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернулася до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, що враховується при обчисленні пенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (надалі Закон №3723-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону, визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII,передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів зазначає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та сум індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що станом на момент звернення позивача із заявою про врахування при обчисленні пенсії інших складових заробітної плати, норми, що регулюють перерахунок пенсії державним службовцям було скасовано, колегія суддів відхиляє, оскільки право на розрахунок пенсії, з урахуванням спірних сум, у позивача виникло з моменту призначення пенсії, а не у день звернення з відповідною заявою до відповідача.
Також, колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта про те, що суд першої інстанції помилково вказав, що перерахунок має бути проведено без зміни базового місяця для проведення індексації пенсії, з огляду на те, що перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не може вважатися підвищенням розміру пенсії позивача.
Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись, ст.160, 167, 195,197,198, 200,205,211,212,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02.03.17 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
Н.М.Літвіна
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.