про повернення позовної заяви
18 травня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/281/17-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління ДМС у Чернівецькій області про скасування рішення.
Громадянин Республіки Азербайджан звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- скасувати п. 3 Рішення №21 від 15.05.2017 р. начальника міського відділу Управління ДМС у Чернівецькій області Тютюника І.П., затвердженого 15.05.2017 р. начальником Управління ДМС у Чернівецькій області Вербицьким В.М., яким йому заборонено в'їзд на території України строком на три роки;
- зупинити до закінчення розгляду справи по суті та вступу Постанови суду в силу, дію п. 2 Рішення №21 від 15.05.2017 р. начальника міського відділу Управління ДМС у Чернівецькій області Тютюника І.П. затвердженого 15.05.2017 р. начальником Управління ДМС у Чернівецькій області Вербицьким В.М., яким його зобов'язано покинути територію України до 23.05.2017 р.
Пунктом 6 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в т.ч. чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.
Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (ст. 17 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правила предметної підсудності регламентовані положеннями ст. 18 КАС України та визначають, адміністративний суд якої ланки розглядатиме адміністративну справу у першій інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо:
- примусового повернення іноземців та осіб без громадянства в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
- примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
- затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;
- продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;
- затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визначення їх біженців або особами, які потребують додаткового захисту в Україні.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" від 25.06.2009 р. № 1 вказано, що адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (пункт 6 частини першої статті 18 КАС України).
За таких приписів судам необхідно враховувати, що адміністративні справи, перераховані в ч. 1 ст. 183-5 КАС України, територіально підсудні також місцевим загальним судам як адміністративним судам за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Суд зауважує, що хоча Законом України від 19.05.2016 р. № 1379-VIII виключено ст. 183-5 КАС України та доповнено цей Кодекс ст. 183-7, їх зміст в частині підсудності адміністративних справ цієї категорії не змінився, тому, на переконання суду, незмінним залишається і розуміння їх предметної підсудності місцевим загальним судам як адміністративним.
Так, ч. 1 ст. ст. 183-7 КАС України встановлено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем пред'явлено позов про скасування рішення №21 від 15.05.2017 р. про примусове повернення з України відділу Управління ДМС у Чернівецькій області, яким його примусово повернуто з України, зобов'язано покинути територію України у термін до 23.05.2017 р. та заборонено в'їзд на територію України строком на 3 роки.
Враховуючи вищевикладене та виходячи із предмету спору, суд прийшов до переконання, що даний спір не підсудній Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Позовна заява помилково пред'явлена до Чернівецького окружного адміністративного суду з порушенням правил предметної підсудності щодо вимог заявлених до відповідача і підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
Суд звертає увагу на те, що порушення правил предметної підсудності є підставою для висновку про розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України обумовлює скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення.
Також суд роз'яснює, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18, п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала, згідно ст. ст. 185, 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.К. Левицький