17 травня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/243/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 106204,37 грн, в т.ч. основний платіж - 84727,49 грн, штрафна санкція - 21476,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість із сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 106204,37 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області була направлена податкова вимога форми "Ф" від 18 липня 2016 року №1048-17. Однак вжитті заходи не призвели до погашення наявного боргу у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 106204,37 грн.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Зокрема, на його адресу, яка зазначена в позовній заяві, було відправлено ухвалу про відкриття провадження по справі в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи. Однак конверт із такою ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: вул. 28-ЧервняАДРЕСА_2, м. Чернівці, 58000; зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік в органах державної податкової служби з 09 липня 1998 року.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 106204,37 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0020551304 від 03 червня 2016 року прийнятого на підставі Акту №648/24-12-13-04/НОМЕР_1 від 15 квітня 2016 року, згідно якого сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями становить 170,00 грн.
- податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0020571304 від 03 червня 2016 року прийнятого на підставі Акту №648/24-12-13-04/НОМЕР_1 від 15 квітня 2016 року, згідно якого сума грошового зобов'язання становить 106534,37 в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 85227,49 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21306,88 грн. Переплата становить 500,00 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної суми податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ф" №1048-17 від 18 липня 2016 року.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога форми " Ф" №1048-17 від 18 липня 2016 року направлялась Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області на адресу місцезнаходження відповідача.
На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Станом на день розгляду даної справи податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0020551304 від 03 червня 2016 року та форми "Р" №0020571304 від 03 червня 2016 року не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.
Відтак, зазначене вище податкове зобов'язання є узгодженим.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 106204,37 грн.
Відповідно до пункту 87.11 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
З огляду на вказані норми податкового законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Державного бюджету України заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 106204 (сто шість тисяч двісті чотири) грн 37 коп, в т.ч. основний платіж - 84727 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять сім) грн 49 коп., штрафна санкція - 21476 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн 88 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк