12 травня 2017 року справа № 404/616/17(2-а/404/225/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Головко О.В. Суховаров А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1, в якому просив скасувати постанову інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1 серії АР № 800451 від 25.01.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розглянувши справу на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, у даному випадку за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул.. Панфіловців, 22-б, де розташована рота № 1 УПП у м. Кропивницькиц ДПП.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 800451 від 25.01.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Стягнено з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Кропивницькому на користь позивача 500 грн. понесених витрат на правову допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що маневр транспортного засобу, яким керував позивач не суперечить вимогам ПДР України.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ним в якості доказу надано до суду відео, що відображує дійсні обставини справи та правопорушення, при спілкування водій не заперечив факт вчинення правопорушення, що також встановлено судом першої інстанції та доведенню не підлягає та сторонами не заперечується. Тож відповідачу незрозуміло в чому полягає неправомірність його дій, оскільки він виконував свої посадові обов'язки. Крім того, судом першої інстанції допущено грубу помилку вимог КАСУ в частині стягнення з Управління патрульної поліції в м. Кіровограді (Кропивницькому) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 500 грн. понесених витрат на правову допомогу. Оскільки Управлінням патрульної поліції м. Кіровограда ДПП Національної поліції України, як юридичною особою і суб'єктом владних повноважень, будь-які дії у відношенні позивача не вчинялись, оскаржувана постанова не виносилась, тож стягнення коштів з Державної казначейської служби не неправомірним та незаконним
У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 800451 від 25.01.2017, винесеної Інспектором патрульної поліції УПП в м. Кропивницький ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови, 25.01.2017 року об 11 год. 26 хв. ОСОБА_2, в місті Кропивницький на перехресті вулиць Соборна, Пушкіна та Верхня Пермська, керуючи транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, повертаючи ліворуч, не надав дорогу транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку прямо, чим порушив підпункти 1.3; 2.3.6, 16.6 ПДР України.
Згідно з пунком 1.3 розділу 1 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до підпункту д) пункту 2.3 частини 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Згідно з пунктом 16.6 частини 16 «Проїзд перехресть» повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Частиною 2 статті 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач, на регульованому перехресті, пересвідчивши, що він не заважає руху транспортних засобів, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, проїхав перехрестя. Транспортні засоби рушили прямо, позивач залишив перехрестя.
У матеріалах справи не міститься будь-яких доказів, що підтверджують факт допущення позивачем адміністративного правопорушення, за яке відповідачем складено постанову, таких доказів не надано й до апеляційної скарги.
Отже, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 800451 від 25.01.2017.
Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь позивача 500грн. - витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 16 КАС України для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура.
Згідно частини 1 статті 58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін. (ч.5 ст.58 КАС України)
Положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).
Згідно з статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (у редакції, чинній на момент здійснення судом розподілу судових витрат) розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено на 2017 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі з 01 січня - 3200,00 гривень.
З огляду на зазначене, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат у зв'язку з прийняттям судового рішення в адміністративній справі на користь позивача, слід врахувати встановлений статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» граничний розмір витрат на правову допомогу, який може бути компенсований стороні, на користь якої прийнято рішення в адміністративній справі, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який станом на 2017 рік складає не більше 1280,00грн. (40% х 3200,00грн.) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.
Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
З матеріалів справи вбачається, що правова допомога позивачу надавалась адвокатом ОСОБА_3 відповідно до договору про надання правової допомоги від 25 січня 2017 року. (а.с.12)
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок та обґрунтування витрат на правову допомогу за угодою про надання правової допомоги №1 від 25.01.2017. (а.с. 6)
Відповідно до розрахунку вартості правової допомоги позивачу надано правову допомогу, яка складається з таких послуг:
- надання консультації з питань щодо обставин складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - 1 година;
- складання позовної заяви - 2 години.
Загальна сума вартості послуг адвоката склала 3840 грн. ( 3 год. Ч 1280 грн.).
Відповідно до змісту вказаного розрахунку, 31.01.2017 позивачем було здійснено оплату за правову допомогу в сумі 500грн. на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро «ОСОБА_3 і партнери». (а.с. 14)
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_3, з яким позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №1 від 25.01.2017, участь у судових засіданнях не приймав. Позов у справі підписано особисто позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а отже постанова суду першої інстанції в частині стягнення з державного бюджету асигнувань Управління патрульної поліції у м. Кропивницькому на користь ОСОБА_2 500 грн. понесених витрат за правову допомогу - скасуванню із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора 1 роти батальйону Управління патрульної поліції міста Кропивницький лейтенанта поліції ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2017 року у справі № 404/616/17(2а/404/225/17) - скасувати в частині стягнення з державного бюджету асигнувань Управління патрульної поліції у м. Кропивницькому на користь ОСОБА_2 500 грн. понесених витрат за правову допомогу, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров