ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.05.2017Справа №910/3875/17
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВПІДЗЕМБУД"
Про стягнення боргу, відсотків та пені 1 091 513,74 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 10.05.2017 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
10.03.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВПІДЗЕМБУД" (надалі - відповідач) про стягнення 1 091 513,74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/3875/17, розгляд справи призначено на 05.04.2017.
В судове засідання, призначене на 05.04.2017, представник позивача з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 05.04.2017 не з'явився, причин не явки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 4190337 0, згідно якого 24.03.2017 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 розгляд справи було відкладено на 19.04.2017.
В судове засідання, призначене 19.04.2017 представники сторін не з'явились.
18.04.2017 представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 розгляд справи було відкладено на 10.05.2017.
В судове засідання, призначене 10.05.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.05.2017, не з'явився, причин не явки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
03.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВПІДЗЕМБУД" (позивач, Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, Підрядник), було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт та надання послуг № 01/1-12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).
Згідно умов п. 1.1. Замовник доручає в порядку та на умовах Договору Підряднику, а Підрядник бере на себе зобов'язання щодо виконання будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт за допомогою машин і механізмів, що є в його розпорядженні на спорудженні об'єктів Замовника та поза будівельними майданчиками.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно до п.2.1, п.2.2 Договору розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником щомісячно в 10-денний термін з дня підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт, а в разі замовлення кранів на гусеничному ходу та пересувних електростанцій Замовник розраховується за їх роботу поетапно на основі рахунків-фактур Підрядника.
Відповідно до положень пункту 1.2 Договору вартість, обсяги робіт та експлуатація машин та механізмів визначається на підставі розрахунків, наведених в Додатку №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Встановлена при підписанні Договору вартість 1 машино-години може бути переглянута в разі росту цін на паливно-мастильні матеріали та інші експлуатаційні матеріали, введенням нових чи зміною діючих законодавчих та нормативних актів, ростом інфляції (п.1.3 Договору).
На виконання умов Договору, позивачем були виконані, а відповідачем прийнято роботи (надані послуги) на суму 585 089,32 грн., про що між сторонами були складені та підписані наступні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Разом з тим відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором, за надані послуги оплату не здійснив, в наслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 585 089,32 грн. На підтвердження наявності заборгованості Заявником та Підрядником було підписано акт взаєморозрахунків за період з 30.10.2014 о 19.01.2016.
Враховуючи ту обставину, що роботи є такими, які виконані, що не заперечується відповідачем, приймаючи до уваги встановлені строки остаточної оплати робіт, які порушені відповідачем, позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору.
Позивачем було надано предстанику відповідача під підпис претензію із проханням здійснити розрахунок за Договором та перерахувати суму боргу та штрафних санкції, які було нараховано відповідно до вимог договору та чинного занодавства, на реквізити позивача. Однак позивача всупереч приписам ст. 8 ГПК України не було повідомлено про результати розгляду вище зазначеної претензії.
Суд наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору підряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за Договор в сумі 585 089,32 грн.
Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 98 848,04 грн пені в розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення відповідно до п. 4.4 Договору за період з 26.02.2016 до 26.02.2017.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Після перевірки наданого позивачем розрахунку судом встановлено, що пеня за прострочення платежів відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000011 від 31.10.2014, №ОУ-000013 від 30.11.2014, №ОУ-00014 від 23.12.2014, №ОУ-00001 від 27.02.2015, №ОУ-000002 від 31.03.2015 та №ОУ-00003 від 30.04.2015 не підлягає стягненню, оскільки строк, за який можливо здійснювати нарахування пені за прострочення розрахунків за зазначеними актами знаходиться поза визначеним позивачем періодом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 26 379,72 грн. за період з 26.02.2016 до 26.02.2017.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 52 706,10 грн. трьох відсотків річних та 354 870,28 грн. інфляційних збитків за період з 27.02.2014 до 26.02.2017.
Втім позивачем зазначено період в який не відповідає наявним простроченням платежів.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню частково. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним не вірно визначено період за який має бути нараховано вказані санкції, а відповідно і невірно розраховано суми до стягнення. Зважаючи на викладене вище судом здійснено перерахунок, відповідо до якого стягненню підлягають 25 234,41 грн 3% річних та 168 315,82 грн. інфляційних збитків.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВПІДЗЕМБУД" (01024, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 9а; код ЄДРПОУ: 31169787) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) 585 089 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісмідесят дев'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 26 379 (двадцять шість тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 72 коп. пені, 25 234 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 41 коп. 3 % річних, 168 315 (сто шістдесят вісім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 82коп. інфляційних збитків та 12 256 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 56 коп. - суму судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 17.05.2015.
Суддя М.О. Лиськов