ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.04.2017Справа №910/2133/17
За позовом Прокуратури Закарпатської області в інтересах держави
до 1) Закарпатської обласної ради
2) Закарпатського обласного управління лісового та мисливського
господарства
3) Громадської організації «Закарпатське товариство мисливців і рибалок
«Лісівник»
4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1) Закарпатська обласна державна адміністрація
2) ДП «Берегівське лісове господарство»
3) ДП «Великоберезнянське лісове господарство»
4) ДП «Виноградівське лісове господарство»
5) ДП «Воловецьке лісове господарство»
6) ДП «Міжгірське лісове господарство»
7) ДП «Мукачівське лісове господарство»
8) ДП «Перечинське лісове господарство»
9) ДП «Свалявське лісове господарство»
10) ДП «Ужгородське лісове господарство»
11) ДП «Хустське лісове дослідне господарство»
12) Радгосп завод «Мужіївський», ДП
13) Шаланківська сільська рада
14) Великораковецька сільська рада
15) Дийдянська сільська рада
16) Берегівська міська рада
про визнання незаконним та скасування п. 2 рішення № 312 від 17.05.2007,
визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від прокуратури Андрейчик А. М. посвідчення № 043112 від 06.05.2016
від прокуратури міста Києва Винник О.О. посвідчення № 036704 від 15.12.2015
від відповідача-1 Сигідін О. І. - по дов. № 01-16/564 від 31.08.2016
від відповідача-2 Левицький А. О. - по дов. № б/н від 14.11.2016
від відповідача-3 не з'явився
від відповідача-4 Пацкан І. І. по дов. № 2 від 14.03.2017
від третьої особи-1 не з'явився
від третьої особи-2 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-3 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-4 Макар В.В. - по дов. № 13 від 11.04.2017
від третьої особи-5 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-6 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-7 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-8 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-9 Макар В.В. - по дов. № 138/01-17 від 13.04.2017
від третьої особи-10 не з'явився
від третьої особи-11 Макар В.В. - по дов. № б/н від 11.04.2017
від третьої особи-12 не з'явився
від третьої особи-13 не з'явився
від третьої особи-14 не з'явився
від третьої особи-15 не з'явився
від третьої особи-16 не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокуратури Закарпатської області в інтересах держави до Закарпатської обласної ради (відповідач-1), Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (відповідач-2), Громадської організації «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» (відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум» (відповідач-4), в яких просить
- визнати незаконним та скасувати п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 «Про надання мисливських угідь у користування»;
- визнати недійсним договори про умови ведення мисливського господарства від 03.07.2008 та від 30.01.2014, укладені між Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Громадською організацією «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник»;
- визнати недійсним договір про користування мисливськими угіддями від 25.11.2008, укладений між Громадською організацією «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум»;
- зобов'язати Громадською організацією «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» повернути мисливські угіддя загальною площею 98,251 тис. га Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум» демонтувати огорожу та повернути мисливські угіддя площею 204,9 га Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 всупереч вимогам ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» прийняв рішення № 312 від 17.05.2007 «Про надання мисливських угідь у тимчасове користування» у частині п. 2 без погодження надання у користування мисливських угідь з усіма власниками або користувачами земельних ділянок, тому є підстави для визнання цього рішення та укладених на його підставі договорів недійсними та необхідність повернення земельних угідь. Прокуратура просить визнати поважними причини пропуску позовної давності, оскільки про наявні порушення вимог Закону та необхідність його захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42016070000000197, яке розпочато 23.09.2016, що є об'єктивними обставинами, пов'язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень лісового і природоохоронного законодавства та інтересів держави.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2133/17 та призначено справу до розгляду на 28.02.2017.
24.02.2017 від відповідача-4 на адресу суду надійшла телеграма, в якій міститься клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2017, витребувано у відповідачів докази по справі, та у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представників відповідачів та невиконанням відповідачами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 13.02.2017, розгляд справи № 910/2133/17 було відкладено на 16.03.2017.
Відповідачем-1 15.03.2017 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідач-1 у поданому 15.03.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що у відповідності до п. 2 рішення № 312 від 17.05.2007 відповідачу-3 було надано у тимчасове користування терміном на 25 років мисливські угіддя загальною площею 104,12 тис. га. Зазначає, що законодавство не містить вимог щодо форми погодження про надання мисливських угідь у користування і не містить вимог, що такі погодження повинні оформлятися рішенням сесії відповідного органу місцевого самоврядування, а тому вказані погодження могли бути наданні листами. У відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» зазначені угіддя були передані Закарпатському товариству мисливців і рибалок «Лісівник» Закарпатською обласною радою на підставі подання Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке було погоджено усіма суб'єктами погодження яких вимагалося діючим на той момент законодавством. Вважає, що є неправдою твердження прокуратури про те, що Закарпатська обласна рада своїм листом підтверджує відсутність погодження подання власниками та користувачами земельних ділянок. Даним листом Закарпатська обласна рада лише підтверджує те, що до обласної ради не надходили оригінали погоджень лісових господарств Закарпатського обласного управління лісового господарства та полювання, але законодавством не визначено в якій формі повинно бути матеріалізоване це погодження. Вважає, що спірне рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства та всіх погоджень землевласників та користувачів.
Прокуратурою 16.03.2017 подано додаткові обґрунтування підстав для поновлення строку позовної давності.
Прокуратурою 16.03.2017 подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум» демонтувати огорожу та повернути мисливські угіддя площею 204,9 га Громадській організації «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник»; решта вимог без змін.
Відповідачем-3 16.03.2017 на виконання вимог суду подано витребувані документи.
Відповідач-4 у поданому 16.03.2017 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що рішення не може бути прийнято без погоджень користувачами та власниками земельних ділянок, на яких розміщенні мисливські угіддя, що надані в користування Закарпатському товариству мисливців і рибалок «Лісівник». Вважає, що є неправдою твердження прокуратури про те, що Закарпатська обласна рада своїм листом підтверджує відсутність погодження подання власниками та користувачами земельних ділянок. Даним листом Закарпатська обласна рада лише підтверджує те, що до обласної ради не надходили оригінали погоджень лісових господарств Закарпатського обласного управління лісового господарства та полювання, але законодавством не визначено в якій формі повинно бути матеріалізоване це погодження. На даний час не було жодної скарги будь-якого землекористувача або землевласника, права яких були порушені у зв'язку з наданням в користування мисливських угідь відповідачу-3. Вважає, що Закарпатська обласна рада приймаючи рішення № 312 від 17.05.2007 у повній відповідності до вимог діючого законодавства передала угіддя у користування, на підстав якого був укладений договір про умови ведення мисливського господарства. В листопаді 2008 року ТОВ «Форум» було прийнято до ЗТМР «Лісівник» в якості колективного члена та з метою врегулювання відносин 25.11.2008 між ними був укладений договір користування мисливськими угіддями, на виконання кого відповідачем-4 була встановлена огорожа вольєру протяжністю 8 км., якою було огороджено 204,9 га мисливських угідь. Крім цього на території вольєру були встановлені такі споруди, як кормушки, солонці, вишки, склад для кормів, санітарні зони. Не відповідають дійсності твердження про те, що відповідач-4 незаконно утримує та розводить диких тварин, оскільки є відповідні дозволи та укладено контракти на придбання тварин. Також зазначає про пропущення прокуратурою строку позовної давності, оскільки кожне рішення Закарпатської обласної ради як і інших органів місцевого самоврядування подавалося в органи прокуратури після їх прийняття для перевірки, атому прокуратурі мало бути відомо про неправомірно прийняте рішення ще у 2007 році.
Прокуратура в судовому засіданні 16.03.2017 позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач-1 в судовому засіданні 16.03.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Відповідач-2 в судовому засіданні 16.03.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Відповідач-4 в судовому засіданні 16.03.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 16.03.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.04.2017.
Відповідач-2 у поданому 31.03.2017 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що у відповідності до п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 відповідачу-3 було надано у тимчасове користування терміном на 25 років мисливські угіддя загальною площею 104,12 тис. га. Зазначає, що законодавство не містить вимог щодо форми погодження про надання мисливських угідь у користування і не містить вимог, що такі погодження повинні оформлятися рішенням сесії відповідного органу місцевого самоврядування, а тому вказані погодження могли бути наданні листами підписаними посадовими особами місцевого самоврядування. Тому вражає, що п. 2 рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства та за наявності всіх необхідних погоджень землевласників та постійних землекористувачів. У зв'язку з цим, вважає договори про умови ведення мисливського господарства не можуть бути визнані недійсними, а мисливські угіддя не підлягають поверненню.
Прокуратурою 03.04.2017 подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Прокуратурою 03.04.2017 подано письмові пояснення по суті спору.
Прокуратурою в судовому засіданні 03.04.2017 подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/2133/17 на 15 днів.
В судовому засіданні 03.04.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -- Закарпатську обласну державну адміністрацію (третя особа-1), ДП «Берегівське лісове господарство» (третя особа-2), ДП «Великоберезнянське лісове господарство» (третя особа-3), ДП «Виноградівське лісове господарство» (третя особа-4), ДП «Воловецьке лісове господарство» (третя особа-5), ДП «Міжгірське лісове господарство» (третя особа-6), ДП «Мукачівське лісове господарство» (третя особа-7), ДП «Перечинське лісове господарство» (третя особа-8), ДП «Свалявське лісове господарство» (третя особа-9), ДП «Ужгородське лісове господарство» (третя особа-10), ДП «Хустське лісове дослідне господарство» (третя особа-11), Радгосп завод «Мужіївський», ДП (третя особа-12), Шаланківську сільську раду (третя особа-13), Великораковецьку сільську раду (третя особа-14), Дийдянську сільську раду (третя особа-15), Берегівську міську раду (третя особа-16).
Прокуратурою 19.04.2017 подано докази відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів залученим судом третім особам.
Від третьої особи-16 до суду надійшла заява, в якій третя особа-16 просить суд розглядати справу без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.
Прокуратурою міста Києва 25.04.2017 подано для залучення до матеріалів справи додаткові пояснення Прокуратури Закарпатської області (№ 05/2-1311-16 від 21.04.2017).
Прокуратурою 26.04.2017 подано додаткові пояснення по суті спору (№ 05/2-1311-16 від 21.04.2017).
Третя особа-1 у поданих 26.04.2017 письмових поясненнях зазначає, що Закарпатська обласна державна адміністрація погодила проект рішення Закарпатської обласної ради, що підтверджується бланком погодження проекту рішення обласної ради та листом облдержадміністрації № 06-9/703 від 11.06.2007. Вважає, що рішення не може вплинути на права та обов'язки третьої особи-1, тому просить розглядати справу без участі представника третьої особи-1.
Відповідач-3 в судове засідання 26.03.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Третя особа-1 в судове засідання 26.03.2017 не з'явилась.
Третя особа-2 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Берегівське лісове господарство» від 10.03.2007 про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 2241 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-2, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-3 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Великоберезняківське лісове господарство» від 12.02.2007 про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 13 248 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-3, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-4 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Виноградівське лісове господарство» від 12.02.2007 про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 3010 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-4, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-5 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Воловецьке лісове господарство» про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 13093 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-5, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-6 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження Міжгірського держлісгоспу від 23.05.1997 про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 12727 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-6, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-7 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Мукачівське лісове господарство» про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 11157 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-7, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-8 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Перечинське лісове господарство» про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 15648 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-8, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-9 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Свалявське лісове господарство» про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання загальною площею 11257 га. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-9, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа-11 у поданих в судовому засіданні 26.04.2017 поясненнях зазначає, що в матеріалах справи наявне погодження ДП «Хустське лісове господарство» про надання в користування відповідачу-3 мисливських угідь для ведення мисливського господарства і полювання. Вважає, що п. 2 рішення Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 прийнято у відповідності до вимог законодавства, за наявності погодження третьої особи-10, а отже права та інтереси останньої не порушено. Позовні вимоги прокуратури вражає такими, що не підлягають задоволенню.
Треті особи 10, 12, 13, 14, 15, 16 в судове засідання 26.04.2017 не з'явились, письмові пояснення з приводу заявлених прокуратурою позовних вимог не подали.
В судовому засіданні 26.04.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Статтями 13, 14 і 16 Конституції України визначено, що земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу.
Основним завданням мисливського господарства як галузі стаття 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначає охорону, використання та відтворення мисливських тварин.
Дотримання норм законодавства при набутті права на користування мисливськими угіддями є одним із основних засобів забезпечення державою законності використання природних об'єктів, охорони та збереження тваринного світу.
Рішенням Закарпатської обласної ради № 312 від 17.05.2007 «Про надання мисливських угідь у тимчасове користування» (п. 2) надано мисливські угіддя Закарпатському товариству мисливців та рибалок «Лісівник» у тимчасове користування терміном на 25 років згідно з додатком 2.
В додатку 2 до рішення № 312 від 17.05.2007 міститься перелік мисливських угідь (загальною площею 104,12 тис. га), наданих в тимчасове користування Закарпатському товариству мисливців і рибалок «Лісівник» у розрізі наступних адмінрайонів
1) площею 3,14 тис. га
ДП «Берегівське лісове господарство»
Радгосп завод «Мужіївський», ДП
Дийдянська сільська рада
Берегівська міська рада
Фермерські господарства
2) площею 13,25 тис. га
ДП «Великоберезнянське лісове господарство»
3) площею 6,21 тис. га
ДП «Виноградівське лісове господарство»
Шаланківська сільська рада
Великораковецька сільська рада
4) площею 12,65 тис. га
ДП «Воловецьке лісове господарство»
5) площею 12,72 тис. га
ДП «Міжгірське лісове господарство»
6) площею 10,93 тис. га
ДП «Мукачівське лісове господарство»
7) площею 15,65 тис. га
ДП «Перечинське лісове господарство»
8) площею 11,26 тис. га
ДП «Свалявське лісове господарство»
9) площею 7,09 тис. га
ДП «Ужгородське лісове господарство»
10) площею 11,22 тис. га
ДП «Хустське лісове дослідне господарство»
03.07.2008 на підставі зазначеного рішення між Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Закарпатським товариством мисливців та рибалок «Лісівник» укладено договір про умови ведення мисливського господарства (далі-договір), згідно якого ЗТМР «Лісівник» терміном до 17.05.2033 надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 104,12 тис. га.
25.11.2008 між Закарпатським товариством мисливців та рибалок «Лісівник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум» укладено договір про користування мисливськими угіддями загальною площею 204,9 га в межах ДП «Мукачівське лісове господарства» для полювання та ведення мисливського господарства, організації та ведення вол'єрного господарства.
Рішенням Закарпатської обласної ради № 866 від 27.12.2013 «Про припинення права користування частиною мисливських угідь Закарпатського товариства мисливців і рибалок «Лісівник» припинено право користування частиною мисливських угідь, наданих згідно з рішенням № 312 від 17.05.2007 Закарпатському товариству мисливців і рибалок «Лісівник», що розташовані на земельних ділянках: ДП «Великоберезнянське лісове господарство» площею 2605 га та ДП «Хустське лісове дослідне господарство» площею 3264 га. Внесено зміни до додатку 2 до рішення та вказано, що усього надано у користування мисливських угідь Закарпатському товариству мисливців і рибалок «Лісівник» на площі 98,25 тис. га.
На підставі рішення № 866 від 27.12.2013 між Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Закарпатським товариством мисливців та рибалок «Лісівник» укладено договір про умови ведення мисливського господарства укладено в новій редакції від 30.01.2014, згідно якого ЗТМР «Лісівник» терміном до 17.05.2033 надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 98,251 тис. га.
Згідно рішення Закарпатської обласної ради № 1325 від 27.08.2015 внесено зміни до рішень № 312 від 17.05.2007 та № 866 від 27.12.2013 та замінено в тексті слова «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» на слова «Громадська організація «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник».
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Статті 78, 79 Земельного кодексу України передбачають, що право власності на землю є правом володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земельна ділянка є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Частина 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із Конституцією України (ч. 2 ст. 14), право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 134 Господарського кодексу встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя є ділянками суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.
Таким чином, запровадження на законодавчому рівні погоджень всіх землекористувачів зумовлене необхідністю узгодження реалізації власниками земельних ділянок, на яких знаходиться мисливське угіддя, прав на землю з реалізацією користувачем мисливських угідь права на ці угіддя.
При цьому слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» власники та користувачі земельних ділянок мають переважне право на користування мисливськими угіддями.
Отже, для ведення мисливського господарства необхідні погодження всіх власників та користувачів земель, на яких планується ведення такого мисливського господарства.
Статтею 10 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить, зокрема, вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь.
Слід зазначити, що законодавство не містить вимог щодо форми погодження про надання мисливських угідь у користування і не містить вимог, що такі погодження повинні оформлятись рішенням сесії відповідного органу місцевого самоврядування, а тому погодження можуть бути наданні у інший спосіб, наприклад листами.
Матеріали справи свідчать, що на момент прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення ДП «Берегівське лісове господарство», ДП «Великоберезнянське лісове господарство», ДП «Виноградівське лісове господарство», ДП «Воловецьке лісове господарство», ДП «Міжгірське лісове господарство», ДП «Мукачівське лісове господарство», ДП «Перечинське лісове господарство», ДП «Свалявське лісове господарство», ДП «Ужгородське лісове господарство», ДП «Хустське лісове дослідне господарство», Радгосп завод «Мужіївський», ДП, Шаланківська сільська рада (разом з погодженнями власників та користувачів земельних ділянок - фізичними особами), Великораковецька сільська рада, Фермерське господарство «ЯНТ», Дийдянська сільська рада, Берегівська міська рада надали своє погодження на ведення мисливського господарства відповідачем-3 згідно наявних у справі листів та довідок.
В матеріалах справи відсутні заперечення будь-якого з землевласників або землекористувачів, земельні ділянки яких надані відповідачу-3, стосовно того, що з ними не було погоджено такого надання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» погодження на передачу спірних мисливських угідь відповідачу-3 надано всіма землевласниками та землекористувачами, чим не порушено право решти власників та користувачів цих земель на волевиявлення щодо можливості користування їх земельними ділянками та отримання цих мисливських угідь у користування.
Таким чином, доводи прокуратури стосовно того, що відсутнє погодження усіх землевласників або землекористувачів, спростовується матеріалами справи.
Посилання прокуратури на те, що відсутність погоджень власників та користувачів земельних ділянок підтверджується листом Закарпатської обласної ради № 1634/01-05 від 24.11.2016 не відповідають дійсності, оскільки в цьому листі рада інформує про те, що до неї не надходили оригінали погоджень лісогосподарських підприємств.
Також не приймаються судом до уваги посилання прокуратури, що відсутність погоджень землекористувачів та землевласників підтверджується актом перевірки від 07.02.2011, оскільки в акті мова йде про відсутність погоджень землекористувачів та землевласників з приводу впорядкування мисливських угідь.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Оскільки на момент прийняття Закарпатською обласною радою рішення № 312 від 17.05.2007 «Про надання мисливських угідь у тимчасове користування» були наявні усі відповідні погодження землевласників та землекористувачів земельних ділянок, а отже відсутнє порушення ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», суд дійшов до висновку про правомірність його прийняття.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 458/2011 Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Основними завданнями Держлісагентства України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства; реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом.
Відповідач-2 на підставі оспорюваного рішення Закарпатської обласної ради уклало договори про умови ведення мисливського господарства з ТОВ «Форум», який не суперечить положенням Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», у зв'язку з чим він не підлягає визнанню недійсним.
Таким чином, судом встановлено, що не був порушений охоронюваний законом інтерес держави внаслідок прийняття Закарпатською обласною радою спірного рішення та укладення спірних договорів.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду на викладене, вимоги прокуратури про повернення відповідачем-3 мисливських угідь відповідачу-2 задоволенню не підлягають.
Оскільки вимоги про визнання недійсним договору про користування мисливськими угіддями від 25.11.2008, укладеного між відповідачем-3 та відповідачем-4 та зобов'язання відповідачяа-4 демонтувати огорожу повернувши мисливські угіддя відповідачу-3 є похідними від вимог про визнання недійсним рішення № 312 від 17.05.2017 та договорів про умови ведення мисливського господарства від 03.07.2008 та від 30.01.2014, укладених між відповідачем-2 та відповідачем-3, в позові в цій частині також слід відмовити.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Прокуратурою належними та допустимими доказами не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави оспорюваним рішенням та договорами.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується прокуратури, яка мала довести наявність тих обставин, на підставі яких вона звернулась до господарського суду з позовними вимогами.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Прокуратури Закарпатської області в інтересах держави безпідставні та задоволенню не підлягають повністю.
Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Отже, заява відповідача-1 про застосування строків позовної давності не приймається судом до уваги, оскільки суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установив, що право та інтереси держави на захист якого прокуратура просить відповідачами не порушено, а тому приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 05.05.2017.
СуддяВ.В.Сівакова