ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.05.2017Справа №910/3548/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова
компанія "АСКА";
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон";
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
50 000,00 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явилися.
Від відповідача: не з'явилися.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 50 000.00 грн. суми сплаченого страхового відшкодування, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/3548/17, розгляд справи призначено на 28.03.2017 року.
Враховуючи нез'явлення в судове засідання представників відповідача, господарський суд ухвалою від 28.03.2017 року відклав слухання справи на 04.05.2017.
Представники сторін у судове засідання 04.0.2017 року не з'явилися. Клопотання про відкладення розгляду справи від сторін не надходили.
З огляду на неявку представників сторін в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ОСОБА_1 12.04.2015 року було укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 3342441, предметом якого є страхування транспортного засобу "Фольксваген", державний номер НОМЕР_1.
У м. Києві, по вулиці Чорновола і Маршала Рибалки 08.08.2015 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Фольксваген", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля «ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 В результаті вказаної ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року ОСОБА_2, водія автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту № 06/08/15, який міститься в матеріалах справи, вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 60 115, 53 грн.
Згідно рахунку № 7652 від 03.09.2015 року, виставленого ФОП «ОСОБА_3», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, складає 59 950, 35 грн.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування № 3342441, на підставі поданої страхувальником заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту № 1016/10 від 18.09.2015 року, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 50 550,35 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16322, 16433, 16569.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" згідно із полісом № АЕ/4062361, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ від 23.03.2017 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс № АЕ/4062361) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, складає 59 950, 35 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АЕ/4062361 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням судового збору, в порядку статті 49 ГПК України, на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон (інд. 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд, 33-б, код ЄДРПОУ 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. завданих збитків та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 12.05.2017