номер провадження справи 13/83/16-28/2/16
15.05.2017 Справа № 908/2336/16
Суддя Федорова Олена Владиславівна, розглянувши матеріали скарги приватного підприємства «ОСОБА_1 V» на дії Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі №908/2336/16:
за позовом Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 206)
до відповідача приватного підприємства «ОСОБА_1 V» (69123, м. Запоріжжя, бул.Будівельників, 23)
про 1. розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.07.2007р.;
2. зобов'язання відповідача повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського у районі існуючого житлового будинку № 10а. площею 0,5722 га за кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.
орган державної виконавчої служби: Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієчка, 48-а)
Представники сторін:
від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення № 030389 від 17.11.2014р.; ОСОБА_3, посвідчення № 036005 від 15.10.2015р.;
від позивача (стягувача): ОСОБА_4, довіреність № 01/02-17/00228 від 25.01.2017р.;
від відповідача (заявника): не з'явився;
від ДВС: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 12.04.2017 року від приватного підприємства «ОСОБА_1 V» надійшла скарга без номеру від 11.04.2017 р. на дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при виконанні рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2336/16 від 17.11.2016 р., в порядку ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої скаржник просить суд скасувати постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 05.04.2017р. про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, скаргу на дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби, передано судді Федоровій О.В.
Ухвалою суду від 12.04.2017 року суддею Федоровою О.В. скаргу у справі прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 18.04.2017р.
Розгляд скарги здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник заявника (відповідач у справі) в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Скарга мотивована неправомірним застосуванням до боржника санкцій у вигляді стягнення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, після спливу 10 робочих днів. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилався на наступне: постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2017р. отримана боржником лише 07.04.2017р. Натомість вже 11.04.2017р. ПП «ОСОБА_1 V» отримало постанову від 05.04.2017р. про накладення штрафу у розмірі 5100,00грн. Звертав увагу, що рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2016р. встановлено обов'язок ПП «ОСОБА_1 V» вчинити певні дії на користь Запорізької міської ради, а їх вчинення, на думку скаржника, можливо лише за умови присутності представників цієї особи. Проте, в постанові від 05.04.2017р. не вказано, що під час проведення виконавчих дій були присутні представники Запорізької міської ради, що саме по собі унеможливлює добровільне виконання рішення. Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється на засаді дотримання розумності строків виконавчого провадження. Отже, державний виконавець, не переконавшись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, виїхав на земельну ділянку та без залучення представників стягувача, на користь якого має відбуватись виконання рішення, з незрозумілих причин зробив висновок про те, що земельна ділянка не повернута. Як саме державний виконавець зрозумів з її огляду, що вона досі перебуває у користуванні боржника не зрозуміло. Вказані дії державного виконавця призвели до неправомірного накладення стягнення на боржника у вигляді штрафу, оскільки боржник ознайомився із строками добровільного виконання, вказаними у постанові від 22.03.2017, вже після їх спливу.
Представники Запорізької місцевої прокуратури № 3 проти доводів скаржника заперечили, свою правову позицію виклали у поясненнях № 3412вих12 від 12.05.2017р., відповідно до яких зазначили наступне: у рамках виконавчого провадження ВП № 53619460 держвиконавцем 05.04.2017 та 19.04.2017 складено акти про невиконання судового рішення, у зв'язку з чим 05.04.2017 та 19.04.2017 винесено постанови про накладення штрафу на боржника. На підставі ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» 19.04.2017р. складено акт передачі земельної ділянки, який підписано держвиконавцем, представником Запорізької міської ради за довіреністю та двома понятими, без участі боржника. У подальшому вказаний акт передачі також підписано головою міськради. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2017р. направлена відділом ДВС з дотриманням вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження». а саме на наступний робочий день -23.03.2017р. Враховуючи те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 22.03.2017, надіслана боржнику 23.03.2017 та з 24.03.2017 фактично могла бути отримана останнім у відділенні поштового зв'язку, держвиконавцем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 63, ч. 6 ст. 26 , ч. 2 ст. 11 Закону проведено перевірку виконання судового рішення на наступний день після закінчення 10-денного строку (робочих днів) з дати винесення відповідної постанови та за наявності до того підстав 05.04.2017 складено акт про невиконання судового рішення боржником. Також того ж дня винесено постанову про накладення на нього штрафу. Отже, на думку, прокуратури державний виконавець діяв на підставі, у спосіб та в порядку, визначених законом, скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Представник стягувача підтримав заперечення прокуратури, також вважає дії державного виконавця щодо своєчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та надання йому строку для добровільного виконання рішення суду вчиненими у відповідності до приписів діючого законодавства. Про факт необхідності повернення земельної ділянки позивачу боржник був обізнаний під час оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення (яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017р.) в судовому засіданні 17.11.2016р.
Представник Хортицького ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не з'явився; вимоги суду, що викладені в ухвалі від 12.04.2017р. не виконав, будь-яких письмових пояснень щодо заявлених скаржником вимог суду не надав.
Розглянувши матеріали скарги, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи із наступного:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16 позов заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради задоволено повністю, розірвано договір оренди землі від 06.07.2007 р., укладений між Запорізької міською радою та Приватним підприємством «ОСОБА_1 V», зобов'язано ПП «ОСОБА_1 V» повернути на користь Запорізької міської ради спірну земельну ділянку.
На виконання рішення суду, у відповідності до ст. 116 ГПК України, 11.01.2017р. судом видані накази на примусове його виконання.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. апеляційну скаргу ПП «ОСОБА_1 V», на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 року у справі №908/2336/16 - залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 року у справі №908/2336/16 - залишено без змін.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Основного закону до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа ОСОБА_5 проти України). Орган виконавчої служби зобов'язаний вжити усіх заходів до виконання виконавчих документів, оскільки протилежний підхід взагалі знівелював би суть виконавчих документів.
Також відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як обов'язковість виконання рішень.
Отже, виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та нормами законодавства України.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Постановою Хортицького ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 22.03.2017р. відкрито виконавче провадження № 53619460 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.01.2017р. по справі № 908/2336/16 про зобов'язання ПП «ОСОБА_1 V» повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Калнишевського у районні існуючого житлового будинку № 10-а у м. Запоріжжя площею 0,5722га за кадастровим номером 2310100000:06:001:0056. В пункті 2 вказаної постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Положеннями ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2017р. направлена відділом ДВС з дотриманням вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме на наступний робочий день - 23.03.2017р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошти».
Також про факт належного виконання державним виконавцем приписів діючого законодавства свідчить лист Запорізької дирекції публічного акціонерного товариства «Укрпошта» № 26-13-84 від 10.05.2017р., відповідно до якого зазначене наступне: «порядок надання послуг поштового зв'язку визначається «Правилами надання послуг поштового зв'язку», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270.
Згідно п. 94 вищезазначених Правил, порядок доставки пошти юридичним особам визначається на підставі договору (або листа та довіреності), що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.
Проведеною Запорізькою дирекцією ПАТ «Укрпошта» перевіркою встановлено, що ПП «ОСОБА_1 V» (бул. Будівельників. 23, м. Запоріжжя, 691230) надано до адресного відділення поштового зв'язку (ВПЗ) Запоріжжя 123 листа про порядок одержання пошти, в якому зазначено: прості та рекомендовані поштові відправлення, періодичні друковані видання, які надходять адресату доставляти на адресу: бул. Будівельників. 23, де уповноважена особа на підставі довіреності буде їх отримувати. Рекомендований лист з повідомленням про вручення №6907605243409 прийнятий 23.03.2017р. у ВПЗ Запоріжжя 76 на адресу: бул. Будівельників, 23, м. Запоріжжя, 69123. ПП «ОСОБА_1 V» надійшов до ВПЗ Запоріжжя 123 24.03.2017р. Вищезазначений рекомендований лист з рекомендованим повідомленням доставлявся на адресу одержувача 24.03.2017р., але через усну відмову від одержання уповноваженої особи на одержання пошти зазначеної установи вручити не було можливо. Рекомендований лист з рекомендованим повідомленням №6907605243409 було вручено 07.04.2017р. за довіреністю уповноваженій особі на одержання пошти зазначеної установи ОСОБА_6 безпосередньо в приміщенні ВПЗ Запоріжжя 123.»
З огляду на викладене слідує, що відповідна постанова несвоєчасно отримана боржником (після спливу 13 днів з часу надходження на адресу відділення зв'язку) не з вини державного виконавця.
Також суд наголошує, що про факт зобов'язання ПП «ОСОБА_1 V» виконати рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/2336/16 від 17.11.2016р., а саме повернути земельну ділянку на користь Запорізької міської ради, яка була предметом договору оренди, який розірвано судом, відповідач був обізнаний як під час прийняття цього рішення судом першої інстанції так і під час перегляду його в апеляційній інстанції.
Статтею 115 ГПК України встановлена обов'язковість виконання судових рішень. Норми даної статті кореспондуються з положеннями ст. 124 Конституції України.
Скаржник (відповідач у справі, боржник) доказів вжиття заходів для добровільного повернення земельної ділянки на користь Запорізької міської ради, відмови або ігнорування стягувача від прийняття об'єкта оренди (земельної ділянки) суду не надав. Пояснень щодо можливих поважних причин отримання уповноваженим представником ОСОБА_6 (бухгалтером) постанови про відкриття виконавчого провадження лише 07.04.2017р. суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як пояснили представники прокуратури, державним виконавцем у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11, ч. 6 ст. 26, ч. 1 ст. 63, ЗУ «Про виконавче провадження» проведено перевірку виконання судового рішення на наступний день після закінчення 10-денного строку (робочих днів з дати винесення постанови.
З огляду на невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку в установлений в постанові 10-денний строк, державний виконавець, керуючись положеннями ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження», прийняв постанову про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Суд вважає дії державного виконавця правомірними, постанову про накладення арешту винесеною з дотриманням норм права, що регулюють дії державного виконавця під час вчинення ним примусових дій щодо виконання рішення суду. Правові підстави для скасування постанови про накладення штрафу відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів добровільного виконання боржником рішення суду.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи досліджені матеріали та встановлені обставини, суд визнає доводи скаржника, викладені у скарзі, необґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити приватному підприємству «ОСОБА_1 V» в задоволені скарги на дії Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області у справі № 908/2336/16.
Ухвала набрала законної сили 15.05.2017 р.
Суддя О.В. Федорова