Головуючий у 1 інстанції - Ікорська Є.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
16 травня 2017 року справа №263/134/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А., Гайдара А.В.
розглянувши у порядку
письмового провадження
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Маріуполі
Департаменту патрульної поліції
на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 16 січня 2017 року
по адміністративній справі № 263/134/17 (суддя Ікорська Є.С.)
за позовом ОСОБА_2
до Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) у січні 2017 року звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26.12.2016 року АР № 840105, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. (а.с.13-16).
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №840105 від 26.12.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст.126 ч.1, ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень - скасовано, звільнивши позивача від адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1, ч.1 ст.122 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчинених правопорушень і обмежитись усним зауваженням. В задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.19).
Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову (а.с.21-26).
Заявник апеляційної скарги зазначає, по-перше, що суд першої інстанції порушив принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, оскільки рішення було винесене у попередньому судовому засіданні за відсутності відповідача, без забезпечення повідомлення відповідача про день та час розгляду справи належним чином. По-друге, позивачем не було надано жодних доказів того, що він не порушував правила дорожнього руху. По-третє, суд першої інстанції, застосовуючи до позивача ст. 22 КУпАП, чим порушив правила адміністративної юрисдикції.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами пункту 1 та 2 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Інспектором роти №2 батальйону УПП в місті Маріуполі ОСОБА_3 26 грудня 2016 року винесено постанову серії АР № 840105, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Постановою встановлено, що позивач 26.12.2016 року об 11 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом Honda Accord, державний номер НОМЕР_1, на проспекті Металургів, біля будинку №31, здійснив стоянку на тротуарі для руху пішоходів, де для руху пішоходів залишилось два метри, не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.15.10 «в», п. 2.1 ґ ПДР України (а.с.5).
Згідно з полісом №АК/1508083 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з 26.05.2016 року по 25.05.2017 року відповідальність власника транспортного засобу Honda Accord, державний номер НОМЕР_1, застрахована у передбачений законом спосіб (а.с.6).
Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів звертається до положень нижчезазначених норм.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Підпунктом п.15.10 «в» Правил дорожнього руху України встановлено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Згідно підпункту п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, зокрема, порушення правил стоянки тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами частини 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, що має місце в даному випадку.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В частині 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року, № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853 (далі - Інструкція), зазначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частинами 1,2, і 3 статті 122, статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно частини 8 Розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 та ч.5 Розділу IV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейській виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до Інструкції.
Судом апеляційної інстанцій досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, з якого вбачається, що позивач повністю визнав свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також не надав на вимогу інспектора поліції поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та пояснив, що забув його вдома, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке встановлена ч.1 ст. 126 КУпАП. Також з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що позивачу роз'яснені його права, передбачені статтею 268 КУпАП. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена та складена на підставі встановлених інспектором обставин справи та у відповідності до Інструкції, Закону № 580-VIII, ст. 252 КУпАП та іншого чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на положення статті 22 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За приписами частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції скасувавши постанову про адміністративне правопорушення та звільнивши позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, фактично перебрав на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд справи про адміністративне правопорушення та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.
Зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам «Стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень» від 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не в праві переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Отже, суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Повноваженнями щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення приписів ст. ст. 122, 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як і визначення одного з допустимих видів стягнення за таке правопорушення, наділені виключно посадові особи - працівники відповідних підрозділів Національної поліції, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання, а тому скасування судом оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановлені судового рішення.
Відповідно до частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова про адміністративне правопорушення є законною, прийнятою відповідачем на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законом.
Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нової постанови.
Керуючись ч. 1 ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 січня 2017 року по справі № 263/134/17 задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 січня 2017 року по справі № 263/134/17 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.12.2016 року АР № 840105
Постанова ухвалена та підписана 16 травня 2017 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
ОСОБА_5