Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
16 травня 2017 року справа №428/13236/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
ОСОБА_2
розглянувши у порядку
письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_3 соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області
на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області
від 16 березня 2017 року
по адміністративній справі № 428/13236/16-а
за позовом ОСОБА_4
до ОСОБА_3 соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області
про визнання протиправними дій щодо відмови у призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язання призначити щомісячну адресну допомогу з моменту звернення, -
ОСОБА_4 (далі - позивач) у грудні 2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі - відповідач, управління), в якому просила визнати протиправними дії щодо відмови у призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язати призначити зазначену щомісячну адресну допомогу з моменту звернення (а.с.2-3).
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 березня 2017 року позовні вимоги задоволені, визнані протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язано відповідача призначити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня звернення за її призначенням - з 10.10.2016 р. (а.с.24-26).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.30-31).
Головним доводом апеляційної скарги є посилання на положення пунктів 3, 7 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), та зазначено, що позивачу грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку № 505, а тому на наступний строк вона не призначається. В апеляційній скарзі відповідач зауважив про розгляд справи за відсутності представника управління, дане клопотання задоволено судом.
Від позивача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи. Позивач просила розглянути справу без її участі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 38-а, кв.83. У зв'язку з проведення антитерористичної операції позивач перемістилась до м. Сєвєродонецьк, 93425, вул. Маяковського, б. 17 кв. 96 та стала на облік, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № 919001344 від 06.11.2014 р. (а.с.4-5).
Відповідно до копії довідки № 1303 від 17.11.2016 року, виданої Сєвєродонецьким МЦЗ, позивач перебувала на обліку як безробітна в Сєвєродонецькому МЦЗ з 04.02.2015 року по 30.09.2015 року (а.с.6).
Згідно копії довідки №16.1-70/35 від 07.10.2016 року, виданої Головним управлінням статистики у Луганській області, позивач працює на посаді головного спеціаліста-економіста сектору обробки даних демографічної статистики управління обробки даних демографічної та соціальної статистики Головного управління статистики у Луганській області (м. Сєвєродонецьк) з 01.10.2015 року по теперішній час (а.с.7).
Позивач 12.02.2016 року звернулась до відповідача з заявою про надання роз'яснень щодо виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг по її заяві від 06.11.2015 року (яка змінила статус) (а.с.8). На що отримала відповідь №Р-342 від 12.02.2016 року за підписом заступника УПСЗН Сєвєродонецької міської ради про те, що згідно заяви від 03.11.2014 р. їй була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як працездатній непрацюючій особі у розмірі з 06.11.2014р. по 05.01.2015р. - 442грн. щомісячно, з 06.01.2015р. по 05.03.2015р. - 221грн. щомісячно. Враховуючи положення п.п.3 та 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №505, їй не було продовжено виплату грошової допомоги на наступний період згідно з заявою від 06.11.2015р. (а.с.9).
Позивач 10.10.2016 року вдруге звернулась до відповідача з заявою про надання їй інформації щодо виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг по її заяві від 06.11.2015 року (яка змінила статус) (а.с.10). На що отримала відповідь № 9185/03 від 26.10.2016 року за підписом заступника УПСЗН Сєвєродонецької міської ради про те, що допомогу їй було призначено та виплачено з 06.11.2014 р. по 05.03.2015 р. Протягом періоду отримання вказаної допомоги вона не була працевлаштована, тому допомога не призначається відповідно до п.3 та п.7 Порядку №505 (а.с.11).
Таким чином судом встановлено, що з 06.11.2014 р. позивачу призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, при цьому уповноваженим даної родини є позивач. До 05.03.2015 р. позивач отримувала призначену щомісячну грошову допомогу, однак надалі виплати були припинені у зв'язку з тим, що вона не змогла працевлаштуватись. Тобто, у період з 04.02.2015 р. по 30.09.2015 р. позивач набула статус безробітної та перебувала на обліку у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості до 01.10.2015 р., коли працевлаштувалась у Головному управлінні статистики у Луганській області. При цьому, припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам - позивачу відбулося 06.03.2015 р. Після свого офіційного працевлаштування позивач знов звернулась до відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області з заявою про виплату допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 01.10.2014 р. № 505.
Спірним в межах цієї справи є питання правомірності не призначення відповідачем позивачу щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок № 505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадімінстрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Абзацами 1, 5 пункту 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців. Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач має право на отримання грошової допомоги та визнає протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу сум грошової допомоги за її заявою.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись ст. 24, ст. 41, ст. 167, ч. 10 ст. 183-2, ст. 184, ч.1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 березня 2017 року по справі № 428/13236/16-а залишити без задоволення.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 березня 2017 року по справі № 428/13236/16-а залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 16 травня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
ОСОБА_2