12 травня 2017 року Р і в н е №817/354/17
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
доПриватного акціонерного товариства "Азоттон"
про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,
Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Азоттон" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-грудень 2016 року в сумі 24 433,05 грн.
Представник позивача в судові засідання, призначені на 24.04.2017 року на 11:20 год. та 12.05.2017 року на 09:00 год., не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. Отже, має місце повторне неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин.
Вирішуючи питання щодо повторного неприбуття позивача у судове засідання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Виходячи із змісту, суті та призначення цієї норми, у протилежному разі вважається, що зазначені особи не з'явилися до суду без поважних причин.
Частиною 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. В разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний припис міститься також у частини 3 статті 128 даного Кодексу.
За наведених обставин, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "ОСОБА_1 проти України" від 30.08.2013 року, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Судом було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі, шляхом забезпечення доступу до правосуддя. З огляду на систематичний характер неприбуття позивача до суду без існування для цього поважних причин, залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.
Позивачу слід роз'яснити, що в силу вимог частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Жуковська Л.А.