16 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/317/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника податків, -
01 березня 2017 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 6800,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року допущено заміну первинного позивача - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на належного - Головне управління ДФС у Полтавській області; первинного позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем зберігається податковий борг, що виник внаслідок порушення останнім вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: платником допущено продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.
Позивач у судове засідання явку уповноважено представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 березня 2009 року ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації 25880000000022565, відповідач перебував на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 26 березня 2009 року /а.с. 7-9/. 24 травня 2016 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено запис про зміну прізвища ОСОБА_2. 17 січня 2017 року підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена.
Як слідує з матеріалів справи, за відповідачем зберігається заборгованість за платежем "Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 6800,00 грн.
Вказана заборгованість виникла за наступних обставин.
20 квітня 2015 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 6/16-01-21-15 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 6800,00 грн /а.с. 12/.
Вказане рішення про застосування фінансових санкцій винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2014 року ПО № 072543 СКМСД Ленінського РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області /а.с. 17 зворот/.
Вказане рішення направлялось відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не було вручене адресату через закінчення терміну зберігання та повернулось відправнику /а.с. 13/.
Рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 20 квітня 2015 року № 6/16-01-21-15 ні в адміністративному, ні в судовому порядку платником не оскаржувалось.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до вимог статті 15 цього Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів врегульовано статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 15-3 цього Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Частинами четвертою-п'ятою статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Положеннями частини першої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - в розмірі 6800 гривень.
Частинами четвертою та п'ятою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Приписами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
18 вересня 2015 року контролюючим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" № 2242-23 на суму 6800,00 грн, яка направлялась відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не була вручена адресату через закінчення терміну зберігання та повернулась відправнику /а.с. 11/.
Із пояснень представника позивача, викладених у позовній заяві, встановлено, що податкова вимога платником не оскаржувалась. Доказів на спростування вказаного твердження суду не надано.
Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 6800,00 грн.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З аналізу вищезазначеного вбачається, що позов заявлено позивачем у порядку та з підстав передбачених законом, розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, несплачених відповідачем, відповідає розміру, визначеному Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", доказів сплати відповідачем штрафних санкцій у повному обсязі суду не надано, відповідачем штрафні санкції добровільно не сплачені і рішення, якими штрафні санкції застосовані у встановленому порядку та строк до суду не оскаржено, доказів які б спростовували вищенаведені фактичні обставини справи встановлені судом, відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що, відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 6800,00 грн, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника податків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на р/р 31415561700002, код бюджетної класифікації платежу: 21081500, одержувач ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Удовіченко