Іменем України
15 травня 2017 р. Справа № 814/2922/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
доМиколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколавївській області Миколаївської районної державної адміністрації,
проскасування арешту майна,
ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до Миколаївського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції з позовом про скасування арешту на майно ОСОБА_3, накладеного постановою державного виконавця 22.04.13 по виконавчому провадженню №35326802.
Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, свого часу стосовно її чоловіка ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження по стягненню штрафу 102 гривень на користь ДАІ. В теперішній час її чоловік помер, а наявність арешту на все майно, який був накладений державним виконавцем перешкоджає оформленню спадщини.
Відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що на час ухвалення рішення про накладення арешту на все майно ОСОБА_3 державний виконавець діяв правомірно, оскільки боржника були непогашені зобов'язання, які він добровільно не виконав.
Також, під час розгляду справи залучено другого відповідача - Миколаївську районну державну адміністрацію, на якій відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» покладено функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Представник позивача просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Тому, враховуючи неприбуття у судове засідання представників відповідач, та керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
14.11.12 державним виконавцем відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №35326802 по стягненню з ОСОБА_3 на користь держави в особі ДАІ у Миколаївській області штрафу в сумі 102 гривні.
22.04.12 виконавче провадження №35326802 було об'єднано з виконавчим провадженням №35326455, які також відкриті на підставі постанови ДАІ у Миколаївській області про стягнення штрафу в сумі 850 гривень, у зведене виконавче провадження.
22.04.13 державним виконавцем по виконавчому провадженню №35326802 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (арк.спр.51).
11.06.13 інформації про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3 була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1251424 (спеціальний розділ). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3033071 від 11.06.13 (арк.спр.8).
25.04.13 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника.
При цьому, арешт всього майна, накладений 22.04.13 державним виконавцем, знято не було.
21.02.16 ОСОБА_3 помер (арк.спр.9).
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області з приводу оформлення спадщини на земельну ділянку, цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3
При перевірці наявності/відсутності обтяжень за суб'єктом права було виявлено наявність арешту на нерухоме майно (все майно, належне боржнику), що стало перешкодою для видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
Обов'язку державного виконавця знімати накладені арешти в межах виконавчого провадження, у разі повернення виконавчого документу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними, з підстав, визначених п.5 ч.1 ст.47 Закону, не передбачено.
Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача, у разі повторного пред'явлення виконавчого документу протягом строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України «Про виконавче провадження».
За інформацією наданою Миколаївським відділом ДВС інших виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_3 не зареєстровано.
Таким чином, в теперішній час склалася ситуація, що на майно ОСОБА_3 накладений арешт державним виконавцем по виконавчому провадженню, яке в теперішній час вже не перебуває в провадженні державної виконавчої служби.
При цьому, враховуючи, що у цьому випадку була держава на підставі постанови про адміністративне правопорушення, строки звернення до примусового виконання у такому випадку дорівнюють 3 місяця, як за ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII в редакції від 02.06.2016, так і за ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV в редакції від 21.04.99.
За відсутності в теперішній час будь-яких виконавчих проваджень, спливу строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», арешт на все майно ОСОБА_3 порушує права його спадкоємців.
Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, якій має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Щодо заперечень відповідачів про правомірність реєстрації обтяжень, то суд виходить з того, що у цьому випадку, позов належить задовольнити не з підстав протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, а з підстав поновлення порушених прав позивачки, навіть з урахуванням правомірності вчинених суб'єктом владних повноважень рішень, оскільки в іншій спосіб їх поновлення неможливо.
Разом з тим, позов не може бути задоволений у тій формі, в якій просить позивачка, оскільки неможливо зобов'язати державного реєстратора зняти обтяження (арешт) на нерухоме майно, який накладався іншим органом. Також, неможливо в теперішній час зобов'язати це зробити державного виконавця, оскільки завершені виконавчі провадження, в межах яких накладались ці обтяження (арешти), а поза межами конкретного виконавчого провадження державний виконавець не має право вчиняти будь-які дії.
Тобто належним способом захисту у цьому випадку, буде скасування записів про обтяження майна ОСОБА_3 саме судовим рішенням.
Використовуючи повноваження, передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивача, про захист яких він просить, суд вважає необхідним визнати нечинним арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків України НОМЕР_1, на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області від 22.04.13 ВП №35326802, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3033071 від 11.06.13, номер запису про обтяження: 1251424 (спеціальний розділ) та скасувати зазначений запис про наявність заборон у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків України НОМЕР_1, на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області від 22.04.13 ВП №35326802, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3033071 від 11.06.13, номер запису про обтяження: 1251424 (спеціальний розділ) та скасувати зазначений запис про наявність заборон у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко