Справа № 347/476/17
15 травня 2017 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого -судді: Гордія В.І.
ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позивачка, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила, що 08.10.2005 року вона одружилася із ОСОБА_3 відповідачем по справі, зареєструвавши шлюб у виконкомі Старокутської сільської ради, Косівського району, Івано-Франківської області актовий запис № 21. Від даного шлюбу у них є неповнолітня дитина - син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі тривалого часу вони з відповідачем не проживають однією сім'єю. Причиною розпаду сім'ї стало те, що спочатку вони проживали у відповідача, його родичі завжди умішувались у їхнє життя, вона, там була, як рабиня. Чоловік здійснював на неї психологічний тиск. Коли вони захворіли, то переїхали в с. Старі Кути, Косівського району, де її батьки купили їм будинок і вони проживали окремо. Відповідач все рівно чинив на неї тиск, казав, що вони будуть жити місяць в Старих Кутах, а місяць у його батьків. Гроші ніякі не дає, на утримання дитини, лише раз у рік, коли, щось потрібно здати в школі. Комунальні платежі також не платить. Також вона пояснила, що він до неї погано відноситься і після того, як вона лікувалась, він ще підняв на неї руку і це стало останньою краплею у їхніх відносинах. Все це привело до того, що вони втратили почуття поваги і любові, тому вона переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе, шлюб між ними носить формальний характер. Просить позов задовольнити, розірвати шлюб зареєстрований 08.10.2005 року між нею та відповідачем у виконкомі Старокутської сільської ради, Косівського району, Івано-Франківської області актовий запис № 21, а дитину залишити проживати з нею.
Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що дійсно спочатку вони проживали у його батьків, коли переїхали після хвороби, він був змушений повернутись, оскільки його бабуся зламала ногу і він допомагав їй. Коли повернувся, то позивачка сказала йому, щоб він забирався, але втрутився її батько і вони помирились. Почали разом жити, працювати. Гроші, які заробляла позивачка забирала собі, і заставляла його ще окремо приносити зароблені ним гроші. Останній час він намагається помиритися, але це результатів не дає. Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки він її любить і хоче зберегти см'ю.
Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення із наступних підстав:
Як встановлено в судовому засіданні сторони тривалий час спільно не проживають, подружніх відносин не підтримують та не ведуть спільного господарства, позивачка наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Разом з цим, згідно ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року № 11, охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
На підставі наведеного, ст.ст.109-112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити. Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 08.10.2005 року у виконкомі Старокутської сільської ради, Косівського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 21 - розірвати.
Залишити ОСОБА_2 прізвище "Фединчук".
Неповнолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні з матір'ю, ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.І. Гордій