Справа № 348/859/17
Провадження № 1-кп/348/186/17
17 травня 2017 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
представника Надвірнянського міськрайонного відділу з питань пробації- ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Надвірна кримінальне провадження № 12017090200000204 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, працює по тимчасових заробітках, одруженого, з повною загальною середньою освітою, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, громадянина України, згідно ст. 89 КК України несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження.
Злочин вчинено за наступних обставин.
01.04.2017 року приблизно о 18 год.30 хв. ОСОБА_5 прийшов до свого сусіда ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_1 щоб поспілкуватись.
У ході розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла словесна суперечка під час якої на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар долонею руки в ділянку обличчя потерпілого.
Внаслідок отриманого удару потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, а саме забій м'яких тканин обличчя зліва у вигляді синця та набряку, що згідно висновку судово-медичної експертизи №66 від 12.04.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав повністю та пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 . Потерпілий ОСОБА_5 , є його сусідом та хресним батьком.
01.04.2017 року близько 18 год. 30 хв. він побачив в основі свого паркану пробиту дірку з боку подвір'я ОСОБА_5 через яку затікала вода, яка підтопила його подвір'я та підвал будинку.
Він вирішив поговорити з ОСОБА_5 , щоб той припинив затоплювати територію його господарства.
Однак у відповідь потерпілий почав ображати його та висловлюватися в його адресу нецензурними словами.
Зазначає, що він не стримався і вдарив ОСОБА_5 долонею руки в ліву частину обличчя.
Усвідомлює що вчинив злочин.
Просить його суворо не карати, у вчиненому щиро розкаюється та обіцяє стати на шлях виправлення.
Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та зважаючи на те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового процесу, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, вірно кваліфіковано за ст.125 ч.1 КК України.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого: має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та наркологічному кабінеті не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також думку потерпілого, який просить карати ОСОБА_4 несуворо.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є вчинення злочину відносно особи похилого віку.
Враховуючи вищенаведені обставини, та оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням особи винного, суд прийшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України - у вигляді штрафу.
На думку суду, таке призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та призначити йому покарання - 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (вісімсот п'ятдесят гривень) штрафу .
Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - з часу отримання копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1