Справа № 342/332/17
Провадження № 2/342/329/2017
15 травня 2017 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Даниша Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться по вул. Галицька, 39 в с. Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області, після смерті бабусі ОСОБА_3, яка померла 30.08.2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 2016 року в с.Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області померла бабуся позивача - ОСОБА_3, що стверджується її свідоцтвом про смерть серії 1-НМ № 232354, виданого виконавчим комітетом Луківської сільської Ради Городенківського району від 01.09.2016 року. ОСОБА_3 проживала в господарстві по вул.Галицька (раніше Леніна), 39 в с.Монастирок Городенківського району станом на 15.04.1991 року спільно із дочкою (матір'ю позивача) ОСОБА_2, так як дідусь позивача - ОСОБА_4 помер 28.07.1986 року. За час свого життя бабуся позивача не виготовила технічної документації на житловий будинок, а також не оформила право власності на дане будинковолодіння, поскільки на даний час відсутнє свідоцтво про право власності на житловий будинок по вул. Галицька,39 в с.Монастирок. 25.03.2009 року у виконкомі Луківської сільської Ради Городенківського району, ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, згідно якого, все належне їй майно, в тому числі житловий будинок, земельний пай, земельну ділянку, заповіла позивачу - ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Луківської сільської Ради Городенківського району і зареєстрований в книзі реєстрів за № 8. Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів та технічного паспорта, виданих Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації № 7936 від 26.01.2017 року станом на 31.12.2012 року житловий будинок та господарські будівлі по вул.Галицька, 39 в с.Монастирок Городенківського району не зареєстровані. Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 686/02-31 від 31 березня 2017 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок № 39 по вул.Галицькій в с.Монастирок Городенківського району, по тій причині, що ОСОБА_1 не надано документ, який би посвідчував право власності спадкодавця на вищезгаданий житловий будинок. У зв'язку із тим, що відсутнє свідоцтво про право власності на дане будинковолодіння, позивач не може оформити спадщини, а тому вимушений звернутися з позовною заявою до суду про визнання за ним права власності на спадковий житловий будинок. Відповідач ОСОБА_2, яка являється матір'ю позивача та дочкою померлої ОСОБА_3 не заперечує в тому, щоб визнати за ОСОБА_1 право власності на вищезгаданий житловий будинок та господарські будівлі.
В судове засідання сторони не з'явилися. Подали до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить задовільнити. Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.
За таких обставин судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно з технічною документацією житлове господарство по вул. Галицька, 39 в с.Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області складається з житлового будинку, позначеного на схемі в технічному паспорті літерою «А», побудованого 1953 р., загальною площею 14,0 кв.м., житловою площею 12,0 кв.м., літньої кухні, комори, стайні, стодоли, вбиральні, огорожі; інвентаризаційна вартість 64524 грн.
Випискою з інвентаризаційних матеріалів вих № 7936 від 26.01.2017 р., виданою ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», стверджено, що згідно архівних даних право власності на житловий будинок та господарські будівлі по вул. Галицька, 39 в с.Монастирок Городенківського р-ну станом на 31.12.2012 р. не зареєстровано.
В силу вимог абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Згідно технічної документації на житловий будинок, будинок збудовано у 1953 році.
Отже, документом, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом на той час був технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
З довідки Вих. № 149 від 30.03.2017 р., виданої виконкомом Луківської сільської ради слідує, що за господарством за адресою с. Монастирок, вул. Леніна (теперішня Галицька, 39) рахується земельна ділянка площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та площею 0,3400 га - для ведення особистого селянського господарства.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2004 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами УРСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради, які видавались на підставі записів у по господарських книгах. Тобто записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.
Згідно довідок Вих. № 183 від 03.05.2017 року, Вих.№ 202 від 11.05.2017 року, виданих виконкомом Луківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, житловий будинок, який знаходиться за адресою с. Монастирок вул. Галицька, 39 (бувша Леніна) належав ОСОБА_3.
Виписками з погосподарської книги за 1990-2005 р.р., виданими Луківською сільською радою стверджено, що головою господарства за адресою вул. Галицька, 39 (колишня Леніна, 47) с.Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області була ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Судом встановлено, що власником житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться по вул. Галицька, 39 в с. Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області є ОСОБА_3.
За заповітом від 25.03.2009 року, посвідченим секретарем виконкому Луківської сільської ради, зареєстрованим за № 8, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 заповіла на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, житловий будинок і взагалі все те, що на час смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право в т. ч. земельна ділянка, земельний пай - своєму внукові ОСОБА_1.
ОСОБА_3 померла 30.08.2016 року, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії І-НМ № 232354, виданого виконкомом Луківської сільської ради.
Внаслідок її смерті відкрилась спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України.
Свідоцтвом про народження позивача серії ІІІ-НМ № 418234 від 13.06.1992 р., повторним свідоцтвом про народження матері позивача - ОСОБА_5, серії І-НМ № 334672 від 05.04.2017 р. стверджено, що позивач являється внуком ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
З копії рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2012 року по справі № 905/1566/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу встановлено, що шлюб між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстрований 14 грудня 1991 року в Перегінській сільській раді Тлумацького району Івано-Франківської області, актовий запис № 33 розірвано; після розірвання шлюбу позивачці залишено прізвище "Готюр".
Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (позивач).
Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Чоловік спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, актовий запис № 11 від 28.07.1986 р., що стверджено довідкою Вих. № 148 від 30.03.2017 року, виданою виконкомом Луківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Довідкою Вих. № 201 від 11.05.2017 року, виданою виконавчим комітетом Луківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, підтверджено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки на час її смерті був зареєстрований та проживав разом з нею в житловому будинку за адресою с. Монастирок вул. Галицька, 39.
Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого кодексу - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З постанови в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 686/02-31 від 31.03.2017 р., слідує, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_3, померлої 30.08.2016 року, на житловий будинок, що знаходиться за адресою с.Монастирок вул. Галицька, 39 Городенківського району, оскільки спадкоємець не надав документ, який посвідчував би право власності спадкодавця на вищезгаданий житловий будинок.
Позивач фактично успадкував житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться по вул. Галицька, 39 в с. Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області, однак оформити документи не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог є достовірними, і сумніву не викликають, також не встановлено неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться по вул. Галицька, 39 в с. Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають повному задоволенню при визнанні їх відповідачем.
На підставі ст.ст. 317, 328, 392, 1216 ЦК, керуючись ст. ст. 11, 60, 209, 214-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться по вул. Галицька, 39 в с. Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Федів Л.М.