Справа № 192/596/17
Провадження № 3/192/167/17
Іменем України
"17" травня 2017 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О.О., розглянувши в смт Солоне матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, який народився 1960 року лютого місяця 12 числа, в м. Дніпропетровськ, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого начальником дільниці ДП «ДРП-2», середньомісячний дохід 4500 грн., протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії БР №181021 від 10 квітня 2017 року, складений старшим сержантом поліції Солонянського ВП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10 квітня 2017 року, ОСОБА_1, будучі відповідальною особою за утримання дорожнього покриття, не вжив своєчасних заходів для усунення ямковості на 431км + 800 м автодороги Н-08, не позначивши ділянку дороги дорожними знаками, внаслідок чого автомобіль «Ніссан», номерний знак НОМЕР_1 отримав ушкодження (а.с. 1).
У зв'язку з чим відносно ОСОБА_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винну у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши, що він неповинен усувати ямковість на зазначеній автодорозі, оскільки згідно його посадових обов'язків він вчиняє дії щодо ремонту автодороги лише за завданням ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», такого завдання не було і тому вчинення дій щодо ремонту зазначеної ділянки дороги було перевищенням його службових повноважень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з наступним.
Згідно диспозиції ч. 4 ст. 140 КУпАП, адміністративним правопорушенням, є - порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, порушення визначеного законодавством порядку погодження з Міністерством внутрішніх справ України: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, а також Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, якщо вони спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, суб'єктом даного правопорушення, є посадова особа, яка є відповідальною за утримання автомобільних доріг і вулиць.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З доданих до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою, яка відповідальна за утримання автомобільної дороги Н-08 «Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя», а саме на 431км + 800 м.
Вказуючи, що правопорушник не вжив заходів для усунення «ямковості», особа, яка склала протокол не зазначила, яким чином дані дії підпадають під визначення правопорушення передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП, враховуючи що ні диспозиція ст. 140 КУпАП, ні ДСТУ 3587-97 не передбачає такого терміну як «ямковість» і обов'язок її усунення.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, оскільки з наданого протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього доказів не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 140, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративної правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О.Стрельников