Справа № 186/1677/16-к
Провадження № 1-кп/0186/25/17
16 травня 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040530000710 від 29 жовтня 2016 року та №12016040380000558 від 22 листопада 2016 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ташкент, Республіки Узбекистан, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в лікарів нарколога та психіатра неперебуваючого, раніше судимого:
- 14 листопада 1995 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.229-6 КК України (1960 року) до виправних робіт на строк 2 роки з утриманням 20% у прибуток держави. 04 березня 1997 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області на підставі ст. 30 КК України (1960 року) виправні роботи замінено на 1 рік 9 місяців 23 днів позбавлення волі.
- 19 березня 1998 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України поглинути невідбутий строк по вироку від 14 листопада 1995 року та до відбуття визначити 2 роки позбавлення волі.
- 24 березня 2000 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 196-1, 42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі суворого режиму, додаткові міри: конфіскація майна.
- 21 березня 2003 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.357, ч.3 ст. 185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України частково приєднати невідбутий строк по вироку від 24 березня 2000 року та до відбуття визначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
- 02 червня 2008 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки.
- 25 грудня 2009 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 71 ч.1 КК України частково приєднати невідбутий строк 1 місяць по вироку суду від 02 червня 2008 року та до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Звільнився 27 січня 2012 року з Дніпропетровської ВК № 89 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяця 14 днів.
- 15 серпня 2013 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ст.395 КК України до арешту на строк 3 місяці, звільнився по відбуттю строку покарання 22 січня 2014 року з Жовтоводської ВК №26,
в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 ст.309 КК України,
ОСОБА_5 , маючи не погашену і не зняту в установленому порядку судимість за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, в липні-серпні 2013 року (точна дата не встановлена), знаходячись на околиці с.Мар'їна Роща, Петропавлівського району Дніпропетровської області, в траві побачив кущ рослини коноплі, після чого у нього виник злочинний умисел спрямований на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Після чого, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, для власного користування, без мети збуту, в липні - серпні 2013 року (точна дата не встановлена) приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись на околиці с. Мар'їна Роща, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, зірвав руками гілки з зеленим листям рослин коноплі, незаконно придбавши таким чином наркотичний засіб без передбаченого на те законом дозволу, для використання у медичних цілях, без мети збуту. Потім ОСОБА_5 придбаний ним наркотичний засіб приніс до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає, де для подальшого особистого користування у вигляді лікарських компресів поклав сушитись на горище приміщення літньої кухні, яке розміщене на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно зберігаючи таким чином наркотичні засоби для власного вживання без мети збуту.
14 листопада 2016 року на підставі ухвали Петропавлівського районного суду від 11 листопада 2016 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_5 працівниками поліції був проведений обшук, в ході якого на горищі приміщення літньої кухні було виявлено, оглянуто та вилучено речовину рослинного походження із характерним запахом коноплі. Згідно висновку експерта №1/8.6/3001 від 23 листопада 2016 року надана на експертизу 17 листопада 2016 року речовина масою 122,71 г. вилучена 14 листопада 2016 року під час проведення обшуку домоволодіння, де мешкає ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 113,42 г. які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав для власного користування без мети збуту.
Також ОСОБА_5 , маючи не погашену і не зняту в установленому порядку судимість за злочини проти власності, 22 листопада 2016 року близько 12 години 10 хвилин, маючи умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, зайшов до другого під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де піднявся на другий поверх та постукав до квартири АДРЕСА_4 . Вхідні двері до квартири відчинив ОСОБА_6 , 1932 року народження, який мешкає за даною адресою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи та передбачаючи суспільно небезпечний характер свого діяння, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету наживи, о 12 годині 15 хвилин 22 листопада 2016 року, скориставшись тим, що ОСОБА_6 відчинив йому вхідні двері, проник в приміщення квартири АДРЕСА_4 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, розпилив газовий балончик в очі ОСОБА_6 та штовхнув ОСОБА_6 до коридору квартири, зачинив двері, після чого утримуючи руками ОСОБА_6 , змусив останнього віддати йому грошові кошти у сумі 12000,00 гривень, таким чином повторно відкрито викрав чуже майно. Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 повторно відкрито викрав зі столу, який знаходився в кімнаті зали, належний потерпілому мобільний телефон марки Samsung GT-E1182 вартістю 311 гривень 43 копійки, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-карткою в ньому оператора МТС № НОМЕР_3 та зарядний пристрій до нього, після чого вийшов з квартири, покинувши місце вчинення злочину.
Викрадене майно ОСОБА_5 обернув на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 12 311 гривень 43 копійки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину в пред'явленому йому обвинувачені не визнав та надав суду покази.
За епізодом по обвинуваченню за ч.2 ст. 309 КК України він суду пояснив, що це тягнулось з минулого року, коли його дружина потрапила у лікарню, поверталась вона з лікарні на таксі в якому знайшла на задньому сидінні мобільний телефон, який він заклав в ломбард. Через деякий час приїхали двоє працівників Петропавлівської поліції, один з яких ОСОБА_7 , другий начальник оперативного відділу, вони запропонували видати цей телефон, щоб не заводити кримінальну справу. На що він відповів, що в нього є лише 700 гривень, а телефон він заклав за 1600,00 гривень, а щоб його викупити необхідно 1700,00 гривень. Вони в трьох поїхали викупати телефон, по дорозі начальник оперативного відділу зупинився біля банкомату, та знявши 1000,00 гривень передав їх йому. Вони приїхали до ломбарду, викупили цей телефон, забравши телефон з ломбарду вони розійшлись. В квітні місяці ОСОБА_7 , сказав що необхідно повернути 1000,00 гривень. Коли дружина отримала дитячі гроші, він з дружиною приїхав до цього працівника поліції на роботу, але останній був у відпустці, тому гроші вони не віддали. Пізніше у них грошей не було і вони не мали можливості їх повернути. Трохи з часом поліція приїхала до них додому, серед них був ОСОБА_7 , який лазив на горищі, і після того вони всі роз'їхались. Що поліцейський робив на горищі, вони з дружиною не знають, з якою метою поліція приїжджала вони не питали. Після того як вони поїхали, вони з дружиною на горище не лазили так як там немає світла та було вже холодно. Трохи з часом йому ОСОБА_7 , запропонував приїхати до райвідділу, де його протримали цілий день, а ввечері його доставили додому та запропонували взяти на себе коноплю, яка знаходиться на горищі. На що йому нічого не залишалось, як все на себе взяти, оскільки переживав за дружину та дітей, бо вони погрожували що оформлять цю коноплю на його дружину, а дітей направлять в дитячий будинок. Але якщо він визнає вину то вони простять йому його борг в розмірі 1000 гривень. Він не виключає, що ця конопля, яка була вилучена на горищі літньої кухні належала минулим господарям будинку в якому він мешкає. Він дійсно під час досудового слідства визнавав вину за цим епізодом та давав відповідні покази, але виключно тому, що йому погрожували та тому, що у нього з поліцією була домовленість, що його дії кваліфікують по ч.1 ст. 309 КК України, а його обманули та згодом кваліфікували по ч.2 ст. 309 КК України. З приводу погроз зі скаргами він нікуди не зверталися, бо не довіряє правоохоронним органам. Під час останнього слова пояснив суду, що в нього дійсно на горищі літньої кухні була конопля, але була вона там вже давно і йому вона не належала.
За епізодом по обвинуваченню за ч.3 ст. 186 КК України обвинувачений пояснив суду, що 22 листопада 2016 року він їздив разом з дружиною до міста Першотравенська, вони були на ринку «Южний» та інших магазинах купляли якісь продукти харчування, дитячий конструктор. В м. Першотравенську його дружина зайшла до магазину «Кавказ» в цей час приблизно о 15.30 годин, він побачив раніше не знайомого йому хлопця трохи вищого за нього зростом, темне волосся, такої ж статури як і він, біля магазину «Кавказ» цей хлопець запропонував йому купити мобільний телефон Samsung чорно-сірого кольору, який він купив за 250,00 гривень в телефоні сім-карти не було, але був зарядний пристрій до нього. Як звали того хлопця, що продав йому телефон він у нього не питав. Лише коли поліція його затримала з цим телефоном він зрозумів, що телефон викрадений. В той день в м. Першотравенську вони платіжною карткою в жодному магазині не розраховувалися, сплачували виключно готівкою. Також 24 листопада 2016 року вони придбали новий мобільний телефон дружині. Згодом до домоволодіння де він мешкає приїхали поліцейські з міста Першотравенська та забрали його та його дружину для допиту, також вилучили куплений ним раніше мобільний телефон.
Під час допиту в поліції він визнавав свою, вину та давав відповідні покази в тому числі проте, що на потерпілого ОСОБА_6 його начебто навів його знайомий ОСОБА_8 з яким він за це начебто потім поділився грошима. Він дійсно в листопаді 2016 року розмовляв з цим ОСОБА_9 та питав де можна викрасти мільйон, але питав це жартома. На відеозаписі його допиту під час слідчого експерименту можна побачити в якому пригніченому стані він був, він вимушений був себе оговорити, тому що його били та погрожували, що його дружина також буде притягнута до відповідальності, він переживав з ким залишаться діти. Перед його направленням до ІВС він був оглянутий в Першотравенській центральній міській лікарні, але з жодними скаргами з приводу його побиття він до лікаря не звертався. Коли його привезли до ІВС 28 листопада 2016 року він звертався до лікаря з приводу тілесних ушкоджень, але лікар йому повідомим, що вже запізно їх фіксувати, саме тому він написав власноручно в якомусь журналі, що скарг на стан здоров'я він не має, слідчому судді під час обрання йому міри запобіжного заходу він також не скаржився тому, що не звик скаржитися, зараз вважає що немає смислу звертатися з відповідною скаргою, оскільки гематом вже немає, тому він нічого не доведе.
Просив суд його виправдати у зв'язку з тим, що він цих злочинів не вчиняв, та відмовити в задоволені цивільного позову ОСОБА_6 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , підтвердив суду, що 22 листопада 2016 року приблизно о першій годині дня, він був сам вдома в своїй квартирі АДРЕСА_5 , в цей час у вхідні двері його квартири хтось постукав, він відчинив вхідні двері та побачив раніше невідомого йому чоловіка, який пирснув йому чимось в очі, заштовхнув його в коридор, повалив на підлогу та почав його душити мотузкою зі скотчу, почав вимагати гроші, потім поміг йому піднятися з підлоги та почав шукати в квартирі гроші «таскаючи» його за собою, періодично прискаючи йому чимось в очі, погрожуючи що заріже, вб'є. ОСОБА_6 , хотів вдарити цього чоловіка молотком, але він відібрав молоток та вдарив ОСОБА_6 , по коліну і обіцяв вбити, якщо йому не дадуть грошей. Цей чоловік в квартирі знайшов медичний бинт, яким «замотав» голову та обличчя. В зальній кімнаті в серванті, цей чоловік знайшов та забрав гроші там було приблизно 12 000,00 гривень, також забрав складний ніж з зеленою ручкою, флакон духів жіночих, ще забрав його мобільний телефон чорно-срібного кольору та зарядний пристрій до нього. Цей чоловік знаходився в квартирі ОСОБА_6 , приблизно годину, після чого він покинув його помешкання разом з ключами від квартири та його гаражу, зачинивши вхідні двері від квартири. І на останок додав: «Вбивати не буду, живи поки!». Він був вдягнутий в чорну куртку, чорні штани, темний кашкет або шапка. Завдяки додатковому ключу він вийшов з квартири, та сусідка ОСОБА_10 з 29 квартири з 3 поверху подзвонила до поліції. Під час досудового слідства він приймав участь в пізнанні особи яка вчинила відносно нього злочин і тоді він впізнав обвинуваченого як ту особу яка вчинила цей злочин, але тоді він впізнав обвинуваченого, оскільки він був схожий на ту особу, яка ввірвалась до його квартири, але зараз він не впевнений тому що йому прискали в очі. В той день вхідні двері до під'їзду в якому знаходиться його квартира були відчинені тому, що там проводились якісь ремонтні роботи. Наполягає на суворому покаранні, телефон йому повернули працівники поліції в справному стані, просить суд задовольнити його цивільний позов та стягнути з обвинуваченого на його користь 12000,00 гривень заподіяної шкоди.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , підтвердила суду, що вона є рідною онукою потерпілого, 22 листопада 2016 року до неї на роботу прийшла її донька, та розповіла, що біля під'їзду де мешкає дідусь знаходилась поліція, і одразу після роботи приблизно в 16 годин 30 хвилин вона побігла до нього, поліції вже не було, вона побачила що з носу дідуся бігла кров, потерпілий їй розповів що на нього напали, хтось постукав у двері, дідусь відкрив, який то чоловік його штовхну в коридор, почав душити, затягнув до зали, щось шукав, прискав в очі чимось, оскільки при ній він витирав очі. З квартири пропали гроші, старенький телефон, зарядний пристрій та ніж, в квартирі був безлад шафки відкриті. Дідусь їй казав, що йому поліцейські приводили на впізнання підозрюваних під час якого він впізнав злочинця.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , пояснила суду, що вона є цивільною дружиною обвинуваченого, має з ним спільних дітей, але діти на нього не зареєстровані. Вона разом з обвинуваченим, чотирма дітьми, двоє яких від обвинуваченого та її мачухою ОСОБА_13 , мешкають в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 . Це домоволодіння зареєстроване на ім'я її покійного вітчима ОСОБА_14 , який придбав його приблизно три роки тому. Її цивільний чоловік ОСОБА_15 спиртними напоями не зловживає, не палить, та коноплю не вживає. Звідки взялася та конопля, що в них вилучила поліція вона не знає, але припускає, що залишилась від минулих господарів домоволодіння.
Також вона думає, що ці наркотики їм підкинули поліцейські, які потім її самі й вилучили. Вони з ОСОБА_15 мали борг перед оперуповноваженим Петропавлівського відділу поліції, якого звали ОСОБА_16 в розмірі 1000,00 гривень. Ці гроші вони заборгували, тому що одного разу коли її побив ОСОБА_15 , її забрала швидка, їдучи в таксі до дому вона знайшла мобільний телефон, який потім здала в ломбард. Цей оперуповноважений ОСОБА_16 потім дав їм 1000,00 гривень задля того, щоб викупити цей мобільний телефон з ломбарду, оскільки в неї було лише 700,00 гривень. Після чого цей ОСОБА_16 приїжджав до них та вимагав дані їм раніше 1000,00 гривень.
До них восени 2016 року приблизно за два місяці до нового року, пізно ввечері приїжджали працівники поліції шукали щось в гаражі та лазили на горищі літньої кухні, але там немає світла. Вони з ОСОБА_15 не перевіряли та не питали в працівників поліції, що вони робили на горищі літньої кухні. де пізніше знайшли коноплю, вона туди не «лазила», оскільки там миші.
Через декілька днів до них приїхали працівники поліції, які одразу полізли на горище літньої кухні, більше ніде вони не шукали, полізли вони туди самі без понятих та дістали звідти одну гілку коноплі, яку поламали та запакували у пакет, потім привезли понятих, які підписали цей пакет, коли поняті підписували пакет він вже був запакований, поняті нічого не бачили, один з цих понятих вже помер.
Також пояснила суду, що 22 листопада 2016 року /в день скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_6 / вона разом з ОСОБА_15 весь день з ранку і до ночі була разом, вони в той день з ранку їздили до смт. Петропавлівка сплачувати борг за електроенергію, потім поїхали до м.Першотравенська на ринок «Южний» де вона хотіла повернути борг за раніше придбаний одяг, купляли продукти харчування, дитячий конструктор. В м. Першотравенську вона заходила до магазину «Кавказ», ОСОБА_15 залишився на вулиці, після чого в ОСОБА_15 з'явився мобільний телефон Samsung чорно-сірого кольору, який він купив за 250,00 гривень, в кого він його придбав вона не бачила, була в магазині. Потім вони повернулися додому.
Вона дійсно підчас досудового слідства надала слідчому покази проте, що 22 листопада 2016 року ОСОБА_15 сказав їй, що поїхав до м. Першотравенська по своїх справах, близько 17-00 годин в той же день він повернувся додому та сказав їй, що завтра вони поїдуть до смт. Петропавлівка для того, щоб сплатити заборгованість за електроенергію. На її запитання де він взяв гроші ОСОБА_15 відповів, що це не її діло. 23 листопада 2016 року вони вдвох поїхали до смт. Петропавлівка де сплатили борг за електроенергію, потім поїхали до м. Першотравенська та пішли на ринок «Южний» де хотіли віддати борг за придбаний одяг, але продавця не було. Після чого поїхали додому. Дома ОСОБА_15 дав їй гроші в сумі близько 3700,00 гривень, для того щоб вона на наступний день поїхала сама до м. Першотравенська, розплатитися за придбаний раніше у борг одяг та купила собі мобільний телефон, що вона й зробила. Гроші що залишилися вона витратила на продукти харчування.
Зазначені покази вона підтверджує частково, дійсно було таке, що 22 листопада 2016 року ОСОБА_15 сказав їй, що поїхав до м. Першотравенська по своїх справах, близько 17-00 годин в той же день він повернувся додому, але вона зараз заперечує ці покази в частині, що він давав їй кошти, бо гроші для погашення боргів, придбання нових речей, продуктів харчування та нового телефону в них з'явилися тому, що вона напередодні отримала «дитячі» гроші.
Вона надала такі покази на досудовому слідстві тому що, працівник поліції їй погрожував, прохав підписати саме такі свідчення, казав що в неї відберуть її дітей. Хто саме їй погрожував вона не знає, з приводу погроз зі скаргами нікуди не зверталися, не бачить в цьому сенсу бо не вірить в об'єктивне розслідування.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , підтвердила суду, що вона є мачухою ОСОБА_12 та постійно проживає з нею приблизно 4-5 років в АДРЕСА_1 . До них періодично приїжджали працівники поліції, оскільки ОСОБА_15 бив та ганяв свою жінку ОСОБА_12 . До нового року до них приїжджали працівники поліції та знайшли коноплю на горищі літньої кухні. До того, як знайшли коноплю, за місяць також приїжджали поліцейські. Під час коли знайшли коноплю вона була понятим та бачила, як її знайшли. Коноплю вони зібрали в пакет, який підписали, поставили дату та забрали. Також в якості понятого залучали ОСОБА_17 , але на даний час останній помер. Вона підписувала протокол обшуку який складався під час обшуку, в день обшуку ОСОБА_15 сам підтвердив що в нього є конопля та показав працівникам поліції де вона знаходиться.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , пояснив суду, що він був понятим, під час коли якийсь то дід у якого викрали гроші та телефон впізнавав чоловіка який це зробив, його привезли до квартири до цього діда, там був обвинувачений та інші особи серед яких в його присутності цей дід показав на ОСОБА_15 як на чоловіка який вчинив відносно нього злочин та зауважив, що підчас вчинення злочину він був в іншому одязі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , пояснив суду, що вони знайомі з обвинуваченим приблизно років 9, звільнившись в квітні місяці, побачився з ОСОБА_15 на зупинці в селі Мар'їна Роща, коли він повертався з дачі, в липні місяці 2016 року. Пізніше в листопаді 2016 року приблизно 18-19 числа, коли він виходив від бабусі і зустрів ОСОБА_15 , між ними відбулась розмова під час якої ОСОБА_15 питав його де можна викрасти гроші, на що він йому відповів що не знає, так як нещодавно звільнився та зав'язав, дійшовши до міської площі вони розійшлись. Потерпілий ОСОБА_6 , йому знайомий як сусід його бабусі від якої він в той день виходив, ОСОБА_6 , мешкає в сусідньому з бабусею будинку. Йому нічого невідомо чому ОСОБА_15 під час досудового розслідування давав покази, що начебто він дав ОСОБА_15 «наводку» на потерпілого ОСОБА_6 , як на особу похилого віку яка мешкає одна та має грошові заощадження, а начебто після вчинення злочину віддав йому половину викрадених грошей. Такого не було.
Під час досудового розслідування він дійсно давав покази, що приблизно 17-18 листопада 2016 року, близько 18-00 годин між ним та ОСОБА_15 відбулася розмова під час якої ОСОБА_15 жалівся, що не може влаштуватися на роботу і у нього відсутні гроші. Також ОСОБА_15 сказав йому, що знає де можна взяти 100000,00 гривень, начебто вони лежать в квартирі у самотнього старого чоловіка. На що він йому відповів що не знає, так як нещодавно звільнився та зав'язав. Вони розійшлися з ОСОБА_15 та більше не бачились. Він надав такі свідчення тому, що про це його попросив слідчий, на що він погодився. Але насправді про похилого чоловіка та 100000,00 гривень ОСОБА_15 не казав, лише питав де можна викрасти гроші.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , пояснив суду, що вони з ОСОБА_15 знайомі. В листопаді 2016 року точну дату він не пам'ятає, у другій половині дня ОСОБА_15 позвав його попити пиво до ОСОБА_15 додому, недопивши пиво, ОСОБА_15 запропонував йому покурити коноплі, він відмовився. Після того, як обвинувачений покурив коноплю, допили пиво і він пішов до себе додому.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , пояснив суду, що він з ОСОБА_15 зустрівся біля магазину в селі Мар'їна Роща, восени 2016 року, точну дату він не пам'ятає, але ввечері приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_15 запропонував йому покурити травки, вони прийшли до ОСОБА_15 додому, випили, ОСОБА_15 запропонував покурити йому коноплі та поліз на горище літньої кухні за травкою, після чого ОСОБА_15 покурив коноплі, а він відмовився бо передумав. До цього раніше він не бував в домоволодінні куди його привів ОСОБА_15 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , пояснила суду, що вона депутат Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, як депутат вона відвідує сім'ю ОСОБА_12 , яка мешкає з ОСОБА_15 , може охарактеризувати ОСОБА_15 задовільно, він порається на городі, займається сім'єю, їй нічого не відомо проте, що він вживає наркотики, ОСОБА_12 , випиває за що ОСОБА_15 її інколи б'є, бувало забирав в неї банківську картку щоб вона не пропивала гроші.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснив суду, що він працює старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області, та наголосив на тому, що жодних грошових коштів він обвинуваченому ОСОБА_15 або його дружині ОСОБА_12 , ніколи не давав, тим паче повернути гроші ніколи не просив, це наклеп. Також не було такого, щоб за декілька днів до обшуку в домоволодінні де мешкає ОСОБА_15 , який відбувався 14 листопада 2016 року, він сам або з іншими працівниками поліції до цього домоволодіння приїздив, але раніше були виклики на цю адресу з приводу сімейних сварок, тому в складі оперативної групи він міг бути в домоволодінні ОСОБА_15 . Він був в складі оперативно-слідчої групи під час обшуку в домоволодінні де мешкає ОСОБА_15 14 листопада 2016 року, під час обшуку ОСОБА_15 сам пояснив, що зберігає на горищі літньої кухні коноплю та добровільно її видав, пояснив що зберігає її для власних потреб. Жодного тиску на ОСОБА_12 , або ОСОБА_5 , він особисто до обшуку або після обшуку не чинив, також він не бачив, щоб це робили інші працівники поліції.
Допит в якості свідків понятих ОСОБА_23 , та ОСОБА_24 , визнаний судом неможливим у зв'язку зі смертю ОСОБА_23 , /а.с. 103/ та неможливістю встановити місця знаходження ОСОБА_24 , /а.с. 154-157/.
Крім того, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині за ч.2 ст. 309 КК України підтверджується:
Витягом з кримінального провадження №12016040530000710 від 29 жовтня 2016 року /а.к.п.1,2/, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_21 , від 28 жовтня 2016 року /а.к.п.7/, згідно яких до Петропавлівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровської області звернувся гр. ОСОБА_21 , з повідомленням про те, що гр. ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 за місцем свого мешкання незаконно зберігає наркотичні засоби; протоколом обшуку від 14 листопада 2016 року та відеозаписом до нього /а.к.п.19 - 22/, якими підтверджується, що ОСОБА_5 , перед початком обшуку повідомив та показав, що на горищі літньої кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_5 , мається рослини коноплі, після чого було виявлено та вилучено сухі гілки рослини з листям, запахом схожим на рослину коноплі, в кількості 6 гілок, які лежали на підлозі горища, також на підлозі виявлено сухе листя, які були в присутності понятих поміщені та опечатані в експертний пакет № 3284264; Висновком експерта №1/8.6/3001 від 23 листопада 2016 року /а.к.п.28 -31/, яким підтверджується, що надана на експертизу 17 листопада 2016 року речовина масою 122,71 г, вилучена 14 листопада 2016 року під час проведення обшуку домоволодіння, де мешкає ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 113,42 г.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині за ч.3 ст. 186 КК України підтверджується:
Витягом з кримінального провадження №12016040380000558 від 22 листопада 2016 року /а.к.п.1/, рапортом старшого інспектора - чергового Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_25 /а.к.п.2/, та протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_6 , від 22 листопада 2016 року /а.к.п.3/, якими підтверджується факт звернення потерплого ОСОБА_6 , 22 листопада 2016 року з заявою до правоохоронних органів проте, що 22 листопада 2016 року приблизно о 13 годині 00 хвилин невідомий хлопець постукав до квартири АДРЕСА_5 , двері відчинив власник ОСОБА_6 , після чого злочинець проник до вказаної квартири, де утримуючи ОСОБА_6 руками за тулуб наказав віддати грошові кошти, після чого ОСОБА_6 показав полицю шафи в кімнаті зали, де лежав гаманець з грошима у сумі близько 10000,00 гривень, які хлопець взяв, також хлопець зі столу в кімнаті зали взяв мобільний телефон марки Samsung GT-E1182; наданою потерпілим коробкою від телефону /а.к.п.20/ підтверджується, що власником телефону Samsung GT-E1182 є ОСОБА_26 ; протоколом огляду з додатками до нього від 28 листопада 2016 року /а.к.п.40-42/ підтверджується факт того, що об'єктом огляду є мобільний телефон чорно - сірого кольору марки «Samsung» модель GT-E1182 у робочому стані та дві сім - картки оператора МТС, які у присутності двох понятих добровільно видав поліції ОСОБА_5 , та пояснив, що 22 листопада 2016 року близько 12 години 10 хвилин він зайшов до під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де піднявся на другий поверх та постукав до квартири АДРЕСА_4 , вхідні двері йому відчинив похилий чоловік, після чого він штовхнув цього похилого чоловіка до квартири, зачинив двері та наказав давати йому гроші, після цього похилий чоловік дістав з меблів, які знаходились в кімнаті зали, гроші у сумі 12000,00 гривень, потім похилий чоловік пішов до туалету умитись, так як він приснув цьому похилому чоловіку в очі з газового балончика, коли входив до квартиру, він на столі в залі взяв цей мобільний телефон Samsung з зарядним пристроєм і вийшов з цієї квартири до під'їзду взявши ключи від вхідних дверей та зачинивши їх зовні; оглянутим в судовому засіданні речовим доказом - мобільний телефон марки Samsung GT-E1182 imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , під час огляду потерпілий підтвердив, що цей телефон належить йому, та саме цей телефон у нього було викрадено 22 листопада 2016 року, обвинувачений підтвердив суду, що саме цей телефон згодом в нього було вилучено поліцією; протоколом проведення слідчого експерименту з додатком - відеозаписом до нього від 28 листопада 2016 року /а.к.п.60-62/, згідно якого ОСОБА_5 відмовився від проведення слідчого експерименту у зв'язку з тим, що йому соромно і він не хоче йти до потерпілого, свою вину визнає, в скоєному розкаюється; висновком експерта №6/12.1/2340 від 29 листопада 2016 року /а.к.п.71-73/ яким підтверджується, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «GT-E1182» станом на момент вчинення злочину, а саме на 22 листопада 2016 року могла складати 311,43 гривень.
В той же час результати такої слідчої дії, як пред'явлення обвинуваченого ОСОБА_5 , для впізнання потерпілому ОСОБА_6 /протокол пред'явлення особи для впізнання від 28 листопада 2016 року, згідно якого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_5 , як особу яка вчинила відносно нього 22 листопада 2016 року злочин - а.к.п.46-48/ викликають в суду сумніви, які полягають в тому що в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , не зміг з впевненістю впізнати в ОСОБА_5 , ту особу яка вчинила відносно нього 22 листопада 2016 року злочин.
Зазначені сумніви суд трактує на користь обвинуваченого та не використовує цей доказ на підтвердження вини обвинуваченого.
Також згідно протоколу огляду місця події з додатками до нього від 22 листопада 2016 року /а.к.п.6-16/, з шафи в зальній кімнати квартири потерпілого ОСОБА_6 , було вилучено п'ять слідів пальців рук, але на досудовому розслідуванні дактилоскопічна експертиза не проводилися, оскільки вони були вилучені в загально доступному місці, а не на предметі чи знарядді злочину. В судовому засіданні прокурор проти призначення експертизи заперечував пояснюючи, що сторона обвинувачення не має наміру використовувати ці сліди пальців рук, як доказ на підтвердження вини обвинуваченого та не стверджує, що ці сліди пальців рук належать ОСОБА_5 , враховуючи це судом дактилоскопічна експертиза не проводилися. Відсутність висновку експерта суд тлумачить на користь обвинуваченого.
Під час судового розгляду судом, встановлено, що слідчим в обвинувальному акті не зазначений номер під'їзду будинку АДРЕСА_3 в якому знаходиться квартира АДРЕСА_4 потерпілого ОСОБА_6 , з показів потерпілого наданих ним в судовому засіданні, судом встановлено, що квартира потерпілого знаходиться в другому під'їзді будинку АДРЕСА_3 .
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 , та його співмешканки ОСОБА_12 , проте, що в час коли було вчинено злочин відносно потерпілого ОСОБА_6 , а саме 22 листопада 2016 року близько 12 години 15 хвилин ОСОБА_5 , не міг бути присутнім на місці вчинення, злочину, оскільки в той день 22 листопада 2016 року вони весь день з ранку і до ночі були разом, з ранку їздили до смт. Петропавлівка сплачувати борг за електроенергію, потім поїхали до м. Першотравенська на ринок «Южний» де хотіли повернути борг за раніше придбаний одяг, купляли продукти харчування, дитячий конструктор. В той день в м. Першотравенську ОСОБА_12 , приблизно о 15.30 годин заходила до магазину «Кавказ», ОСОБА_5 ,, залишився на вулиці, де він побачив раніше не знайомого йому хлопця в якого придбав належний потерпілому мобільний телефон Samsung чорно-сірого кольору та зарядний пристрій до нього за 250,00 гривень. Потім вони повернулися додому, суд оцінює критично, оскільки ці обставини не знайшли підтвердження під час судового розгляду, обвинувачений не зміг пояснити суду хто окрім нього може підтвердити ці обставини. Крім того покази обвинуваченого та його співмешканки ОСОБА_12 , не збігаються між собою та наданою ОСОБА_12 , квитанцією про сплату боргу за електроенергію /а.к.п.76/ з якої вбачається, що платіж здійснений не 22 а 23 листопада 2016 року.
Також, в судовому засіданні ОСОБА_12 , вдруге змінила свої покази та пояснила, що вона дійсно підчас досудового слідства надала слідчому покази проте, що 22 листопада 2016 року ОСОБА_15 сказав їй, що поїхав до м. Першотравенська по своїх справах, близько 17-00 годин в той же день він повернувся додому та сказав їй, що завтра вони поїдуть до смт. Петропавлівка для того, щоб сплатити заборгованість за електроенергію. На її запитання де він взяв гроші ОСОБА_15 відповів, що це не її діло. Зазначені покази вона суду підтвердила частково, дійсно було таке, що 22 листопада 2016 року ОСОБА_15 сказав їй, що поїхав до м. Першотравенська по своїх справах, близько 17-00 годин в той же день він повернувся додому, але вона зараз заперечує ці покази в частині, що він давав їй кошти, бо гроші для погашення боргів, придбання нових речей, продуктів харчування та нового телефону в них з'явилися тому, що вона напередодні отримала «дитячі» гроші.
За таких обставин суд розцінює позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , про невизнання своєї вини як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та спробу уникнути покарання. Покази його співмешканки ОСОБА_12 , як спробу допомогти таким чином чоловіку якого вона кохає.
Не зважаючи на встановлені судом обставини суд, прийшов до висновку, що досліджених судом і покладених в основу вироку доказів в їх сукупності, достатньо для визнання обвинуваченого винним, оскільки вони не суперечать один одному і узгоджуються між собою.
Кваліфікація скоєного ОСОБА_5 по ч.2 ст.309, ч.3 ст.186 КК України правильна за ознакою:
по ч.2 ст.309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно;
по ч.3 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст.66 КК України - не встановлені.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст.67 КК України - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість скоєних ним злочинів, які у відповідність до ст.12 КК України, відносяться до середньої тяжкості та до тяжкого злочину, його особу, яка раніше неодноразова судима, не працює, потерпілому шкода не відшкодована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого і вважає за можливе його виправлення лише в місцях позбавлення волі, покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі.
Покарання ОСОБА_5 слід призначити у відповідність ч.1 ст.70 КК України - за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
В строк відбування покарання ОСОБА_5 , слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання, тобто з 28 листопада 2016 року 20 години 00 хвилин.
Відповідно до ст.128 КПК України, особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Потерпілим ОСОБА_6 , був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 , матеріальної шкоди у розмірі 12000 гривень 00 копійок, який не визнав обвинувачений.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичній особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В зв'язку з чим суд вважає обґрунтованим позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 12000 гривень 00 копійок та ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_5 оскільки він визнаний судом винним в скоєнні злочинів відносно ОСОБА_6 .
В обвинувальному акті зазначено, що загальні витрати на залучення експертів склали 1232 гривні 24 копійок. В свою чергу суд приймає до уваги, що, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно довідки Дніпровського НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області, загальна вартість проведеної судової товарознавчої експертизи у кримінальному проваджені складає 351 гривня 84 копійки.
Згідно довідки Дніпровського НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області, загальна вартість проведеної судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів або їх аналогів у кримінальному проваджені складає 880 гривень 40 копійок.
Таким чином, оскільки матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертизи, вони підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, - суд
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання:
по ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки;
по ч.3 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі на строк шість років;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28 листопада 2016 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув'язнення з 28 листопада 2016 року по 16 травня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 1232 (одна тисяча двісті тридцять дві) гривні 24 копійки.
Речові докази по справі:
-мобільний телефон марки марки Samsung GT-E1182, зарядний пристрій до нього, дві сім - картки оператора МТС з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , слід залишити за належністю;
-речовину рослинного походження, що містить в собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг яких заборонений - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 113,42 г, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.
На вирок може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1